 |
б) освітні заклади;. а) експертною комісією обласного центру практичної психології і соціальної роботи та затверджені науково-методичною радою обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;
|
|
|
|
б) освітні заклади;
в) позашкільні заклади;
г) мистецькі заклади.
42. Основні етапи психокорекційної роботи:
1. Встановлення психологічного…
(діагнозу. У діагнозі (на основі психологічної діагностики з використанням тестів) фіксуються показники психічного розвитку, їхня відповідність нормам, формулюється гіпотеза щодо причин відхилень. Після встановлення діагнозу формулюється гіпотеза щодо причин відхилень. Психологічний діагноз включає також формування прогнозу. Прогноз є передбаченням подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої. Далі психолог планує мету, завдання, етапи проведення корекційної роботи).
2. Розробка …
(програми та змісту корекційних занять, вибір форми корекційної роботи (індивідуальна, групова). Відбір методик і технік корекційної роботи, планування форм участі батьків у корекційній програмі. Особливостями програми корекції є наявність суто психологічної та педагогічної частини. Психолог розробляє і здійснює психологічну частину. Педагогічну частину психолог може розробляти як самостійно, так і разом з батьками, соціальними працівниками, педагогами, родичами (залежно від того, хто буде працювати з дитиною). Педагогічна частина реалізується під постійним контролем психолога. Структура психокорекційної програми включає в себе три основні блоки: теоретичне обґрунтування (висвітлені основні підходи до проблеми, обґрунтований вибір форми проведення заняття (індивідуальне, групове, консультативно-корекційне заняття), тривалість і режим занять, підбір, комплектація та наповнюваність групи); опис заняття (визначена мета, хід заняття); список використаної літератури).
|
|
|
3. Реалізація…
(корекційної програми. Проведення занять із дітьми відповідно до корекційної програми. Відстеження динаміки корекційної роботи. Залучення батьків до реалізації програми).
4. Оцінка…
(ефективності корекції. Оцінка результативності корекційної програми. Розроблення рекомендацій, спрямованих на закріплення позитивних результатів корекційної роботи).
43. Корекційно-розвивальні та просвітницькі програми, які використовують у своїй діяльності працівники психологічної служби закладів освіти, мають бути погоджені:
а) експертною комісією обласного центру практичної психології і соціальної роботи та затверджені науково-методичною радою обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;
б) експертною комісією МОН України;
в) експертною комісією Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи
44. Структура програми психологічного дослідження:
1. Визначення…
(проблеми дослідження. Передбачає опис наявної проблемної ситуації та доцільності проведення дослідження).
2. Визначення предмета і …
(об'єкта дослідження. Обов'язково вказати вікову категорію респондентів. Об'єктом може бути психічне явище, а предметом – окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності і спілкування, взаємозв'язки між психічними явищами, характеристики певних явищ тощо).
3. Висування …
(гіпотези, мети та завдань дослідження).
4. Обґрунтування вибору…
(методів і методик дослідження, їх опис: назва діагностичної методики; автор, літературне джерело; яку функцію, якість, особливість досліджує; інструкція для проведення методики; опитувальник, стимульний матеріал до інструментарію, бланки відповідей; ключ аналізу результатів дослідження; інтерпритація результатів досліджень).
|
|
|
5. Термін…
(проведення психологічного дослідження).
45. Психопрофілактика – це:
а) галузь психології і медицини, яка вивчає фактори і умови
навколишнього середовища, що впливають на психічний розвиток і
психічний стан людини, та розробляє рекомендації щодо збереження
і зміцнення психічного здоров'я.
б) розділ загальної гігієни і медичної психології, що розробляє і
впроваджує у практику заходи, які спрямовані на попередження
виникнення нервово-психічних захворювань, їх хронізації, сприяє
реабілітації хворих.
в) галузь клінічної медицини, що вивчає специфічні для людини
захворювання центральної нервової системи, при яких внаслідок
порушення функцій головного мозку виникають розлади психіки.
г) система безпосереднього лікувального впливу на психіку хворого,
а через неї – на весь організм.
д) професіональна допомога пацієнту в пошуку вирішення проблемної
ситуації.
46. Розділ загальної гігієни і медичної психології, що розробляє і проваджує у практику заходи, які спрямовані на попередження виникнення нервово-психічних захворювань, їх хронізації, сприяє реабілітації хворих:
а) Психопрофілактика;
б)Галузь клінічної медицини;
в) Система лікувального впливу;
г) Галузь психології
47. До найважливіших завдань психопрофілактики належать:
а) лікування нервово-психічних захворювань.
|
|
|
