8.2.3. Робота з підручником т а іншими друкованими текстами

Даний метод навчання широко використовується у молодших і в – старших класах допоміжної школи. Він має велике значення для освіти, виховання і розвитку розумово відсталих учнів, підготовки їх до самостійного життя.

Учні допоміжної школи навіть у старших класах у значній мірі утруднюються в самостійному одержанні знань з таких джерел, як підручник, книжка, газета. Але зрозуміло, що для ефективної соціальної адаптації випускників допоміжної школи їх треба цьому навчити. Тому можна вважати, що формування в учнів умінь працювати з книжкою є не менш важливим завданням допоміжної школи, ніж озброєння їх певним колом загальноосвітніх знань. Для цього, перш за все, необхідно прищепити учням інтерес і любов до книжки, що в свою чергу сприятиме розвиткові пізнавальних інтересів взагалі.

Робота з підручником та іншими друкованими матеріалами має значні можливості дія здійснення виховного впливу на розумово відсталих учнів, насамперед, завдяки змісту статей.

Матеріал підручників для допоміжної школи добирається за ідейно-тематичним принципом, і при вивченні змісту цих статей, крім набуття освітніх знань з певних тем, учні знайомляться з матеріалами про чесних відважних, гуманних людей, відданих Батьківщині, своїй справі, героїв нашої країни, про людську працю, як могутню перетворюючу силу, про велич України – все це сприяє громадянському вихованню школярів у широкому розумінні цього поняття.

Різноманітні матеріали підручників для допоміжної школи (зокрема, вірші, уривки з художніх творів), а також залучення інших літературних джерел надають вчителеві можливість розвивати в учнів естетичні почуття.

Даний метод навчання збагачує мову учнів, урізноманітнює і розширює їхній словник, розвиває зв'язне мовлення. Свідома робота з книжкою вимагає розвитку довільної уваги; розуміння текстів і спеціальні прийоми робота з ними активізують розумову діяльність учнів, що полягає в умінні аналізувати, порівнювати, встановлювати часові, просторові, причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати дії людей, відокремлювати і абстрагувати головне від другорядного, знайоме від незнайомого тощо.

Отже, робота з підручником як джерелом знань для учнів допоміжної школи за правильної її організації в значній мірі сприяє розв'язанню навчальних, виховних та корекційних завдань.

У залежності від характеру змісту і завдань того чи іншого навчального предмета в допоміжній школі, існують особливі методичні вимоги до робот» з підручником на різних уроках. Ми охарактеризуємо загальнодидактичні вимоги до застосування даного методу в допоміжній школі.

Якщо в середніх і старших класах масової школи підручник може бути використаний для самостійного одержання знань учнями, то в допоміжній школі навіть у старших класах підручники переважно використовуються для закріплення навчального матеріалу.

У допоміжній школі основною формою організації роботи з підручником є пояснювальне читання статей на уроках читання, географії, природознавства, історії.

Основною рисою цієї роботи є те, що вона проводиться під керівництвом учителя, який готує учнів до розуміння тексту. Він сам його читає (у молодших класах) або організує читання учнями (мовчазне та голосне), приділяє значну увагу аналізу статті, оповідання, вірша, використовуючи для цього різноманітні прийоми роботи.

У процесі пояснювального читання треба формувати в учнів техніку свідомого, виразного, в міру швидкого читання. Матеріал підручника

(статтю, оповідання, вірш, байку), який заплановано опрацювати на даному уроці, варто спочатку голосно прочитати повністю вчителю або учням (в залежності від рівня їх розвитку і навички читання); треба врахувати, що в результаті зупинок, які виникають у процесі читання і зосереджують увагу учнів на окремому слові, вислові, розумово відсталі школярі навіть старших класів часто забувають зміст статті і при відтворенні його повторюють, в основному, саме те слово, яке розбиралося в процесі читання, або останню фразу тексту. Тому словникову роботу рекомендується проводити до читання статті, а окремі слова пояснити після читання. Як правило, в допоміжній школі після голосного читання статті варто запропонувати учням ще раз прочитати її мовчки. Після читання статті треба перевірити, як вони зрозуміли її. Для усвідомлення учнями змісту прочитаного, для активізації і розвитку їхньої пізнавальної діяльності проводять різноманітні види роботи з підручником після читання статті. Це можуть бути відповіді учнів на запитання вчителя до змісту статті. Такі запитання спочатку вимагають переважно відповідей репродуктивного характеру, далі ставлять пошукові та творчі завдання (на порівняння, встановлення зв'язків, доведення, обґрунтування, залучення життєвих асоціацій тощо).

