Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Наслідки кількісного аналізу ризику

Узагальнюючи викладений матеріал, а також результати, що містяться в багатьох літературних джерелах можна зазначити такі переваги, що їх дає кількісний аналіз ризику.

1. Розширює бази даних щодо обґрунтованого прийняття рішень стосовно граничних об'єктів (проектів). Так, зокрема, проект, ефективність (ЧПВ, норма прибутку) якого виражена єдиним числом і є відносно невеликою, може, між іншим, бути прийнятим після того, як визначено, що його сукупні шанси щодо одержання позитивних результатів вищі, ніж ймовірність неприйнятних збитків. Подібним чином від гранично позитивного проекту (з високим прибутком) можуть відмовитися на підставі того, що він надто ризикований. При порівнянні двох альтернативних проектів перевагу може отримати проект з меншим значенням ЧПВ завдяки кращому співвідношенню ризиків сподіваних значень ЧПВ.

2. Підштовхує до того, щоб здійснювався попередній відбір, наприклад, нових проектів і визначалися інвестиційні можливості.

Попередньо застосувавши прості (легко здійсненні, при малих затратах часу та засобів) методи аналізу ризику, можна отримати необхідну інформацію щодо ймовірних значень ключових аргументів (чинників ризику), зрозуміти, з якими чинниками пов'язані найбільші коливання вихідного параметра (збитків). При цьому заощаджуються людські та фінансові ресурси.

3. Дозволяє, зокрема, в об'єкті (проекті), що аналізується, виділити області, які вимагають і спрямовують процес подальшого аналізу і збирання (купівлі) додаткової інформації. Якщо затрати, пов'язані з Додатковою інформацією, більші, ніж вигоди, які можна одержати від ч використання, то збір додаткової інформації не оправдовує себе.

4. Заохочує подальший аналіз щодо ретельного перегляду відповідних показників, виражених єдиним числом, в ході детерміністичної оцінки об'єкта (проекту), що аналізується. Певні труднощі у визначенні чинників ризику, діапазону можливих коливань значень і законів, розподіл ймовірності відповідних чинників і результуючих Показників в аналізі проекту нерідко призводять до того, що прогнозовані значення належним чином не досліджуються. З той же час потреба в тому, щоб визначити і додержуватись зрозумілих гіпотез у ході аналізу ризику, вимагає від аналітика критично переглядати і Змінювати базовий сценарій, вводити додаткові гіпотези.

5. Полегшує і робить ефективнішим використання експертів (експертної інформації), які прагнуть виражати свої судження у вигляді розподілу ймовірності різних значень оцінок, а не у вигляді зведення їх до єдиного числового значення показника.

6. Сприяє тому, щоб в економічному аналізі використовувався інтервальний прогноз відповідних значень показників (чинників) на відміну від точкових прогнозів, які в багатьох випадках практично не підтверджуються реальними результатами, імовірнісний (розпливчастий) підхід є методикою, яка полегшує перевірку емпіричних? і експертних даних.

4.4.3. Загальні підходи до кількісної оцінки ступеня ризику

Виправданий ризик — необхідний атрибут у стратегії і тактиці ефективного менеджменту.

У кожній ситуації, пов'язаній з ризиком, постають запитання: що означає виправданий (допустимий) ризик? Де проходить межа, яка відділяє допустимий ризик від нерозумного? А тому якісний аналіз ризику є необхідним, але не достатнім етапом. Важливо виявити його ступінь, причому слід оцінити ймовірність того, що певна (несприятлива) подія має шанси відбутися, а тоді — як це вплине на ситуацію (рішення).

При досить високому ступені ризику в альтернативних стратегіях менеджери іноді приймають варіант рішення (стратегію) з дещо меншою ефективністю або чистою приведеною вартістю (ЧПВ), але з більшими шансами на своєчасну й успішну (надійну) реалізацію прийнятого варіанта (стратегії).

Чим досконалішими є методи визначення кількісної оцінки ризику, тим меншим стає чинник невизначеності.

