 |
61. Антикорупційне законодавство і віктимологічна профілактика злочинів.
|
|
|
|
61. Антикорупційне законодавство і віктимологічна профілактика злочинів.
Поняття корупції звужує вказівка на суб'єктів як на осіб, «уповноважених на виконання функцій держави», тобто державних службовців і народних депутатів. Але Закон України «Про державну службу» визначає більш широке коло осіб, зокрема, як тих, «хто виконує функції держави, так і практичних виконавців завдань». Останні належать до «інших державних службовців», на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Однак за цим Законом зловживання практичних виконавців завдань не є проявами корупції. Суб'єктами кримінальної відповідальності за корупцію є посадові особи, до яких згідно зі ст. 164 Кримінального кодексу належать як представники влади, так і особи, діяльність яких пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Слід визнати неузгодженість норм Кримінального кодексу і Закону «Про боротьбу з корупцією», що приречує останній на неефективність. Викладене підтверджує необхідність удосконалення законодавства про боротьбу з корупцією.
Зокрема, суб'єктами корупційних діянь слід визнати: осіб, уповноважених на виконання функцій держави; фактичних виконавців завдань; посадових осіб, діяльність яких пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності; посадових осіб і працівників органів державної податкової та митної служби, прокуратури, суду, органів внутрішніх справ.
|
|
|
Вважаємо за доцільне у проекті нового Кримінального кодексу України у розділі «Злочини у сфері службової діяльності» визначити поняття корупції, корупційного діяння. Так, \Корупцію\ слід визнати як незаконне використання службовими особами посади з метою одержання особистої вигоди чи винагороди. Кримінальне караними корупційними діяннями вважати дії чи бездіяльність посадових та службових осіб в інтересах фізичних чи юридичних осіб з тією ж метою. Протидією корупції є доповнення чинного Кримінального кодексу України \ст. 80-3 - порушення законодавства про бюджетну систему України\ та \ст. 80-4 - видання нормативних актів, які змінюють доходи та видатки бюджету з порушенням встановленого законом порядку\. Авторами проекту нового Кримінального кодексу ці антикорупційні статті не були враховані, незважаючи на те, що окремі посадові особи в інтересах юридичних і фізичних осіб використовують бюджетні кошти не за їх призначенням; видають накази, постанови та інші нормативні акти, які дозволяють змінювати бюджетну систему для подальшого її використання деякими комерційними та господарськими структурами.
Загальний стан криміногенної обстановки в Україні на сучасному етапі складний. Зростає злочинність, зокрема організована, яка проявляється в таких формах як організована група, злочинне співтовариство, тобто злочинна організація. Протидією організованій злочинності та корупції має стати новий Кримінальний кодекс. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне у ст. 27 проекту КК визначити поняття організованої групи, злочинного співтовариства та злочинної організації, вказати ознаки цих злочинних угруповань; статтю викласти у такій редакції: вчинення злочину групою осіб, групою за попередньою змовою, організованою групою, злочинним співтовариством, злочинною організацією, а ч. 4 даної статті сформулювати таким чином: злочини визнаються вчиненими організованим злочинним співтовариством, утвореним для спільної, зорганізованої, згуртованої, цілеспрямованої, активної професійної злочинної діяльності за попередньою розробкою кримінальних планів з використанням наукових, технічних засобів чи кримінальної спеціалізації співучасників, забезпеченням безпеки, умов існування, використанням корумпованих зв'язків з посадовими чи службовими особами».
|
|
|
Антикорупційне законодавство повинно бути реальною протидією корупції державних посадових, службових осіб і використанню їх організованими злочинними угрупованнями.
62. Міжнародні профілактичні акти віктимологічного характеру і національне законодавство України.
63. Основні міжнародно-правові документи віктимологічного спрямування.
Международно-правовые документы. Документы ООН. Нормативные акты СНГ
54. Європейська конвенцiя про передачу провадження у кримiнальних справах (15. 05. 72)
55. Європейська конвенцiя про взаємну допомогу у кримiнальних справах (20. 04. 59)
56. Конвенцiя про передачу засуджених осiб (21. 03. 83)
57. Європейська конвенцiя про видачу правопорушникiв (17. 03. 78)
58. Європейська конвенцiя з прав людини (04. 11. 50)
59. Кодекс поведения должностных лиц, охраняющих правопорядок - принят Генеральной Ассамблеей ООН 17. 12. 1979 по рекомендации Пятого Конгресса (1975)
60. Руководящие принципы в области предупреждения преступности и уголовной юстиции в контексте развития и нового экономического порядка - приняты Седьмым Конгрессом ООН (1985) и утверждены Генеральной Ассамблеей ООН в резолюции 40/32
61. Минимальные стандартные правила по осуществлению правосудия в отношении несовершеннолетних - приняты Генеральной Ассамблеей 29. 11. 1985 (резолюция 40/33) по рекомендации Седьмого Конгресса.
62. Декларация Основных принципов правосудия для жертв преступлений и жертв злоупотребления властью - принята Генеральной Ассамблеей 29. 11. 1985 (резолюция 40/34) по рекомендации Седьмого Конгресса.
63. Руководящие принципы в области предупреждения преступности несовершеннолетних - приняты Генеральной Ассамблеей ООН (резолюция 45-112) по рекомендации Восьмого Конгресса
|
|
|
64. Основные принципы, касающиеся роли юристов - - приняты Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (1990)
65. Типовой договор о выдаче - принят Восьмым Конгрессом ООН по предупреждению
66. Неапольская политическая декларация и план глобальных мероприятий - принят 23. 11. 1994 на Всемирной конференции министров внутренних дел по транснациональной преступности и одобренный резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН 49/159
67. Compendium of United Nations standarts and norms in crime prevention and criminal justice - UN publication - New York, 1992 - sales # E 92 IV. 1.
68. Конвенция Содружества Независимых Государств о правах и основных свободах человека (Минск, 26 мая 1995 г. )
69. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам (Минск, 22 января 1993 года)
70. Соглашение об обмене правовой информацией (Москва, 21 октября 1994 года)
71. Предупреждение преступности и уголовное правосудие в контексте развития: реальность и перспективы международного сотрудничества (Перечень соответствующих мер по предупреждению преступности) - Записка Генерального Секретаря Восьмому Конгрессу ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями - Документ A/ Conf. 144/9 - 13 июня 1989 - 35 с.
72. The European Convention on the compensation of victims of violent crime // Towards a Victim policy in Europe. - Helsinki, 1984. - pp. 133-145;
73. Recommendation on assistance to Victims and the prevention of Victimization // Council of Europe, 1987 - Doc. N R (87)21.
74. International manual on the use and application of the Declaration of basic principles of justice for victims of crime and abuse of power - New York, 1999.
|
|
|