У доборі запитань вчитель може орієнтуватися на запитання, подані допоміжної статті підручника, але обмежуватись ними не варто. Корисно змінювати запитання, щоб вони примушували замислитися, щоб для відповіді на них недостатньо було відтворити певне місце статті.

У роботі з підручником бажано ширше використовувати у допоміжній школі вибіркове читання тексту, за якого вчитель ставить запитання, відповіді на які учні шукають в тексті статті, і читають відповідний уривок.

Завдання для вибіркового читання можуть бути різні: знаходження описів певних подій, явищ, дійових осіб; знаходження визначень, порівнянь, розкриття причин та наслідків, мотивації вчинків та ін. При цьому необхідно враховувати особливості розуміння текстів розумово відсталими учнями. Дослідженнями встановлено, що вони краще розуміють і засвоюють зв'язки між явищами і подіями, виражені складнопідрядними реченнями (наприклад причина і наслідок пов’язані між собою відповідними сполучниками – „тому що”, " внаслідок цього" та ін. ). Але обмежуватись постановкою завдань на знаходження учнями в тексті саме таких випадків не слід. Треба практикувати завдання, які вимагають поєднання у логічній відповіді двох самостійних речень. З метою корекції інертності логічного мислення у школярів (зокрема для розвитку здатності до зворотного встановлення зв'язків), корисно урізноманітнювати формулювання завдань для вибіркового читання. Наприклад, якщо в статті підручника зв'язок між явищами встановлюється в напряму від причини до наслідку, і це виражено сполучниками " тому що", " через те" та ін.: " Під тінню дерев і чагарників волога з ґрунту випаровується повільніше, ніж на відкритих місцях. Через те там, де багато лісів, річки повноводні", завдання для вибіркового читання доцільно сформулювати так: " Знайдіть у тексті місце, де пояснюється, чому в лісовій зоні ріки повноводні". Таке завдання вимагає від учнів відтворення у свідомості зв'язку в іншому напрямі - від наслідку до причини.

Корисним прийомом є робота з ілюстраціями підручника: розглядання і аналіз малюнка, порівняння малюнків, знаходження в тексті статті відповідного місця до ілюстрації. Вчитель повинен звернути увагу учнів на відповідні ілюстрації підручника, пам'ятаючи, що за допомогою ілюстрацій можна забезпечити чіткі уявлення учнів допоміжної школи про виучувані об'єкти, явища, події.

Кращому усвідомленню змісту статті учнями, а також підготовці їх до самостійного користування підручником сприяє складання плану статті. Ця робота передбачає аналіз тексту, виділення основних думок, відокремлення головного від другорядного, розподіл тексту на логічно завершені частини, добір заголовків до кожної з них. Учні допоміжної школи утруднюються У складенні плану. Тому таку роботу бажано починати з нескладних планів (2-3 пункти), поступово переходячи до більш розширених планів. На перших етапах роботи вчитель може дати учням готовий план і організувати переказ статті за ним, поступово питома вага самостійності учнів під час складання плану збільшується. Рекомендується спочатку поєднувати складання плану з фрагментарним відтворенням змісту тексту учнями.

Для кращого усвідомлення тексту і його плану корисно добирати ілюстрації до відповідних його пунктів. Складений план записують на дошці і в зошитах.

Особливу увагу в роботі з підручником треба приділити навчанню учнів переказувати зміст статті. Учні допоміжної школи і в старших класах, навіть, коли вони добре зрозуміли текст, не вміють передавати його зміст своїми словами, особливо це стосується ділових статей. Отже, починаючи з молодших класів, варто формувати в них уміння розповідати.

