"Фортепіано о р г а н і з є — особливий різновид фортепіано з органними регістрами.

" Фортепіано о р г а н і з є — особливий різновид фортепіано з органними регістрами.

293

інструментів протиставляється оркестрове тутті, що характерне жан­рові концерту. Сольними інструментами в концерті виступають фортепіано, перша скрипка, рідше — фаґот.

Концертна симфонія Д. Бортнянського складається з трьох частин: А11е£ го Маезіозо — Ьаг£ Ііеііо — А11е§геПо. Така структура циклу Гене­тично пов'язана з тричастинними італійськими оперними увертюрами, а внутрішній зміст частин — і з віденським симфонізмом.

Піднесеним, світло-радісним настроєм пройнята перша частина, створена у формі сонатного аііегго. Музика цієї частини відзначається легкістю, жвавістю руху, витонченістю. Першу частину пронизують танцювальні й бадьорі мелодичні звороти, що нагадують тематизм італійської опери-буффа.

У головній партії поєднуються урочистість і грайливість, короткі гострі мотиви з танцювальними ритмічними зворотами:

 

Танцювальні елементи з ритмом козачкового характеру є у грайливій побічній партії: *

Такі ритми простежуються і в заключній партії: 242

У розробці сонатного аііегго використовується прийом мотивного вичленення, характерний для класичного симфонізму. У розробці, а потім і в коді розвиток створюється на основі вичленуваного мотиву

• Нотні приклади з Концертної симфонії подаємо за виданням: БортнянськийД. Концертна симфонія для семи інструментів. Підготовка до друку СЯ. Фільштейн. — К,, 1978.

із заключної партії. Перша частина закінчується багаторазовим повто­ренням бадьорого висхідного тріольного мотиву, близького до висхідного ямбічного мотиву головної партії, і нагадує буфонну «скоромовку». Лірично-просвітлена друга частина, що написана в жанрі сіціліани, пройнята ніжним і мрійливим настроєм. її наспівна мелодика з іди­лічним відтінком близька до ліричних арієт лірико-комічних опер Д. Бортнянського. Мелодичну лінію у цій частині ведуть скрипки, фортепіано і фагот:

243                                                                                                                      ' ■ - ■    •: ■ '-'■ '■: ' ■ ■ ■ •<. -. ■ -■ ' •     ■     ■

У третій частині, написаній у формі рондо, повертається бадьора і радісна атмосфера. Фінал, як і перша частина, відзначається жвавістю. Йому властиве яскраве жанрове начало. Значне місце займають тан­цювальна образність і танцювальна ритміка:

Є такі ритми і в першому епізоді: 246

У рефрені відчутні українські народні танцювальні ритми: 245

Використання в тематизмі Концертної симфонії українських народно-танцювальних ритмів увиразнило украшські національні риси в цьому творі.

В інструментальних творах Д. Бортнянського, як і в інших жанрах його творчості, поєдналися класична стрункість форми й урівноваже­ність, класична образність і стилістика з м'яко-чутливою лірикою, позначеною сентименталістськими рисами.

Хоч в інструментальній музиці, як і в оперній, Д. Бортнянський спирався на західноєвропейську композиторську техніку і стилістику класичного стилю (як і більшість тогочасних європейських компози­торів), однак при цьому він написав високомистецькі твори, і поде­куди в образності його музики, в мелодиці (у ліричних, танцювальних темах) відчутні українські національні риси.

Інструментальні твори Д. Бортнянського увійшли в репертуар сучас­них виконавців (особливо клавірні сонати). В Україні іноді ставляться опери «Алкід» і «Сокіл». Нині існує нагальна потреба у виданні інших опер Д. Бортнянського («Квінт Фабій», «Свято сеньйора», «Син-суперник»), партитури яких зберігаються в Росії, та в їх постановках на сцені.    - ■ ■ ■ •'-■ ' ■ ■ ■ ■ ■ ■ •■ •• -•■ ■ ■ ■ ■ ' ■ ■ - > -.; ■ •,,. ■.: ■ ■ •■    '" ■ ■; ■

⇐ Предыдущая74757677787980818283Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: