Катерина, Ярина (Яра), Ірина

Ім’я Катерина пов’язане з долею. Перша частина слова “ката” означає “котитися”, тобто доля котиться за Божим законом. Друга частина “рина” може означати “ірій”. Все слово можна пояснити, як “котитися до ірію (раю)”. Тобто, це людська доля, яка викочується із раю і скочується до раю.

Це ім’я можна пояснити як "жінка, що народжує", адже це проходить через катування (муки). Слово “кат” – мучитель долі; каторга місце покарання. Літера “т” може замінюватися на “с” (лат. “th”), що проявлено в зменшеній формі імені “Кася”. У цьому випадку можна прочитати “косарина”, звідси й косар – той що умертвляє рослину.

Друга частина може виступати самостійним іменем – Ярина чи Ірина, яке пояснюємо як кров, яка проливається під час родів, або символізує битву за народження. Це у міфології може бути ранкове пролиття Червоної Зорі, що символізує народження Сонця. Словом "окотилася" називають пологи кози. А та, в свою чергу, виступає місячним образом, що пов'язаний з потойбічним світом, як і кіт – символ темних сил.

У варіанті імені Катрена, не складно побачити слово "ядрена", тобто запліднена. Так само слово "ярина" означає сходи, або посіви ярих культур [1, 1424]. А яринцем називають чоловічий статевий орган [2, 203].

Шухевич В. описуючи гуцульські звичаї повідомляє щодо поліжниці (породіллі): "невільно їй до часу виводу дальше як на 35 кроків відходити від хати, аби не занечистила поля, на яке вона ще некашерна, ступила би" [3, 21]. Тобто некашерна можна розуміти як незапліднена, а кашерна (пор. Касарина), має бути запліднена. На свято Катерини обов’язковим атрибутом є каша (Кася), яку насипали в миску й шли на двір кликати судженого на вечерю [4, 153].

Олександр Виженко повідомляє, що раніше, щоб заманити хлопців на свою вулицю, дівчата виконували магічно-ритуальну дію – закопували посеред вулиці горщик з кашею.

Дівки чаровниці,

Закопали горщик каші

Посеред вулиці.

Закопали горщик каші

Ще й ракові клешні,

Щоб ходили парубки

Далекі й тутешні.

Дівчата вірили, що після цього хлопці ходитимуть саме до них, а не на якусь іншу вулицю, до інших дівчат.

Горщик з кашею – певний символ, він означає готовність дівчини у парі з обранцем “готувати” вариво спільної долі. Справа чоловіка – помішувати кашу. [2, 122].

Такі слова як кошара (хлів), касарня (казарма), кі(о)ш означають зборище людей (тварин) в приміщені або загородженому місці, що може бути порівняно із кашею в горщику, тобто вмістилищем, лоном. Аналогічно церковне приміщення також ототожнюються з лоном.

Катерина може виступати аналогом Долі-Макоші і відповідає за жіночі потреби. Катерина-Доля або тче нитку життя, або може її обрізати серпом-косою. Тому можна сказати, що народний образ Смерті з косою має відношення до Катерини. За народним календарем святкують Катерину-Долю 24 листопада.

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.

2. Виженко О. Україна кохання. Фольклорне дослідження. – К.: Деркул, 2005. – 280 с.

3. Маєрчик М. Ритуали родинного циклу крізь призму моделі переходу // Студії з інтегральної культурології. Ритуал. – № 2. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. – С. 18–31.

4. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр. нар. календар. – К.: Мистецтво, 1992. – 208 с.