Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Страхування інших видів відповідальності

До інших видів страхування відповідальності належать ті, котрі не ввійшли до переліку страхувань відповідальності на транспорті і професійної відповідальності. Перелік інших видів страхувань відповідальності на українському страховому ринку наведено в таблиці 3.2.8.

З десяти обов'язкових видів страхувань, віднесених до цього розділу. Кабінетом Міністрів України затверджено правила тільки трьох - суб'єктів господарювання за збитки внаслідок пожеж та аварій на об'єктах підвищеної небезпеки, цивільної відповідальності власників зброї та відповідальності власників собак. Страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки здійснюється на підставі окремого закону [4].

Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за збитки, які можуть бути заподіяні пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки.

Організаційна схема цього страхування триелементна. Страхувальниками є підприємства, установи та організації підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру.

Пожежовибухонебезпечними об'єктами вважаються об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька пожежовибухонебезпечних речовин.

Аварією на об'єкті підвищеної небезпеки є небезпечна подія техногенного характеру (понаднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо, яка виникла на об'єкті під час його експлуатації і призвела до некерованих змін його стану, загибелі людей чи тимчасової або незворотної втрати працездатності чи здоров'я людини, заподіяння шкоди довкіллю. Аварією санітарно-епідеміологічного характеру вважається подія, внаслідок якої стався неконтрольований викид чи скид у середовище життєдіяльності людини хімічних, біологічних (бактеріологічних) сполук, що спричинило загибель людей, призвело або може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людини, до проведення лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів серед населення чи до негативних наслідків для середовища життєдіяльності людини.

Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956. До таких об'єктів відносяться окремі цехи та виробництва підприємств хімічної, нафтохімічної промисловості, хвостосховища, шламо-нагромаджувачі, нагромаджувачі токсичних відходів, а також більшість гідротехнічних споруд - греблі, шлюзи, суднопідйомники, підпірні стінки, морські причальні і внутрішньопортові захисні споруди, сухі наливні доки, стаціонарні бурові платформи, естакади, штучні острови. Усі об'єкти підвищеної небезпеки розбиті на три категорії.

Третіми особами є фізичні та юридичні особи, яким може бути заподіяний прямий збиток внаслідок пожежі або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки. Не відносяться до третіх осіб особи, які перебувають в трудових відносинах зі страхувальником або перебували на об'єкті підвищеної небезпеки несанкціоі ю-вано.

Страховим випадком є заподіяння прямого збитку третім особам унаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки. Відшкодуванню підлягають збитки життю, здоров'ю та майну третіх осіб, включаючи природні ресурси, території та об'єкти природно-заповідного фонду.

Страхові суми визначаються за кожним конкретним об'єктом підвищеної небезпеки. Для об'єктів першої категорії небезпеки страхова сума становить 200000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), для об'єктів другої категорії небезпеки - 70000 НМДГ, для об'єктів третьої категорії небезпеки - 45000 НМДГ. У зв'язку з тим, що на одному підприємстві одночасно можуть бути об'єкти кожної з трьох категорій, об'єкти групуються за ними і страхова сума встановлюється для груп відповідних об'єктів.

Страхові тарифи встановлені у відсотках до страхової суми і для страхування терміном на один рік становлять:

-для груп об'єктів 1 категорії небезпеки - 1,5 %;

- для груп об'єктів 2 категорії небезпеки - 0,6%;

- для груп об'єктів 3 категорії небезпеки - 0,4%.

Величина страхового платежу за кожною групою об'єктів визначається окремо на підставі базової формули (1). Якщо на підприємстві є об'єкти підвищеної небезпеки кількох категорій, то загальний страховий платіж визначається додаванням платежів за окремими групами об'єктів. Термін сплати страхових платежів визначається договором страхування.

Про страховий випадок страхувальник повинен повідомити страховика протягом двох робочих днів з дня його настання. Одночасно подається інформація про його характер, попередні причини, розміри збитків та заходи-вжиті для їх зменшення.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник подає в страхову компанію оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів:

- заяву потерпілої (третьої) особи про виплату страхового відшкодування;

- висновок експертизи про характер пожежі (аварії) і величину заподіяних збитків;

- ухвалу суду про стягнення із страхувальника на користь третьої особи суми збитків або підтверджувальні документи страхувальника та третьої особи про врегулювання збитків за участю страховика без судового звернення;

- експертний висновок про стан об'єкта до моменту пожежі (аварії);

- акт комісії зі здійснення нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки

про пожежу (аварію) на застрахованому об'єкті; І - договір обов'язкового страхування об'єкта підвищеної небезпеки;

- платіжний документ про сплату страхових платежів.

Виплата страхового відшкодування здійснюється в таких розмірах:

1) за збитки життю і здоров'ю третіх виплачується 50 відсотків страхової $уми, в тому числі на одну особу страхова виплата становить: у випадку смерті потерпілої особи - 500 НМДГ; у разі встановлення потерпілій особі інвалідності першої, другої або третьої групи інвалідності - відповідно 450, |75 і 250 НМДГ; за кожен день непрацездатності - один НМДГ, але не більше 250 НМДГ за весь час втрати працездатності.

