словесних текстів. Особливості музичної. образності і структури. концертів. Гос - п<я. сет мя па -. Хор II дискант

словесних текстів

гімнографіі:

«Днесь владика твари» — на текст стихири

8-го гласу, що співається у Великий Піст; у ній розповідається про страждання Христа;

«В молитвах неусьтающую Богородицу» (концерт № 1, автограф) — на текст кондака 3-го гласу; у ньому йдеться про «успіння» (смерть) Богородиці;

«Всемирную славу» — на текст догматика 1-го гласу, в якому про­славляється Богородиця;

«Проповідника вФрьі» (для двох хорів, концерт № 9, автограф) — на текст стихири 8-го гласу, що співається на честь святого апостола Андрія.

Переважна більшість концертів А. Веделя написані на слова псалмів
із Псалтиря, які були його улюбленими релігійно-поетичними творами.
В. Аскоченський писав, що Ведель знав Псалтир напам'ять і декламував
його розспівною манерою⁴⁵. Концерти написані як на повні тексти
псалмів, так і на тексти окремих рядків.           ,         .......

⁴¹ Шреср-Ткаченко О. Я. Історія української музики. Ч. І. — (С, 1980; Боровик М. К. Про впливи народної пісні на мелодику Веделя // Українське музикознавство. Вип. 6. — К., 1971.

⁴⁴ Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт ка Україні в ХУІІ-ХУІІІ ст. - К., 1978. - С. 114-116. ⁴¹ Лскоченский В. И. Киев с древнейшим его училищем Академией. — Т. 2. — С. 376.

309

Серед текстів псалмів, які обирає композитор для духовних концертів, рідко трапляються дуже поширені в Псалтирі псалми-гімни світлого й радісного характеру, де прославляється Господь (концерт № 10 «Господь пасет мя»). Домінуючими в концертах Веделя є тексти досить поширених у Псалтирі скорботних «благальних* псалмів, які викладені в ліричній формі.

У текстах «благальних» псалмів, що лягли в основу більшості кон­цертів Веделя, співець або звичайна людина (знедолена, хвора, самотня) звертається до Господа з благанням почути її, з проханням вилікувати її стражденну душу, захистити від ворогів, які наговорюють на неї, кривдять її. Майже в кожному «благальному» псалмі, до якого зверта­ється композитор, ідеться про діймання людини (досаждання їй) злими силами, ворогами.

Три концерти А. Веделя написані на тексти псалмів історичного змісту. Двічі композитор звертався до 136-го псалма і створив два концерти: «Иа ріках Вавилонских» (до мінор та ля мінор). У цьому псалмі поетично передана туга вигнаншв-євреїв під час перебування у вавилонському полоні за своєю Батьківщиною — Єрусалимом:

Над річками Вавилонськими, — там ми сиділи й плакали,

коли згадували Сіона!..                                           '     ,

■ •■: .         Як же зможемо ми співати                    .                  :

Господнюю піснь
в землі чужинців?
Якшо я забуду за тебе,
■ ■ '. ■ ■                          о, Єрусалиме, —

хай забуде за мене правиця моя».,    .

Інший концерт А. Веделя «Боже, приидоша язьщи в достояние твоє» написаний на текст 78-го псалма, який викладено як плач євреїв над руїнами Єрусалима. У ньому є такі слова:

Ми стали ганьбою для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...

Звертання А. Веделя до тематики поневоленого народу, що втілюва­лася в цих псалмах, було не випадковим. Адже пригніченим був його рідний український народ.

310

Особливості музичної образності і структури концертів

Відповідно до тематики словесних текстів  ^та і* музичного змісту концерти А. Веделя  можна поділити на урочисто-панегіричні  _та лірико-драматичні.

Урочисто-панегіричні концерти трапляються

рідко. Серед автографів композитора до них належать концерти №№ 9 і 10, написані в 1796 р.

До створення концерту № 9 «ПроповЬдника вбрьі и слугу слова Андрія восхвалим», у якому прославляється святий апостол Андрій, Веделя могло спонукати відзначення іменин генерала Андрія Левані-дова, котрий добре ставився до композитора. Концерт № 10 «Господь пасет мя» написаний на текст псалма № 22, в якому прославляється Господь. Схожість панегіричної тематики цих концертів позначилася і на подібності їхнього музичного змісту. Ці концерти мажорні (до мажор), на відміну від більшості мінорних концертів Веделя. У них простежу­ється зв'язок з панегіричними партесними концертами. їм притаман­ний типовий для панегіричних концертів світло-радісний настрій. Тільки в цих концертах композитор використовує два хори. Багато-хорність, як відомо, була ознакою партесного барокового стилю.

Зв'язки з партесним концертом простежуються і в інтонаційній сфері:

а) в урочистих акордово-гармонічних побудовах, як, наприклад, початок концерту № 10:

 

Хорі

щ

Гос - п< я

сет мя па -

ш

б) у мелодичних зворотах славильного характеру: З концерту № 9 (третя частина):

Хор II дискант

Я-ко дв   ки-ло-стив бу

дет

Порівняйте з «Воскресенським каноном» М. Дилецького (закінчення):

⇐ Предыдущая79808182838485868788Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: