Характеристика доходів і видатків страхових компаній

Теорія та практика страхування переважно розрізняють три джерела доходів страховиків. Першим і основним є доходи від страхової діяльності, котрі формуються з надходжень від страхових і перестрахувальних операцій Другим джерелом є доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів як власних (статутний фонд, прибуток), так і страхових резервів;] Третім джерелом є так звані інші доходи, котрі не мають страхового або інвестиційного походження, але можуть з'являтися в господарській діяльності страховиків. До останнього джерела відноситься плата за здані в оренду приміщення, транспортні засоби та інші основні фонди, доходи від операцій з цінними паперами та деякі інші.

Структура доходів залежить від спеціалізації страховиків, обсягів страхових операцій, рівня їх збитковості, фінансового менеджменту. За останні роки українські страховики, серед котрих переважають компанії з ризикового страхування, понад 80 відсотків доходів отримували від страхової діяльності, а майже 20 відсотків - від інвестиційної та іншої діяльності. Інші доходи становлять менше одного відсотка. Таку структуру формує переважаюча більшість компаній з ризикового страхування. В компаній зі страхування життя питома вага доходів від інвестиційної діяльності буде вищою, що повинної змінити загальну структуру.

Видатки страховиків теж можна розділити на три напрями. Першим Є| виплата страхових сум і страхового відшкодування, другим - витрати на обслуговування страхової та перестрахувальної діяльності (аквізиційні, інкасаційні) та ліквідаційні), третім - витрати на утримання страхової компанії. Дві] останні групи найчастіше об'єднують поняттям "витрати на ведення справи".} Варто додати, що до цих витрат входить сплата окремих податків, котрі відносяться на собівартість страхових послуг. За останні роки в структур витрат українських страховиків виплата страхових сум і страхового відшкодування була дуже низькою і становила лише біля 13%. Витрати на утримання страхових компаній сягали 50%. Така структура видатків переважно пояснюється двома факторами. Першим є наявність на страховому ринку України значної кількості невеликих компаній, в котрих видатки на укладення договорів страхування становлять 40-50% від надходжень страхових платежів, другим - постійна тенденція до зниження питомої ваги виплат страхових сум і страхового відшкодування

Як і доходи, прибуток страховиків формується за рахунок трьох джерел: від страхової, інвестиційної та іншої діяльності. Ці три джерела в першу чергу властиві компаніям з загального (ризикового) страхування, де прибуток від страхової діяльності може отримуватися з двох джерел: основний за рахунок тарифної ставки (навантаження до нетто-ставки), а додатковий - за рахунок нетто-ставки при невисокій збитковості. Страхові компанії зі страхування життя можуть отримувати прибуток лише за рахунок двох джерел: навантаження до тарифу-нетто та інвестиційного доходу. З метою зменшення цін на страхові продукти норма прибутку в навантаженні до нетто-ставки невелика або не передбачається взагалі. Можливості отримувати додатковий прибуток за рахунок зниження збитковості у них немає, бо імовірність виплати за договорами фактично становить одиницю. Тому в цих компаніях основним джерелом прибутку є інвестиційний дохід.