2) за збитки, заподіяні природнім ресурсам, територіям і об'єктам природно-заповідного фонду - 30 відсотків страхової суми;

3) за майнові збитки третіх осіб - 20 відсотків страхової суми.

і Страхова компанія не пізніше 14 днів після отримання усіх необхідних документів повинна прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті. Уразі рішення про відмову у виплаті страховик повинен у триденний термін повідомити страхувальника та /або третю особу про рішення та причини відмови у виплаті. Якщо прийнято рішення про виплату, то протягом трьох Днів після складення акта про страховий випадок страхове відшкодування повинно бути виплачене.

Обов 'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, Що мають у власності або іншому законному володінні зброю.

Організаційна схема цього страхування триелементна. Страхувальниками є громадяни України, котрі володіють, зберігають або ^використовують бойову нарізну вогнепальну, вихолощену та навчальну, Иєсучасну стрілецьку, мисливську нарізну та гладкоствольну, спортивну, Холодну пневматичну зброю калібру понад 4,5 мм.

Страховими ризиками є два типові для страхування відповідальності Ризики: 1) збитки життю і здоров'ю (смерть потерпілої особи, постійна та тимчасова втрата працездатності); 2) майнові збитки (знищення або пошкодження майна потерпілої особи). Страхові суми становлять:

- за смерть - 11 000 грн.;

- за інвалідність І групи - 8 250 грн, II групи - 5 500 грн, III групи - 2 750 грн.

За кожен день тимчасової непрацездатності виплачується 20 грн, але загальна виплата за цим ризиком не більша 2 500 грн.

- за майнові збитки - не більше 30 тис. грн.

Страховий тариф одночасно є страховим платежем і становить один неоподатковуваний мінімум на один рік страхування на одного власника зброї незалежно від кількості одиниць зброї у нього.

Для отримання страхового відшкодування потерпіла особа або її довірені особи подають у страхову компанію: 1) заяву; 2) копію договору страхування; 3) акт про розслідування страхового випадку (якщо розслідування було); 4) витяг з постанови суду про стягнення із страхувальника компенсації в розмірі заподіяних збитків (якщо був розгляд справи); 5) документи, котрі засвідчують задоволення претензії третьої особи (розписку про отримання відшкодування чи компенсації); 6) листок непрацездатності або його нотаріально засвідчену копію; 7) копію ухвали МСЕК про встановлення інвалідності потерпілій особі; 8)нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть. На підставі цих документів складається акт про страховий випадок і виплачується страхове відшкодування.

Обов'язкове страхування відповідальності власників собак

Організаційна схема цього страхування триелементна. Страхувальниками повинні бути юридичні або фізичні особи, котрим належать собаки або котрі їх доглядають. Допускається укладення договорів страхування юридичними особами на користь штатних або позаштатних працівників, які використовують для виконання службових обов'язків власних собак.

Страхуванню підлягає відповідальність власників собак 88 порід, перелік яких знаходиться в додатку до правил страхування. Собаки таких поріз перебувають на обліку в кінологічних клубах (клубах собаківництва) і власне там при реєстрації тварин повинно здійснюватися їх страхування. Відповідальність власників безпородних собак і собак з невизначеною або нечистою породністю не страхується.

Особливістю страхування відповідальності власників собак є термін укладення договору, який може бути не тільки річним, але і трирічним.

Страховими ризиками є два типові для страхування відповідальності ризики: 1) збитки життю і здоров'ю третіх осіб; 2) майнові збитки третіх осіб В правилах з цього страхування додатково передбачено подію "тимчасовий розлад здоров'я у дитини", що відноситься до збитків життю і здоров'ю.

Страхові суми з цього виду страхування аналогічні страховим сумам страхування відповідальності власників зброї: 11 000 грн за смерть потерпілої особи; за І, II або III групу інвалідності - 8250, 5500 і 2750 грн відповідно, за кожен день непрацездатності потерпілої фізичної особи, кожен день лікування розладу здоров'я у дитини - 20 грн, але не більше 2500 грн; за майнові збитки -30 000 грн.

Страховий тариф становить один неоподатковуваний мінімум доходів громадян терміном на один рік незалежно від породи собаки для фізичних осіб па. два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян терміном на один рік для юридичних осіб. Для визначення річного платежу треба перемножити страховий тариф на кількість собак.

Для отримання страхового відшкодування потерпіла особа або її довірені [особи подають у страхову компанію ті ж документи, що і при страхуванні відповідальності власників зброї.