Якщо малоймовірно, що відбудуться несприятливі наслідки, то ризик малий. Малий він і в тому разі, коли ймовірність збитків велика, а самі по собі збитки малі.

Ймовірність настання певної події може бути визначена об'єктивним та суб'єктивним методом.

Об'єктивний метод визначення ймовірності ґрунтується на обчисленні частоти, з якою в минулому відбувалась певна подія.

Суб'єктивний метод спирається на використання суб'єктивних оцінок та критеріїв, які ґрунтуються на різних припущеннях. До таких припущень можуть бути віднесені міркування бізнесмена (менеджера), його власний досвід, оцінка експерта, думка консультанту порада консалтингової фірми тощо.

Важливою проблемою є розробка методик кількісної оцінки ступня ризику в різних сферах економічної діяльності, удосконалення відповідного механізму відстежування (моніторингу), контролювання економічного ризику та керування ним на засадах системного аналізу.

3.2. Ймовірність як один з підходів до оцінки ризику

Оцінюючи ризик, на практиці нерідко обмежуються спрощеними! підходами, спираються на один чи кілька головних показників (критеріїв), параметрів, які являють собою найважливіші узагальнені характеристики у даній конкретній ситуації.

У ряді випадків, зокрема в страхуванні, величину (ступінь) ризи" ку визначають як ймовірність настання небажаних наслідків. В цьому випадку;

W = p

де р_н _ ймовірність настання небажаних наслідків, W — величина ризику.

При аналізі збитків, який розглядався в розділі 2 (пункт 2.5), к<$ жній із запропонованих зон ризику слід поставити у відповідність кількісні показники, критерії ризику. В прикладних проблемах економічного ризику для оцінки його величини широке використанні має ймовірність перевищення заданого рівня збитків. Ця ймовірність обчислюється за формулою: ^!

W(x) = Р(Х>х) = 1-P(X<x)= l-F(x).

Типовий графік кривої розподілу ймовірностей перевищенні певного рівня випадкових збитків зображено на рис. 3.1 (криві W(x)).

Рис.3.1. Порівняння очікуваної ймовірності перевищення випадкових збитків з гранично допустимою

Виділяють три такі найважливіші базові показники ризику.

Показник допустимого ризику:

тобто W_d„ — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий рівень х_дп. Показник критичного ризику:

тобто W_Kp — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий критичний рівень х_кр. Показник катастрофічного ризику:

тобто W_Km — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий катастрофічний рівень Хщ.

Знання цих показників дає змогу виробити міркування щодо можливості прийняти рішення відносно здійснення певної підприємницької діяльності. Але для остаточного прийняття рішення інформації про значення названих показників недостатньо — необхідно ще задати (встановити, прийняти) їх граничні величини, щоб не потрапити в зону неприйнятного ризику. Такі величини називають критеріями відповідно допустимого, критичного та катастрофічного ризику — к_д„, к_кр,

Отже, маючи значення трьох показників ризику та критеріїв граничного ризику, приходимо до таких найбільш загальних умов прийнятності рівня ризику в досліджуваному виді підприємництва:

Графічне пояснення основних умов прийнятності ризику приводиться на рис.3.1 (крива К(х)).

Приклад 3.1. При здійсненні багаторазових інвестицій в певну підприємницьку діяльність обчислюється величина збитків у вигляді відсотка величини реальних збитків по відношенню до розрахункової суми виручки. Було встановлено, що обчислена таким чином величина збитків підкоряється нормальному закону розподілу з параметрами т = 20% (математичне сподівання) та а = 4% (середньрквадратичне відхилення).

Фірма-інвестор встановила для себе такі критерії ризику: ^„-20%; Клр= 5%: к_к„ = 0,1%.

Як бути інвестору, якщо керівництво фірми, що домагається отримати інвестиції, вважає реальними такі показники ризику: х_ія,= 2А%; х,„=28%; х„_т=32%?

⇐ Предыдущая 20 21 22 23 242526 27 28 29 Следующая ⇒