Страхування професійної відповідальності

Під професійною відповідальністю переважно розуміють наслідки невиконання, недбалого або неякісного виконання професійних обов'язків, котрі виникають при виконанні робіт і наданні послуг.

Метою цього страхування є:

1) надання страхового захисту першим особам-страхувальникам (особам або колективам певних професій) при поданні проти них претензій про порушення юридичних норм, внаслідок чого у третіх осіб виникли матеріальні збитки;

2) відшкодування третім особам (споживачам продукції або послуг) збитків, заподіяних першими особами - страхувальниками при здійсненні професійної діяльності.

За способом надання страхового захисту страхування професійно' відповідальності класифікується на індивідуальне і групове, а за видами ризиків - на окремі ризики, групові ризики та ризики нечесності працівників-Страховими ризиками тут є: 1) збитки життю і здоров'ю; 2) майнові ризики але останні переважно носять не характер знищення або пошкодження майна-як при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів-а виконання робіт, надання послуг, продажу товарів не тієї якості або не тЯ* характеристик, які передбачені договором або які потрібні замовнику. СаМ^с тому страхування професійної відповідальності наближене до страхуванні відповідальності виробника за якість продукції, робіт чи послуг.

Перелік професій, чия відповідальність може страхуватися, за останні роки значно розширився. Це страхування розпочиналось з відповідальності лікарів і адвокатів, а зараз поширилось на відповідальність проектантів, будівельників, аудиторів, консультантів, вчителів і тренерів фізкультури, менеджерів. На розвинутих страхових ринках нараховується біля 100 різновидностей цього виду страхування і по мірі деталізації професій воно розвивається надалі.

В Законі України "Про страхування" (редакція 2001 р.) відсутні прямі посилання щодо віднесення тих чи інших видів страхувань до страхування професійної відповідальності. На підставі аналізу видів страхувань, наведених у цьому законі, та обов'язкових і добровільних видів страхувань, які розвиваються на страховому ринку України, до переліку обов'язкових і добровільних видів страхувань професійної відповідальності можна віднести такі

Страхування професійної відповідальності є одним з найменш розвинених видів страхувань в Україні. Причинами цього є відсутність традицій і низький рівень розвитку загального законодавства, яке б встановлювало обов'язкові норми з цього приводу. Свідченням цього є затримка в запровадженні двох обов'язкових видів страхування професійної відповідальності, передбачених Законом України "Про страхування" (редакція 2001 р.) - відповідальності тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи і відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти збитки третім особам. Перелік професій для останнього виду страхування повинен встановити Кабінет Міністрів України, але правила з цих двох видів страхувань не розроблені.

Тому з числа обов'язкових страхувань професійної відповідальності здійснюється тільки страхування відповідальності нотаріусів. Воно передбачене Законом України "Про нотаріат", прийнятим у 1993 році. Цим законом передбачено, що приватні нотаріуси повинні укладати зі страховими компаніями договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок в банківську установу страхову заставу. Страхова сума встановлюється в розмірі стократної мінімальної заробітної плати. Враховуючи, що з 2004 року законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата становить 205 грн на місяць, страхова сума за цим видом страхування становить 20 500 грн. Інформація про розвиток цього виду страхування в українських джерелах відсутня.

В незначних обсягах здійснюється і добровільне страхування професійної відповідальності. Інформація про його розвиток теж відсутня, але правила страхування професійної відповідальності з'явились в доволі значної групи компаній, що дає підстави надіятись на їх запровадження.

Найбільш ґрунтовними є комплексні правила страхування професійної відповідальності, котрі застосовуються банківсько-страховим холдингом "ТАС". Ними передбачається страхування відповідальності юридичних і фізичних осіб, котрі займаються юридичною, нотаріальною, аудиторською, медичною, митною, оціночною діяльністю, а також будівництвом, операціями з нерухомістю та іншими видами діяльності.

