 |
Результати розрахунків часу і шляху розгону
|
|
|
|
Результати розрахунків часу і шляху розгону
| Номер передачі І | Vа1, м/с | ||||||||
| t1 , с | |||||||||
| S1, м | |||||||||
| Проміжні передачі | |||||||||
| Вища передача | Vа, м/с | ||||||||
| tр, с | |||||||||
| S, м | |||||||||
За результатами розрахунків будуємо графік часу та шляху розгону.
Слід зазначити, що графік шляху розгону аналогічно до графіка часу розгону починається зі швидкості, яку розвиває автомобіль при мінімальних обертах двигуна, оскільки процес зрушення з місця і розгін до швидкості, яка відповідає мінімальним обертам двигуна, згідно зі взятими допущеннями, не враховуються.
Рис. 7. 1. – Графік шляху і часу розгону автомобіля
Методичні рекомендації по складанню звіту
Звіт повинен містити:
- назву лабораторної роботи;
- мету роботи;
- послідовність розрахунку прискорення автомобіля при розгоні;
- таблиця з результатами розрахунку прискорення автомобіля при розгоні;
- графіки прискорення автомобіля при розгоні;
- послідовність розрахунку часу і шляху розгону автомобіля;
- таблиця з результатами розрахунку часу і шляху розгону автомобіля;
- графіки часу і шляху розгону автомобіля;
- висновки щодо проведеної роботи.
Контрольні питання:
1. Які допущення приймають при визначенні часу та шляху розгону автомобіля?
2. Як визначається коефіцієнт, що враховує обертові маси трансмісії і коліс при розгоні автомобіля?
3. По якій формулі розраховують прискорення автомобіля при розгоні?
4. Що показують графіки графіки прискорення автомобіля при розгоні?
|
|
|
5. Як визначається час розгону автомобіля?
6. Як визначається шлях розгону автомобіля?
7. Як визначається шлях що проїде автомобіль при переключенні передач?
8. Які висновки можна зробити стосовно побудованих графіків часу і шляху розгону автомобіля?
9. Які на вашу думку можливо застосувати зміни у конструкції автомобіля для покращення швидкісних характеристик автомобіля?
Література, що рекомендується:
1. Солтус А. П. Теорія експлуатаційних властивостей автомобіля: Навчальний посібник для ВНЗ. – К.: Арістей, 2010. –155.
2. Гришкевич А. И. Автомобили: Теория. — Минск: Вышэйш. шк., 1986. – 240 с.
Практична робота № 8.
Тема: ГАЛЬМІВНІ ВЛАСТИВОСТІ АВТОМОБІЛЯ
Мета: ознайомлення з методикою розрахунку шляху гальмування, гальмівного шляху і шляху зупинки автомобіля.
Завдання: виконати розрахунок шляху гальмування, гальмівного шляху і шляху зупинки автомобіля; по проведеним розрахункам побудувати графіки гальмівної характеристики автомобіля.
Послідовність виконання роботи
1. Основні відомості.
Під гальмівними властивостями автомобіля розуміють його властивості, що забезпечують максимальне уповільнення під час гальмування й утримання його на уклоні.
Забезпечують ці властивості автомобіля робочою, запасною, стоянковою і допоміжною гальмівними системами.
Робоча і запасна системи автомобіля можуть мати гідравлічний, пневматичний або комбінований привод. Такі приводи забезпечують однаковий тиск у всіх гальмівних циліндрах і одночасність його наростання в них.
Оскільки безпека руху істотно залежить від гальмівних властивостей автомобілів, тому гальмівні системи всіх автомобілів, які експлуатують на дорогах загального користування, повинні задовольняти єдиним вимогам. Ці вимоги регламентуються міжнародними Правилами №13 ЄЕК ООН.
|
|
|
Під час гальмування з блокованими колесами кінетична енергія поступальної маси автомобіля, що рухається, перетворюється на роботу сил тертя в контактах коліс з опорною поверхнею. Якщо колеса не заблоковані, тоді ця енергія перетворюється на теплову енергію частково в гальмівних механізмах і частково – в контакті коліс з дорогою.
Графіки залежностей уповільнення і швидкості руху від часу гальмування називаються гальмівною діаграмою автомобіля (рисунок 8. 1).
Під часом гальмування будемо розуміти час з моменту, коли водій помітив перешкоду і до повної зупинки автомобіля.
Час гальмування складається з часу реакції водія tр, часу запізнювання привода tз, часу наростання уповільнення tн, часу гальмування з постійним уповільненням tт.
tp – час реакції водія – це проміжок часу з моменту, коли водій помітив перешкоду і до моменту торкання ногою педалі гальма.
За час реакції водія tр, який складається з часу психічної та фізичної реакцій, водій оцінює обставини і переносить ногу на педаль гальма. Залежно від індивідуальних особливостей людини, її стану, часу року і доби він коливається tр= 0, 3... 1, 5 с. Проте в розрахунках беруть середнє значення часу реакції водія 0, 8…1 с. За цей час вважається, що швидкість автомобіля не змінилася, а уповільнення дорівнює нулю.
Рисунок 8. 1 – Гальмівна діаграма автомобіля
tз – час запізнювання привода – час, починаючи з передачі зусилля від гальмівної педалі до появи тиску в гальмівних механізмах. За цей час вибираються зазори в приводі, відкривається клапан у гальмівному крані й тиск передається по трубопроводах до гальмівних циліндрів. Величина цього часу залежить від типу привода (гідравлічний, пневматичний), конструкції гальмівних механізмів (дискові, барабанні). Беруть для гідропривода з дисковими механізмами tз=0, 05... 0, 07 с., а з барабанними – tз =0, 07... 0, 15 с. Якщо привід пневматичний tз = 0, 15... 0, 3 с. За час tз швидкість не змінюється, а уповільнення дорівнює нулю.
tн – час наростання уповільнення – за цей час уповільнення змінюється від нульового значення до максимального, обмеженого зчіпними можливостями коліс з опорною поверхнею. Прийнято, що прискорення за час tн наростає за лінійним законом, а тому графіком прискорення буде похила лінія. Графіком швидкості на цій ділянці буде крива, описувана параболою. Величина часу tн залежить насамперед від привода. Якщо привод гідравлічний, тоді tн =0, 05... 0, 15 с, якщо привод пневматичний tн =0, 15... 0, 4 с.
|
|
|
Сума tн + tз = tс називається часом спрацьовування гальмівної системи. Згідно із Правилами № 13 ЄЕК ООН ця сума повинна бути менш ніж 0, 6 с ( tс< 0, 6 с).
tг – час гальмування з постійним уповільненням. Графіком уповільнення на цій ділянці буде пряма, паралельна осі абсцис. Якщо уповільнення постійне, тоді швидкість руху автомобіля на цій ділянці буде похила лінія;
to – час розгальмування – час від початку відпускання педалі гальма до появи зазорів між фрикційними елементами.
|
|
|