Добровільне страхування відповідальності за екологічну забрудненість

Метою страхування відповідальності за екологічну забрудненість є відшкодування збитків життю і здоров'ю та збитків навколишньому природному середовищу внаслідок аварії або аварійного викиду сировини, готової [продукції, напівфабрикатів або відходів. Таким чином, це страхування передбачає два основних ризики, властивих страхуванню відповідальності. Залежно від характеру діяльності підприємства додатково може бути застрахована його відповідальність за відшкодування витрат на {попереджувальні та захисні роботи, за майновими претензіями щодо відшкодування потерпшим особам недоотриманого прибутку або майнових втрат, за майновими претензіями щодо очищення забрудненої території та іншими позовами.

Страхова сума встановлюється за домовленістю між страховиком і страхувальником. Загальна страхова сума встановлюється на підставі Часткових страхових сум за окремими ризиками.

Показником для визначення страхової суми переважно є величина очікуваних збитків, які можуть настати внаслідок аварії чи аварійного викиду.

Страхові тарифи встановлюються у відсотках до страхової суми за кожним ризиком окремо. Вони залежать від галузі, до якої відноситься підприємство, стану основних фондів, технологій, технологічної дисципліни та інших факторів.

Переважно страхові тарифи складаються з базових тарифів за окремим ризиком і поправочних залежно від галузі, стану основних фондів та інших Показників. Страхові тарифи за окремими ризиками значно коливаються в різних галузях промисловості і знаходяться в межах від 0,2 до 2-3, іноді 5 відсотків страхової суми.

Страховий платіж визначається на підставі базової формули (1).

Про аварію або аварійний викид страхувальник повинен повідомити страховика протягом однієї доби. Страховик повинен з'ясувати обставини та причини страхового випадку і виконати розрахунки збитків. Страхувальник по мірі надходження до нього заяв (претензій) щодо відшкодування збитків передає їх страховику для виплати відшкодування. Можливе також врегулювання збитків страхувальником з наступною компенсацією відшкодування страховиком.

Добровільне страхування відповідальності перед третіми особами за якість продукції

Цей вид страхування призначений для відшкодування збитків, заподіяних життю і здоров'ю, а також майнових збитків третіх осіб внаслідок споживання ними продукції, виробленої, реалізованої або переданої (отриманої) іншим способом від страхувальника. Це страхування передбачає два основних ризики - збитки життю і здоров'ю та майнові збитки третіх осіб, а також ряд додаткових, пов'язаних з відшкодуванням витрат на доробку або додаткову обробку на ліквідацію браку, на збирання і розбирання (демонтаж і повторне збирання продукції), відшкодування транспортних витрат, витрат третьої сторони внаслідок зупинки виробництва, на виявлення небезпечних властивостей продукції та їх своєчасне усунення, на інформування споживачів про небезпечні властивості продукції. Перелік додаткових ризиків залежить від виду продукції і можливих збитків.

Значна кількість ризиків, властивих страхуванню відповідальності за якість продукції, вимагає складного андеррайтингу і точного визначення страхових сум. Стандартний підхід до укладення договорів страхування тут застосовується дуже рідко. Тому ризики визначаються індивідуально, а страхові суми встановлюються за кожен ризик або предмет страхування окремо. Загальна страхова сума за договором визначається їх додаванням.

Показником для визначення страхових сум переважно є величина витрат, здійснених в попередні роки за претензіями, позовами і заявами третіх осіб на відшкодування заподіяних збитків. Страхові тарифи встановлюються у відсотках до страхових сум і переважно розраховуються на кожен ризик або предмет страхування (вид готової продукції) окремо. Величини тарифів здебільшого залежать від виду та складності продукції і видів ризиків. Вони коливаються в межах від 0,01 до 1-2 відсотків страхових сум.

Страхові платежі визначаються на підставі базової формули (1).

Визначення збитків і виплата страхового відшкодування може здійснюватися позасудовим і судовим способом, як і при страхуванні відповідальності за екологічну забрудненість.

Слід відзначити, що в країнах з розвинутими страховими ринками страхування відповідальності за якість продукції переважно входить в спеціальний різновид страхування - загальної цивільної відповідальності виробника або страхування відповідальності за продукт. Таке страхування дуже часто продається в пакетному режимі з договором страхування майна, а також інших видів відповідальності - орендатора або лізингоотримувача за використовуване майно, роботодавця перед найманими працівниками, відповідальності за збитки внаслідок пошкодження кабелів, трубопроводів, ліній електропередач та іншого майна. Цим страхуванням не охоплюються збитки, від котрих треті особи захищені іншими договорами страхування відповідальності, наприклад, цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Тому страхування загальної відповідальності є широким і комплексним видом страхування, котре надійно захищає виробників від різноманітних збитків, завданих третім особам виробленою продукцією, діями персоналу, пожежами, катастрофами, технічними аваріями з вини підприємства.

Здійснення страхування загальної відповідальності в першу чергу вимагає розвинутого господарського і цивільного законодавства. В Україні передумови для цього розпочали складатися з 2004 року після вступу в дію господарського та цивільного кодексів.

⇐ Предыдущая 29 30 31 32 333435 36 37 38 Следующая ⇒