Послідовність цієї роботи забезпечується такими етапами: переказ за питаннями вчителя; за серією ілюстрацій; за поданим розгорнутим, а потім за стислим планом і нарешті, – зв'язний переказ, коли учні виконують завдання, сформульоване узагальнено: " Розкажи, про що ти прочитав". Якщо учень правильно передає зміст, але допускає окремі помилки, не треба уточнювати моменти в ході його розповіді – це веде до того, що учень втрачає логічний хід розповіді, порушується її цілісність. Помилки виправляють після відповіді. Варто враховувати, що розумово відсталі учні відтворюють зміст статті або її частини буквально, дотримуючись підручника. Вони намагаються розповідати тими ж словами, в тій же послідовності, часто зупиняються на несуттєвих подробицях. На перших етапах роботи рекомендується дотримуватись такої ж послідовності, як і в підручнику, далі привчати учнів відтворювати текст узагальнено, творчо, ведучи їх від повного переказу до стислого. Корисними прийомами для підготовки до цього є завдання, які вимагають виділення в тексті головного, відокремлення суттєвого від несуттєвого, знайомого від незнайомого, вибіркового відтворення частини тексту, що вимагає активної розумової діяльності. Корисно також привчати учнів з молодших класів перед усним переказом узагальнено називати тему розповіді. Треба домагатися, щоб розумово відсталі школярі свідомо вживали у своїх розповідях нові слова, вислови, що зустрічаються в статті, особливо іменники узагальненого значення, прикметники, дієслова, що мають різні смислові відтінки завдяки відповідним префіксам. Описані види роботи готують учнів до самостійного використання підручника з метою здобуття знань.

У старших класах допоміжної школи варто організувати роботу так, щоб учні більш-менш самостійно працювали з підручником як джерелом знань. Спочатку вчитель проводить бесіду, актуалізує знання школярів, необхідні для свідомого засвоєння нового матеріалу, аналізує відповідні наочні посібники незнайомі слова, що зустрінуться в тексті, частково пояснює тему. Далі пропонує учням самостійно вивчити тему, прочитавши відповідну статтю підручника. Після того, як учні ознайомилися зі статтею вчитель перевіряє її засвоєння, додатково пояснює складніші моменти (встановлення причинно-наслідкових зв’язків, нові поняття).

Корисно для організації самостійної роботи розумово відсталих учнів з текстом підручника ставити перед читанням статті запитання, на які учні повинні знайти відповіді в підручнику.

Поступово ускладнюючи таку роботу, збільшуючи питому вагу самостійності в ній школярів, можна досягти такого рівня розвитку вмінь працювати з підручником, що у низці випадків відпадає необхідність працювати зі статтею на уроці – вчитель зможе практикувати самостійне вивчення певних відомостей з підручника під час підготовки учнями домашніх завдань.

У роботі з підручником необхідно дотримуватися виконання деяких організаційних вимог. Починаючи працювати з новим підручником, вчитель на першому ж уроці знайомить учнів з його назвою, авторами, структурою, характером матеріалів, пояснює учням, що вони користуватимуться цим підручником і під час підготовки домашніх завдань, і для кращого засвоєння того, що пояснював учитель, і для самостійного набуття знань. Учитель повинен пояснити учням, як готувати уроки за підручником, показати це на конкретних прикладах, звернувши їхню увагу на такі моменти самостійної роботи: пригадування того, що розповідав учитель на уроці; перегляд матеріалу уроку, зафіксованого в зошитах; читання всього тексту, який було задано; розгляд ілюстрацій до тексту; повторне читання із зосередженням уваги на складних нових словах, висловах, формулюваннях, закономірностях; виучування напам'ять необхідної частини інформації (головного, суттєвого, точного - наприклад, нових назв, дат тощо); відповіді на запитання в кінці статті; переказ матеріалу підручника.

Працюючи з підручником на уроках читання, треба привчати розумово відсталих учнів, щоб вони звертали увагу на прізвище автора оповідання, казки, байки, і, відтворюючи матеріал, називали його. Учні повинні вже в молодших класах вміти знаходити відповідну статтю за даною сторінкою, малюнок – за номером.

Бажано послідовно і наполегливо виховувати в учнів бережливе ставлення до підручника.

Робота з підручниками географії, природознавства, читання, історії в допоміжній школі поєднується з веденням зошитів, в які записуються назви статей, висновки, дати, нові слова, плани статей (або план вивчання теми), виконуються малюнки, схеми тощо.

На уроках і в позакласній роботі, крім підручників, використовуються журнали, науково-популярна і художня література, орфографічні словники.

Так, у 1 класі, коли в учнів ще не сформована навичка читання, на уроках корисно використовувати книжки - малюнки, книжки з бібліотечки для дошкільників; учні розглядають їх, читають окремі слова і речення, надруковані великим шрифтом, а вчитель використовує матеріал цих книжок для розповіді. Використання цих посібників поряд з " Букварем" у 1 класі і " Читанкою" у 2 класі підвищує у розумово відсталих учнів інтерес до книжки і до процесу навчання читання. Надалі вчитель у молодших класах використовує відповідні до віку книжки, які учні читають на уроці, а також в позаурочний час.