Відповідно до цих комплексних правил страховими ризиками є два основні ризики, властиві страхуванню відповідальності: 1) збитки життю і здоров'ю третьої особи; 2) майнові збитки, нанесені третій особі внаслідок виконання страхувальником робіт, надання послуг з явними або прихованими недоліками або котрі є наслідком помилкових дій або бездіяльності страхувальника. Під третіми особами розуміються замовники робіт або послуг, споживачі робіт або послуг (особи, які безпосередньо використовують результат виконаних робіт або послуг), а також особи, життю, здоров'ю і майну яких був завданий збиток внаслідок виконання страхувальником робіт або надання послуг.

Додатковими ризиками можуть бути усунення недоліків виконаних робіт чи наданих послуг і нанесення фінансових збитків третій особі.

Додатково за договором страхування страхувальники можуть відшкодовувати здійснені зі згоди страхувальника судові витрати, витрати для зменшення розміру збитків та витрати на встановлення причин і обставин події, що визнана страховим випадком.

Предметом страхування є професійна відповідальність страхувальника, 0са повинна трактуватися як відповідальність, передбачена діючим законодавством або договірними умовами за діяльність, яка здійснюється на підставі спеціальних дозволів (ліцензій, сертифікатів), вимагає спеціальних знань, кваліфікації та досвіду працівників, а також відповідальність за наслідки цієї діяльності.

За договорами страхування може страхуватися відповідальність керівників та посадових осіб страхувальника при виконанні ними професійних обов'язків при умові, що у них є необхідні для цього знання, кваліфікація та досвід, а також працівників страхувальника в межах обсягу їх професійних обов'язків перед страхувальником.

Для кожної групи професіоналів, чия відповідальність страхується, встановлюється перелік помилкових дій або дається їх трактування. Наприклад, до помилкових дій лікарів і медичного персоналу відносяться помилки при встановленні діагнозу, при лікуванні хворого, при призначенні ліків, при здійсненні хірургічних операцій, при виконанні маніпуляцій і процедур, при здійсненні догляду за хворим, при занесенні в його організм інфекцій. Для спеціалістів у галузі будівництва помилки можуть виникнути при складанні планів, специфікацій, проектних, пошукових роботах, при розрахунках міцності конструкцій, обґрунтуванні економічної ефективності будівництва, в ході виготовлення будівельних матеріалів та їх використання, при виконанні будівельних робіт.

Деталізований перелік помилок чи помилкових дій визначається андеррайтером і додається до договору страхування.

Страхові суми встановлюються за згодою сторін, як правило, окремо за основними і додатковими ризиками. Українська практика страхування поки Що не виробила єдиного підходу до встановлення страхових сум при страхуванні професійної відповідальності. В зарубіжній практиці такого страхування використовується два показники. Першим є величина річного Доходу юридичної або фізичної особи, яка страхує професійну відповідальність, другим - сума претензій щодо відшкодування збитків третім ^Особам за попередній період, як правило, рік.

Страхові тарифи встановлюються у відсотках від страхової суми і лежать насамперед від ризиковості професії. В зарубіжній практиці рахування професійної відповідальності найбільш ризиковою вважається професія лікаря, особливо хірургів і анестезіологів. На другому місці ідуть будівельні професії, потім юристи і аудитори.

Базові страхові тарифи за страхування професійної відповідальності коливаються в межах від 0,2 до 3-5% страхової суми. Переважно вони встановлюються в індивідуальному порядку, для чого базовий тариф збільшується або зменшується з допомогою поправочних коефіцієнтів.

Страховий платіж визначається на підставі базової формули (1).

Про настання страхового випадку страхувальник повинен повідомити страховика в найкоротший термін. Встановлення причин випадку і визначення збитків при страхуванні професійної відповідальності є одним із найбільш складних і довготривалих. Загалом тут застосовується два способи: позасудовий і судовий. Якщо страхувальник і потерпіла особа не мають суперечностей щодо причини і величини збитків, то за згодою страховика страхувальник може самостійно відшкодувати збитки, а страховик компенсовує їх страхувальнику. Коли ж страхувальник та потерпіла особа не можуть дійти згоди щодо величини відшкодування і потерпіла особа звертається в суд, то виплата відшкодування здійснюється на підставі рішення суду.