 |
Вимоги до особистості і професійної підготовки учителя-словесника.
|
|
|
|
Досвід століть, поява педагогічних професіограм з узагальненням сучасна вимог суспільства до діяльності вчителя, скеровують його роботу за чіткою системою, яка базується на:
· глибоких і міцних знаннях предмета, його діалектичних основ;
· умінні цікаво і доступно викладати їх з ефективними результатами;
· любові до учнів і своєї професії;
· особистих моральних, духовних і фізичних якостях.
Творча педагогічна праця виявляє різні напрямки діяльності вчителя, серед яких психологи розрізняють:
* дослідницьку (аналізувати педагогічні явища; спостерігати учнів; вивчати їхні інтереси; аналізувати літературознавчі проблеми, художні твори, результати своєї праці; узагальнювати досвід кращих учителів країни і таке ін. );
* конструкторську (розробляти системи викладаня предмета: методів, шляхів аналізу, вивчення біографії письменників, уроків, позакласних заходів, тощо);
* організаторську (проводити особисту навчально-виховну роботу серед класного колективу й окремих учнів, реалізовувати складні плани, тощо);
* комунікативну (спілкуватися з учнями, батьками, колегами; оптимізувати навчально-виховний процес; виразно читати й розповідати, використовуючи наочність і технічні засоби навчання та ін. ).
Для прикладу наведемо спогади автора про вчителя літератури СШ № 63 — Куркіна Бориса Олександровича з м. Кіровська Донецької області. На одному з уроків літератури він запитав клас: " Чи любите ви Володимира Маяковського? " Не почувши відповіді, поставив друге запитання: " А чи знаєте ви творчіть цього поета? " А потім сказав: " Так ось, щоб відповісти на моє перше запитання, треба добре знати відповідь на друге запитання! " — і почав читати напам'ять найкращі вірші раннього Маяковського. Читав весь урок, а коли задзвонив дзвоник, сказав: " Протягом чотирнадцяти уроків ми будемо вивчати творчість Володимира Маяковського. П'ятнадцять хвилин
кожного уроку я буду слухати бажаючих прочитати напам'ять вірші поета. Якщо я зможу продовжити його, я — переможець, а якщо ні — то ви. Ми розшукали і вивчили напам'ять не один десяток віршів, поки він, прослухавши знайдений мною вірш, взяв мій щоденник, поставив п'ятірку і записав: " Вітаю з перемогою! ". Я прочитала вірш
" ДолгУкраине":
|
|
|
Знаєте ливы
украинскую ночь?
Нет,
вы не знаєте украинской ночи!
Здесь
небо
отдыма
становится черно,
и герб
звездой пятиконечной вточен.
Где горилкой,
удалью
и кровью
Запорожская
бурлила Сечь,
проводов уздой
смирив Днепровье,
Днепр
заставят на турбины течь.
И Днипро
по проволокам-усам
электричеством
течет по корпусам.
Небось, рафинада
и Гоголю надо!
Мы знаєм
куритли,
пьетли Чаплин:
мы знаем
Италии безрукие руины;
мы знаем,
как Дугласа галстук краплен...
А что мы знаем
олицеУкраины?
Знаний груз
у русского
тощ—
тем, кто рядом,
почета мало.
Знают вот
украинский борщ,
знаютвот
украинское сало.
И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов —
Бульбы
и известного Шевченка, —
ничего не выжмешь.,
сколько не старайся.
А если прижмут—
зардеется розон
и выдвинет
аргумент новый:
возьмет и расскажет
пару курьезов—
анекдотов
украинской мовы.
Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
шуток не скаль.
Разучите
зту мову
на знаменах—
лексиконах алых, —
зта мова
величава и проста:
" Чуешь, сурмы заграли,
час расплаты настав... "
Разве может быть
затрепанней
да тише
слова
поистасканного
" слышишь?!
Я
немало слов придумал вам,
взвешивая их,
|
|
|
одно хочу лишь —
чтобы стали
всех
моих
стихов слова
полновесными, как слово " чуешь".
Трудно
людей
в одно истолочь,
собой
кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет,
мы не знаем украинской ночи.
Тоді мені здавалося, що я справді була переможницею! Але набагато пізніше, коли за плечима вже був десятирічний педагогічний стаж, і я працювала над науково-дослідною темою з методики, зрозуміла, що мій учитель добре знав цей вірш і був талановитим учителем-методистом.
Він досконало знав предмет, який викладав. Не лише Маяковського, а й Міцкеви Байрона, Пушкіна, Лєрмонтова, Блока, Єсеніна й багатьох інших поетів міг читати годинами напам'ять. Нас вражали його енциклопедичні знання. Ми – всі його учні без винятку, хотіли також його здивувати й готувались до уроків літератури завжди сумлінно.
Поставивши п'ятірку, він запитав: " Чи може хтось пригадати, звідки у Маяковський запозичив рядки:
" Знаете ли вы украинскую ночь?
