Організаційні форми страховиків в Україні

Одним з головних учасників страхового ринку є страхове підприємстві котре в страховій термінології переважно називається страховою компанії страховим товариством або страховою організацією. Вони класифікують за організаційними формами, метою діяльності, формою власності спеціалізацією (напрямом діяльності).

Під організаційною формою розуміється тип підприємства за способом йоі утворення. Організаційні форми підприємств в Україні визначені Цивільнім кодексом України і Законом України "Про господарські товариства". Усьо) їх 5: акціонерні товариства (відкриті і закриті), товариства з додатково¹ відповідальністю, товариства з повною відповідальністю, командитні товариств; і товариства з обмеженою відповідальністю Закон України "Й страхування" визначає, що страхові компанії можуть існувати в усіх перелічених формах, крім товариств з обмеженою відповідальністю. Це пояснюється т" що остання організаційна форма має менші можливості нарощення капіталу (збільшення статутного фонду).

Серед страховиків в Україні переважають акціонерні товариств У 2003 році 93,6 відсотка страхових компаній існувало в формі закритих і відкритих акціонерних товариств, 4,2 відсотка-у формі товариств з додатковою та 1,1 повною відповідальністю і 1,1 відсотках у формі командитних товариств компанії

За формою власності страхові підприємства класифікуються на держав колективні. Абсолютна більшість українських страховиків є колективними недержавними, хоч в деяких з них є державна частка у вигляді внеску в статутний фонд коштів державних підприємств чи організацій. Залишається державна частка і в одній найбільших українських страхових компаній - Національній страховій компанії "Оранта" (колишній Укрдержстрах). Значна участь держави в страховій компанії "Крим-Оранта" та компанії з надання медичних послуг іноземцям - Укрінмедстрах (зараз «Просто страхування»).

За спеціалізацією страхові компанії діляться на 3 групи. До першої відносяться ті що займаються загальним (ризиковим) страхуванням, до другої - ті, що займаються страхуванням життя, до третьої - ті, що займаються тільки перестрахувальними операціями (професійні перестраховики). У 2003 році ліцензії на загальне (ризикове) страхування мали 345 компаній, на страхування життя - 34 компанії, на перестрахувальні операції - 5 компаній¹.

За метою діяльності страхові компанії поділені на 2 види:

1) метою яких є отримання прибутку (комерційні);

2) метою яких є надання високоякісних послуг застрахованим (певною мірою їх можна назвати некомерційними). Другий вид страховиків має більш точну назву - товариства взаємного страхування (ТВС). Особливість їх організації полягає в тому, що вони утворюються в формі акціонерних товариств, де кожен учасник (член) товариства одночасно є застрахованим. Сторонні особи (неучасники ТВС) в ньому страхуватися не можуть. В таких умовах прибутковість як мета діяльності зникає, а на перше місце виходить виплата високого страхового відшкодування. Ще однією особливістю ТВС є відсутність регулярної сплати страхових платежів.

Товариства взаємного страхування є однією з перших форм організації страхових компаній, яка, проте, вимагає учасників, котрі добре усвідомлюють роль страхування і значення взаємного страхування. В країнах Америки і Європи ця форма страхування досить поширена. В Україні були спроби організувати кілька таких товариств, але успіхом вони не увінчалися. Тому поки що ТВС в Україні немає, а всі страхові компанії мають комерційне (прибуткове) спрямування.