 |
18. Основні методи встановлення цін на товари.
|
|
|
|
18. Основні методи встановлення цін на товари.
РОЗРАХУНОК ЦІНИ ПО МЕТОДУ «СЕРЕДНІ ВИТРАТИ ПЛЮСПРИБУТОК»Найпростіший спосіб ціноутворення полягає в нарахуванні визначеної націнки на собівартість товару. Ще одним методом ціноутворення на основі витрат є розрахунок із забезпеченням цільового прибыли. Такой метод ціноутворення вимагає від фірми розгляду різних варіантів цін, їхнього впливу на обсяг збуту, необхідний для подолання рівня беззбитковості та отримання цільового прибутку, а також аналізу ймовірності досягнення всього цього при кожній можливій ціні товару. ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ НА ОСНОВІ ВІДЧУТНОЮ ЦІННОСТІ ТОВАРУ Все більше число фірм при розрахунку ціни починають виходити із відчутною цінності своїх товарів. Основним фактором ціноутворення вони вважають не витрати продавця, а купівельне сприйняття. Для формування у свідомості споживачів представлення про цінність товару вони використовують у своїх комплексах маркетингу нецінові прийоми впливу. Ціна в цьому випадку покликана відповідати відчутною ціннісної значимості товаруПризначаючи ціну з урахуванням рівня поточних цін, фірма в основному відштовхується від цін конкурентів і менше уваги звертає на показники власних витрат або попиту. Вона може призначити ціну на рівні, вище чи нижче рівня цін своїх основних конкурентів.. ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ НА ОСНОВІ ЗАКРИТИХ ТОРГІВКонкурентне ціноутворення застосовується й у випадках боротьби фірм за підряди в ході торгів. У подібних ситуаціях при призначенні своєї ціни фірма відштовхується від очікуваних цінових пропозицій конкурентів, а не від взаємин між цією ціною і показниками власних витрат чи попиту. Фірмі хочеться завоювати контракт, а для цього потрібно запросити ціну нижче, ніж в інших. Однак ціна ця не може бути нижче собівартості, інакше фірма нанесе сама собі фінансова втрата.
|
|
|
19 Фактори що впливають на розробку маркетингової стратегії.
В основі стратегії розвитку будь-який фірми, а тим більш такої як холдинг, мають бути закладені науково обґрунтовані підходи, що базуються на комплексному економічному аналізі і прогнозуванні. Необхідно проведення в кожному окремому випадку спеціального дослідження, про чому акцент має бути зроблений саме на аналізі маркетингових аспектів діяльності.
При розробці стратегії маркетингу для компанії необхідно враховувати такі фактори:
- сегментація ринків, на яких працює фірма, має бути проведена таким чином, щоб сегменти на різних ринках характеризувалися в цілому однаковою реакцією на рекламу, просування товару та інші маркетингові дії;
- оптимальний сегмент має вибиратися, виходячи з забезпечення найбільш повного лідерства (достатня ємність, сприятливі перспективи, мінімальна або нульова конкуренція);
- спосіб виходу на ринок з новим товаром повинен в найбільш повній мірі відповідати споживчим властивостям і ємності ринку, адекватно відображати відомість фірми та її репутацію, а також масштаб потреби у товарі;
- вибираючи маркетингові заходи впливу на потенційного покупця слід пам" ятати, що ціна як фактор підвищення конкурентоспроможності товару займає 3-4-те місце за значимістю інших факторів;
- необхідно уважно вибирати час виходу на ринок з новим товаром: немає сенсу робити це під час несприятливої кон’юнктури, якщо фірма не переслідує далекосяжних цілей і не готує для себе покупців, передбачаючи період пожвавлення попиту.
Необхідно виявляти перспективи тих функцій компанії, які пов’язані з забезпеченням ринків товарами і послугами, збільшенням контрольованої частки ринків, проникненням на нові ринки,
|
|
|
20. Програма вивчення товару у складі комплексного дослідження товару.
Потреба в інформації зумовлює проведення маркетингових досліджень - основне завдання яких - уникнути неточних оцінок, ризиків і невиправданих витрат - грошових зусиль, часу при прийнятті маркетингових рішень. Об'єктами детального вивчення в рамках комплексного дослідження товарних ринків є: ринок, споживачі; товар; конкуренти. Маркетингові дослідження є комплексними і проводяться в трьох напрямах. зовнішнє середовище - макро-, мікросередовище, і внутрішнє середовище - саме підприємства, є основними напрямами маркетингових досліджень.
21 Марочна ознака, упаковка, манкіровка …
Марка може складатися з марочної назви, тобто терміна, який можна вимовити; марочного знака, тобто знака, яким можна позначити; чи їхнього сполучення.
При виборі марочної назви треба врахувати, що вона повинна:
1) виявляти переваги товару;
2) відповідати зразку товару;
3) легко вимовлятися і легко запам' ятовуватися;
4) легко й однозначно перекладатися іншою мовою, не одержуючи додаткового змістового значення.
У сучасному маркетингу існують такі види марочних назв (більш детальну характеристику див. у табл.. 8. 2):
1. Індивідуальна марочна назва.
2. Найменування марки за назвою підприємства.
3. Найменування марки за географічною назвою.
4. Єдина марочна назва для всіх товарів підприємства.
5. Колективна марочна назва.
Важливий компонент марки є упакування, що крім свого функціонального призначення (забезпечення збереження і цілісності) виступає як засіб інформування покупця і стимулювання збуту. У ряді випадків упакування здатне замінити рекламу. Дуже велику зацікавленість до упакування виявляють у маркетингу. Воно повинно:
1) бути яскравим та привабливим і таким чином притягати увагу споживача до товару (хоча деякі виробники діють від протилежного - використовують біле упакування, що є дуже помітним серед різноманіття кольорів), тобто товар повинен відрізнятися від своїх конкурентів особливим упакуванням;
2) мати марочний знак та марочну назву, якщо такі є у фір-ми-виробника або у товару;
3) мати одне стилістичне направлення для забезпечення впізнавання продукції фірми (іноді використовується на упакуванні єдина гама кольорів, форма, стилістика і т. ін. );
|
|
|
4) елементи реклами (у тому числі і реклами іншої продукції підприємства), тому що реклама на упакуванні є найбільш ефективна і менше дратує споживача, так як вона ненав' язлива;
5) мати максимум інформації про товар та його використання, щоб споживач самостійно, без допомоги консультанта, зміг ознайомитись з обраним продуктом, що особливо важливо в умовах системи торгівлі самообслуговування (у супермаркетах і т. ін. );
6) мати ярлики та етикетки;
7) іноді виконувати додаткові функції (продовження строку використання, розширення умов зберігання і т. ін. )
УПАКОВКА це засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист товару при його русі від виробника до споживача.
Під упаковкою мається на увазі як зовнішня оболонка товару , так і спосіб приміщення товару в цю оболонку.
Синонімом упаковки-оболонки є тара .
Всі відомості про упаковку зазвичай вказуються в договорі (контракті) продавцем і покупцем.
Якщо контракт не містить спеціальних вказівок щодо упаковки, продавець повинен забезпечити упаковку, стандартну для такого товару, з урахуванням умов транспортування.
Загальні вимоги до упаковки:
1. Відповідність вимогам стандарту ( ГОСТ );
2. Протидія товару від впливу зовнішнього середовища , а зовнішнього середовища від впливу товару;
3. Захист товару від впливу інших товарів ;
4. Забезпечення умов схоронності кількості та якості товару;
5. Забезпечення умов транспортування , навантаження та розвантаження товару;
6. Виконання ролі носія комерційної інформації та торгової реклами .
7. Мінімізація співвідношення вага упаковки / вага товару;
МАРКУВАННЯ це комплекс написів , умовних позначень та зображень , які розміщені на зовнішній упаковці , транспортних бирках і самому товарі для цілей індивідуалізації , транспортування , завантаження та розвантаження товару .
|
|
|
Маркування має велике значення не лише для транспортних цілей, але і для інших обставин, пов'язаних з виконанням поставки.
Якщо контракт не містить вказівок щодо маркування, продавець повинен забезпечити маркування , звичайну для такого виду товару та упаковки, з урахуванням умов транспортування .
Якщо в контракт включаються вказівки по маркування, вони носять, зазвичай, детальний характер.
Маркування повинна містити відомості, призначені різним адресатам:
22 Маркетингова інформація - сукупність відомостей про об'єкти і явища маркетингової діяльності.
Маркетингова інформація - це відомості, які необхідні для прийняття маркетингових рішень і виконання маркетингових операцій.
Ціль одержання інформації в зменшенні невизначеності й ризику прийняття маркетингових рішень. Багато даних носять невизначений характер, не піддаються точному виміру. Робота з маркетинговою інформацією вимагає системного підходу, тому на підприємствах створюються МІС, які необхідні для збору, обробки, аналізу й поширення в певному часі достовірної інформації для підготовки й прийняття маркетингових рішень.
Система маркетингової інформації - це постійно діюча система взаємозв'язку людей, устаткування й методичних прийомів, призначена для збору, класифікації, аналізу, оцінки й поширення актуальної, своєчасної й точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою вдосконалювання планування, перетворення в життя й контролю за виконанням маркетингових заходів.
У структурі маркетингової інформаційної системи виділяють 4 підсистеми:
1. Підсистема збору внутрішньої поточної інформації. Її завдання -повне відображення інформації про збут продукції, про запаси товарів на підприємстві, про стан різних елементів внутрішнього середовища підприємства, видача оперативних відомостей. Джерела інформації: статистична й бухгалтерська звітність підприємства, результати внутрішніх обстежень, акти ревізій і перевірок підприємства.
2. Підсистема збору зовнішньої поточної інформації. Завдання: одержання повсякденних відомостей про події, які відбуваються в зовнішньому середовищі.
Всі дані, які входять у систему зовнішньої поточної інформації одержують методом маркетингової розвідки - постійна діяльність по зборі поточної інформації про зміну зовнішнього середовища маркетингу.
3. Підсистема маркетингових досліджень. Маркетингові дослідження мають на увазі цілеспрямований збір, систематизацію й аналіз інформації, необхідної для рішення конкретної проблеми або розробки стратегії, тобто всі дані мають цілеспрямований характер. Напрямку маркетингових досліджень: різними об'єктами маркетингового дослідження є: маркетингове середовище підприємства (зовнішні макро- і мікросреди), внутрішня мікросреда комплекс маркетингу підприємства і їхніх окремих елементів: ринок, кон'юнктура, розподіл часток між фірмами.
|
|
|
4. Підсистема аналізу маркетингової інформації. Включає набір методів обробки й аналізу маркетингових даних. Роль у тім, що вона дозволяє зробити висновки з отриманої інформації й знайти рішення проблеми.
|
|
|