Нет, вы не знаете украинской ночи!? "
" Майську ніч" Гоголя ми прочитали усі й відповіли майже хором. Хто такий Чаплін, теж знали. На інші питання: Пояснити рядок із вірша—".. . Италии безрукие руины... "; Хто такий Дуглас?; Звідки запозичені рядки — "... Чуешь сурмы заграли, час розплаты настав... "? —відповіді шукали самі до наступного уроку з літератури.
Учитель відмовився відповісти на ці питання сам, бо любив повторювати: " Пошук – це відкриття, відкриття — це радість, радість — це поштовх до нового пошуку. "
Чому вірш має назву " Борг Україні" ми дізналися все ж від нього. Захопила цікава розповідь учителя про перебування Маяковського в Україні, його мандри по чудовій землі, зустрічі з талановитим і щедрим українським народом, його багаті традиції й високу культуру. Глибоко вражений побаченим і почутим, він пообіцяв обов'язкої про все це написати. Але пройшли роки, перш ніж з'явився цей вірш з такою незвичною, але зрозумілою назвою.
Саме цей вірш сподівався почути вчитель і був готовий до розмови про нього. На той час це був громадянський подвиг — ні у програмах, ні у підручниках твору не було, в ті часи він взагалі не друкувався. До наступного уроку всі учні нашого класу вивчили вірш напам'ять. Нічого не говорив нам учитель про любов до рідної землі, а просто сам палко любив її, і ми любили. Він став володарем наших душ і повів за собою у світ літератури.
|
|
|
Бувають й інші вчителі. У художній літературі є образи Цифіркіна, Кутєйкіна, Вральмана (Д. Фонвізін " Недоросток" ), Бєлікова (А. Чехов " Людина у футлярі" ), Гнуса (Г. Манн " Учитель Гнус або Кінець одного тирана" ), пана Вально (І. Франко " Красне писання" ), Телесницького (І. Франко " Отець-гуморист" ) та інші як віддзеркалення окремих явищ реального життя. Однак учні мріють про інших вчителів. За даними соціологічних опитувань в Україні сучасні учні бажають мати за наставників учителів доброзичливих, ввічливих, освічених, з почуттям гумору, з неординарним світоглядом, творчих.
У кожній дитині закладені невичерпні джерела творчості, які треба розкрити й розвинути, а це зможе зробити лише той учитель, який постійно дбає про свій творчий розвиток, методичну підготовку. Л. Толстой, розуміючи важливість цієї проблеми, підкреслював: "... якщо учень у школі не навчиться сам нічого творити, то в житті він завжди буде лише успадковувати, копіювати... "
Учитель зможе спрямувати творчу діяльність учня лише в тому разі, якщо сам буде творчо розвиненою особистістю.
Шкільний тематичний словник пояснює творчість, як діяльність людини, спрямовану на створення нових за змістом та формою матеріальних і культурних цінностей. У філософському словнику означено, що творчість — це цілеспрямована діяльність, наслідком якої є відкриття нового, раніше невідомого, або активне, сучасне засвоєння вже існуючого багатства культури.
На підставі цих тверджень, можна прийти до висновку, що творчість учителя-словесника — це виснажлива (якщо згадати відоме поняття " муки творчості" ) і радісна (творче натхнення та його здобутки) цілеспрямована діяльність, наслідком якої стане навчання й виховання всебічно розвиненої особистості.
Однією з незаперечних істин педагогічної діяльності, безумовно, є безмежна віра у виховну силу художньої літератури. Просвіщати учнів — значить підвищувати їхню моральність, робити їх грамотними — значить цивілізувати їх. Будь-яка брутальність зникає під впливом щоденного читання кращих класичних взірців світової літератури, що сприяють визначенню критеріїв ідеалу.
|
|
|
Студент, який обрав " професію для людей з мужньою совістю", бере на себе відповідальність бути ідеалом для майбутніх своїх учнів. Людством усього світу визнано, що найкращий спосіб освіти й виховання — це особистий приклад учителя. Жоден учень не повинен страждати від того, що до нього в клас прийшов не найкращий учитель. Він для нього єдиний і повинен бути найкращим.
Усі студенти-філологи України по закінченні університету дають урочисту клятву, до якої входять такі постулати:
* своєю чесною й сумлінною працею виправдати високе звання народного вчителя;
* постійно вдосконалювати свою викладацьку майстерність, продовжувати вивчення педагогічної науки і всіма силами сприяти її розвитку;
* боротися за образність і смислову чіткість учнівської мови — майбутній засіб розвитку високої культури;
* добиватися того, щоб світова література в школі стала важливим засобом пізнання й перетворення життя, сягала найглибших пластів людської свідомості та психіки, спонукала учнів бути творів великих справ, формувала світогляд;
* виховувати молодь на прикладах героїв світової літератури, втілюють духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість;
* особистим прикладом готувати учнів до життя та суспільно-корисної праці;
* завжди пам'ятати про свій учительський обов'язок, високу відповідальність перед народом;
* самовіддано працювати й утверджувати на землі мир, працю, свободу й щастя для всіх народів світу.
|
|
|