Вже з І-ІІ класів варто періодично на уроках читання знайомити учнів з правилами користування книжкою та журналом (як їх брати в руки, орієнтуватися в змісті, знаходити сторінку, звергати увагу на прізвище автора, назву твору, ілюстрації, обкладинку) і надалі закріплювати ці навички.

У старших класах учитель природознавства, географії, історії спеціально добирає цікаву і доступну учням дитячу літературу. Користуватися нею можна по-різному: зачитати уривок з художнього або науково-популярного твору в процесі розповіді, пропонувати учням прочитати в класі (вголос або мовчки) уривок з додаткової літератури; прочитавши початок оповідання чи нарису, зупинятися на цікавому місці та запропонувати школярам дізнатися про подальше розгортання подій, ознайомившись з твором до кінця. Додаткову літературу в старших класах використовують з метою наближення навчання до сучасною життя, враховуючи, що не завжди в підручниках (зокрема з історії та географії) є нові відомості, які необхідно довести до усвідомлення учнів. Але, рекомендуючи ту чи іншу додаткову художню або науково-популярну літературу для її самостійного читання, вчителеві варто пам’ятати, що вона не адаптована для учнів допоміжної школи (адже спеціально для допоміжних шкіл дитяча література не видається). Тому вчителеві треба заздалегідь вивчити цю літературу, відібравши доступні сторінки або частини твору, підготувавши учнів до читання, пояснивши їм складні, але важливі місця і обов'язково перевіряти розуміння учнями прочитаного.

На уроках у допоміжній школі бажано використовувати газети,
починаючи з молодших класів і розширюючи цю роботу в старших.

На перших етапах учитель на уроках читання і розвитку мовлення демонструє учням газетний матеріал і газетні фотографії, читає з дитячих видань вірші, пропонує дітям відгадати загадки з газети, пограти в ігри, описані в ній. Поступово у школярів виховується інтерес до газет, який послідовно розвивають і підтримують, пояснюючи учням роль газети в житті людини. Надалі вони більш-менш самостійно працюють з газетою.

Для уроків читання і розвитку мовлення рекомендується читання і переказ учнями відповідних статей та дописів з газети; для уроків письма виконання різноманітних вправ за матеріалами газети, для уроків математики — складання і розв'язування задач за цими матеріалами.

Зрозуміла необхідність використання газетних матеріалів на уроках географії та історії з метою наближення навчання до сучасного життя, розширення громадянського світогляду учнів.

Робота з літературними джерелами на уроці готує учнів до самостійного позакласного читання - найкращого засобу прищеплення учням любові до книжки і навчання самостійної роботи. Бажано починати систематичне позакласне читання доступних дитячих книжок з молодших класів, а старші учні повинні систематично самостійно вести зошити з позакласного читання, навчитися згодом занотовувати такі дані про прочитану книжку: прізвища автора, назву твору, дійові особи, короткий зміст, позитивні і негативні герої.

Для кращої організації позакласного читання, піднесення його корекційного, навчального та виховного впливу на учнів проводяться спеціальні уроки позакласного читання, на яких читаються художні твори, обговорюється прочитане, даються індивідуальні завдання.

Контроль та облік роботи з позакласного читання, обговорення прочитаного не можна обмежувати лише спеціальними уроками. Вчитель та вихователь повинні в контакті з бібліотекарем школи проводити індивідуальні бесіди з учнями, проводити виставки книжок, літературні ранки, в старших класах - конференції, перевіряти читацькі картки тощо.

Починаючи з молодших класів, учнів допоміжної школи варто привчати до самостійного позакласного читання газет. Можна обладнати класний квочок " Що сьогодні в газеті? ". Спочатку доступні для учнів емоційні матеріали з дитячих газет читає сам учитель, але в міру формування в учнів навичок читання і під контролем учителя вони читають відповідні матеріали самостійно. Обговорення прочитаних газетних матеріалів проводиться також на уроках позакласного читання. У старших класах школярів залучають до активної участі у проведенні щотижневих інформацій, доручи⁰ індивідуально підготувати огляд тієї чи іншої статті, рубрики.

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: