Тема VIII. 1 Проториерей П&пр /Іванович Турчанинов. Авгобиография // Газ. «Домашняя беседа для народного чтения». — Внп. 2—6. — СП6,1863; Кук В.С. Добіографп А. Веделя (арешт) /Доповідь на науковій конференції до 230-річчя від дня народження А. Веделя

А

 

Тема VIII

АРТЕМ ВЕДЕЛЬ (1767—1808)

1. Особистість, життєвий і творчий шлях

Артем Лук'янович Ведель був композитором непересічного таланту і неабияких творчих можливостей. Однак його доля виявилася ще трагічнішою, ніж у М. Березовського. Свавілля російського царського режиму в Україні перервало композиторську творчість А. Веделя у розквіті його таланту. Жорстокість царизму щодо композитора, його ув'язнення згодом повторилися у долі Тараса Шевченка.

Документальних даних про життя і творчість А. Веделя збереглося мало. Цінні відомості про нього залишили два його учні. Один з них — протоієрей і композитор П. І. Турчанінов писав про А, Веделя в авто­біографічних записках. Зберіг П. Турчанінов і листи А. Веделя до нього. Однак, як свідчить сучасний історик В. Кук, автографів цих матеріалів немає, а все це опублікував за власною редакцією В. І. Аскоченський у 1863 р. ¹. Другим учнем був Василь Зубовський — співак хору Київської академії, який у 1843 р. написав коротку біо­графію А. Веделя, на жаль, не надруковану. В. І. Аскоченський був знайомий з В. Зубовським і використав його спогади та інших сучас­ників А. Веделя у своїх статтях про композитора².

1 Проториерей П& пр /Іванович Турчанинов. Авгобиография // Газ. «Домашняя беседа для народного чтения». — Внп. 2—6. — СП6, 1863; Кук В. С. Добіографп А. Веделя (арешт) /Доповідь на науковій конференції до 230-річчя від дня народження А. Веделя. Фонограма. — К., 1997.

! Аасочемский В. И. Русский композитор А. Л. Веделев// Киевскиегубернские ведомости. — 1854. — № 10; Лскоченский В. И. Киев с древнейшим его училищем Академией. — Т. 2. — К., 1856.

297

На початку XX ст. декілька статей про А. Веделя опублікував регент хору Київської духовної академії В. Петрушевський³.

У 1966 р. в США вийшла перша монографія про А. Веделя українсь­кого музикознавця з діаспори І. Соневицького⁴.

Український історик В. С. Кук тривалий час веде розшук архівних документів, пов'язаних із біографією А. Л. Веделя. В архівах Києва, Харкова, Москви та Петербурга він знайшов низку нових документів, що подають цінні відомості про життя й діяльність композитора. В. С. Кук написав про А. Л. Веделя ряд статей⁵.

Портрета А. Веделя, як і М. Березовського, не знайдено. В. Зубовський розповідав В. Аскоченському, що Ведель був вродливим юнаком з чудовими променистими очима, які горіли особливим вогнем вели­кого душевного благородства й натхнення. Визначальними особливо­стями його вдачі була «глибока й щира релігійність та надзвичайна ніжність і лагідність душі, завше пройнятої дещо сумним і скорботним почуттям»⁶. А. Ведель мав задумливе обличчя, спокійну вдачу, був дуже чемний і ввічливий у поведінці. Керуючи хором, він ніколи не сердився; вивести його з рівноваги було неможливо. Помилки хористів він поправляв лагідно, з усмішкою.

А. Ведель був різнобічно обдарованим музикантом. Він мав великий композиторський і диригентський талант, був чудовим співаком з прекрасним голосом, а також добрим педагогом. В. Аскоченський писав, що шляхетні манери, глибокі знання, повний і прекрасно відшліфований голос привернули до нього загальну увагу киян⁷.

За свідченням сучасників, А. Ведель був надзвичайно скромною і доброю людиною, позбавленою будь-якого марнославства. В одному з листів П. Турчанінов назвав А. Веделя своїм учителем, батьком і добродієм. Відповідаючії на цей лист, Ведель просив не називати його такими словами; він не хотів ніякої вдячності від Турчанінова,

' Петр\шевский В. Г. 0 личмости и церковно-музьїкальном творчестве А. Л. Веделя // Труди Киевской Духовной академии. — 1901. — № 7; Петрушевский В. Г. К биографии А. Л. Веделя // Руководство для сельских пасшрей. — № 50. — 1910 (передруковаїи у зб.: Українське музикознавство. Вип. 6. - К., 1971. - С. 263-264).

' Соиевицький І. Артем Ведель і його музична спадщина. — Нью-Йорк, 1966. У цій монографії розглядаються родовід А. Веделя, його життєвий і творчий шлях, особливості особи й світогляду. Спиняється І. Соневинький і на проблемах спадщини композитора.

^! Кук В. С. Нові дані про Артема Ведельського-Веделя // Українське музикознавство. Вип. 5. — К.., 1969; Кук В. С. Нові документальні дані про життя А. Л. Веделя (Ведельського) у Харкові (1796— 1798 рр. ) // Українське музикознавство. Вип. 6. — К., 1971. — С. 153—169); Кук В. С. Артем Лук'я-нович Ведель (Ведельський): Матеріали на допомогу' лекторові. — К., 1971, та ін.

* Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. — К_, 1971. — С. 86. ' Аскоченский В. И. Киев с древнейшим его училищем Академией. — Т. 2. — С. 373, 376.

298

а натомість просив його прислужитися своїм обдаруванням Богу і навчати інших⁸.

Духовно багатий, А. Ведель жив тільки духовним життям, найбільше цінував духовне багатство, а матеріальні блага його не цікавили. У цьому він був схожий з Г. Сковородою. Він роздавав своє майно людям. Коли Турчанінов запропонував Веделю допомогти грішми, той відповів: «Я нині є найбагатшим в усьому світі, ніякої потреби в грошах немає»⁹.

А. Ведель був чутливим до людських страждань. В одному з листів до Турчанінова він писав про важку кріпацьку долю селян і пропонував: «Благаю тебе, знайди мужика і йому, замість мене, зроби милостиню»¹⁰.

Отже, А. Ведель був неординарною, духовно багатою особистістю з дуже чуйною душею. Він болісно реагував на прояви зла і несправед­ливості, але сам постійно зазнавав їх у своєму складному й трагічному житті.

Справжнє прізвище Артема Веделя, як установив історик В. Кук, спираючись на деякі документи, було Ведельський¹¹ . Однак компози­тор підписував свої твори і листи прізвищем «Ведель»; воно засвідчене і в усіх документах архіву військового відомства. Що саме спонукало композитора змінити своє прізвище, залишається невідомим.

А. Ведель народився в 1767 р. у Києві. Його батько — столярний різьбяр робив іконостаси і був відомим серед київських міщан. Сім'я Ведельських мала в Києві дім із садом недалеко від Хрещатика.

У 1776 р., коли Артемові було дев'ять років, його віддали вчитися в Київську академію, де він навчався до 1787 р. ¹². В академії А. Ведель дістав загальну й музичну освіту. Музично обдарований, з прекрасним голосом, А. Ведель співав у хорі академії, а в старших класах диригував ним. Він також добре грав на скрипці й був «першим солістом в ор­кестрі академії»¹³. Під керівництвом Веделя академічний хор досягнув вершин виконавської майстерності. Окрасою хору був прекрасний тенор його керівника. Слава про Веделя як регента і співака розійшлася й за межами Києва¹⁴. В. Аскоченський відзначав, що прекрасну хорову

⇐ Предыдущая75767778798081828384Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: