 |
Орієнтовні запитання для бесіди
|
|
|
|
Орієнтовні запитання для бесіди
* Що означають поняття " вільний переклад", " технічний переклад"?
* Чим відрізняються вони між собою?
* Яке завдання стоїть перед людиною, котра робить технічний перекла
тексту?
* Чи може цю роботу виконати машина?
* До чого прагне поет, беручись за художній переклад тексту?
* Що має бути в основі художнього перекладу?
* Чи можна лише на основі художнього переклала судити про художню
майстерність поета та досконалість його твору?
* Чи ідентичні форма й зміст оригіналу та перекладу?
* Чи можуть вони бути абсолютно ідентичні?
Лише ретельна робота над змістом перекладеного вірша дозволяє вчителю вдатися до його ідейно-художнього аналізу.
Досвід учених-методистів інших країн свідчить, шс перекладні твори можуть інтерпретуватися по-різному: шляхом детальної дослідницької роботи чи лише " вслуховуванням" в текст без жодного аналізу.
Проблеми, зумовлені введенням нової шкільної дисципліни «3арубіжна література», сьогодні ще потребують ретельного вивчення й ґрунтовного дослідження.
Планування та організація праці словесника
План — певний порядок розміщення
навчального матеріалу та визначення
послідовності дій, спрямованих на
досягнення навчально-виховної мети
як учителем, так і учнями.
Цей порядок може бути різним, але обов'язково повинен забезпечувати найефективніший шлях розв'язання освітньо-виховних завдань. Учителі складають календарні, тематичні, календарно-тематичні та поурочні плани.
Всі види планів, за винятком поурочних, складаються до початку навчального року. Перш, ніж спланувати роботу, вчителю необхідно:
|
|
|
* поцікавитися в шкільній бібліотеці, чи є (і в якій кількості) художні тексти для учнів тих класів, де він буде працювати; зробити замовлення на придбання необхідної літератури; переглянути критичну літературу, словники, свою домашню бібліотеку;
* відвідати кабінети української літератури, історії, шкільну й міську фонотеки, методичний кабінет міста, поцікавитись новими матеріалами, які можна було б використати;
* ознайомитися з рекламним проспектом навчального телебачення, експозиціями музеїв, репертуаром театрів, щоб своєчасно поповнити план позакласної роботи із зарубіжної літератури новими заходами;
* звернути особливу увагу на кабінет зарубіжної літератури, зокрема:
а) поновити матеріал на стендах: " Вивчаємо тему... ", " Поради вчителя", " Літературний куточок", " Мандри в літературний світ", " Прочитай ці книжки". " Дискусія з письменником", " Вітаємо письменника", " У творчій лабораторії письменника", " Фотосалон", " Наш вернісаж", " Анонс". " Літературна газета" тощо;
б) переглянути наочність, доповнити новими матеріалами течки, де буде зібрано матеріал про окремих письменників;
в) підготувати дидактичний матеріал;
г) полагодити технічні засоби навчання тощо.
Сьогодні, коли в Україні є багато профільних шкіл, гімназій, ліцеїв з різним розподілом навчального часу, коли програми із зарубіжної літератури ще дуже недосконалі й мають орієнтовний характер, проблема планування цього курсу стоїть перед учителем досить гостро.
Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми є пропонований приклад схем календарно-тематичного плану. Схему можна вдосконалювати, додаючи нові рубрики.
Рубрики календарно-тематичного плану
|
№ |
Тема уроку |
Дата |
Кількість годин на уроки |
Літературні хвилинки |
Для вивчення напам’ять |
Питання теорії літератури |
Міжліте-ратурні зв’язки | ||||||||||
| вивчення художніх творів | виразного читання | позакласного читання | розвитку мовлення | повторення | |||||||||||||
|
Міжпредметні зв’язки |
Наочність та ТЗН |
Література до уроку |
Для самостійної роботи |
Примітки | |||||||||||||
1. Рубрика нумерація вводиться для перевірки загальної кількості спланованих уроків. Це сума годин розділів № 4-8. У програмі зазначено кількісті годин для кожного класу, яку може використати вчитель протягом навчального року згідно з розкладом. Ця цифра й повинна збігр-тнся з останньою цифрою нумерації уроків календарно-тематичного плану.
2. Тема уроку формулюється науково-діловим і. ттем з урахуванням тексту анотації, яка подається до кожної теми в програмі.
Програмова тема з угорської літератури (9 кл. ).
1) Шандор Петефі (1823—1849) — поет.
Ш. Петефі в українських перекладах (Л. Первомайськни. Ю Шкробинець). Ш. Петефі Т. Шевченко. Рання поезія Ш. Петефі фольклорного спрямування.
2) Соціально-критичні, політичні вірші, патріотична й пейзажна лірика Ш. Петефі.
3) Казковий народний епос «Янош-витязь» та поема «Апостол» — наслідок новаторських пошуків поєднання змісту і форми. Образ героя — носія найкращих людських рис: доброти, самовідданості, мужності й волі в обох поемах.
Такий варіант розподілу навчального матеріалу прийнятний для середньої загальноосвітньої школи. Якщо ж це планування для шкіл гуманітарного профілю, то кількість годин буде більшою, і третю тему можна поділити на дві підтеми; при плануванні для шкіл іншої спеціалізації — першу і другу теми можна об'єднати. Тобто навчальний матеріал, поданий в анотації до програми, вчитель розподіляє, з урахуванням кількості годин, які він вважає за потрібне виділити на цю тему від загальної кількості відведених на рік.
3. Дата записується олівцем згідно з розкладом уроків. Це дасть змогу користуватися планом протягом кількох років. Він буде дороблятися з появою нової методичної, теоретичної чи якоїсь іншої важливої літератури до тем, нової наочності, ТЗН, нових творчих знахідок, поки, нарешті, не перетвориться в авторську програму вчителя.
|
|
|
Кількість годин, відведених на уроки різних типів. Ці рубрики плануються, виходячи з загальної кількості годин на рік, і розподіляються вчителями самостійно, якщо чинні програми такого планування не пропонують.
Перш, ніж внести кількість годин у план, вчитель виконує такий розрахунок. Наприклад, для виконання програми в 5 класі відведено на рік 68 годин.
На уроки з них виділяємо:
Вивчення Виразне Позакласне Розвиток Повторення
художніх читання читання мовлення
творів
↓ ↓ ↓ ↓ ↓
40 12 4 8 4
4. Уроки вивчення художніх творів відводяться для читання та роботи за змістом програмових творів.
5. Уроки виразного читання — для цілеспрямованого навчання виразного читання епічних, ліричних і драматичних творів. Ці години програмами із зарубіжної літератури не передбачено, але виділити їх необхідно. По-перше, виразне читання творів різних жанрів має свої особливості; по-друге, воно полегшує розуміння змісту і вивчення напам'ять.
6. Уроки позакласного читання. Звичайно, вказаної кількості годин замало. Але якщо врахувати, що разом із програмовими текстами учні кожної чверті додатково прочитають (за рекомендацією вчителя) ще одну книжку і обговорять її разом на окремому уроці, при цьому ретельно підготувавшись, це буде значним внеском у їхню літературну освіту.
7. Уроки розвитку мовлення. Мовленнєві навички учнів слід формувати на кожному уроці, практикуючи такі форми роботи: відповіді на запитання як усно, так і письмово; твори-мініатюри; робота за картиною; відгук на прочитану книжку; ігри: «Я питаю — ти відповідаєш», «Буріме», «Твій портрет»; конкурси на кращу скоромовку, прислів'я, приказку, загадку тощо. Пропоновані 8 годин розраховані на проведення контрольних робіт — по 2 на чверть.
|
|
|
8. Уроки повторення. Заключні уроки кожної чверті, на яких підбивається підсумок.
Загальна кількість годин у рубриках № 4-8 наприкінці планування повинна збігатися з цифрою першої рубрики. Плануючи ці рубрики, необхідно визначити: вивчення якої теми доцільно розширити за рахунок уроків виразного читання чи розвитку мовлення, а яку винести на позакласне читання. Тип уроку тоді буде органічно відповідати матеріалові, що вивчається.
9. Літературні хвилинки. Ця рубрика планується частково в серпні, а потім доповнюється впродовж року. Вона розглядається не тільки як окрема ситуація уроку, а як сплановий навчальний матеріал, що дозволить учителю розповісти учням про важливі літературні події сучасності. Допоможуть спланувати цю рубрику «Літературний календар». «Календар знаменних дат», періодична література. Перші два джерела можна переглянути ще в серпні. Це дасть змогу своєчасно підготувати матеріал, наочність до нього, вивчити напам'ять вірші або окремі поетичні рядки. Використання періодичної літератури допоможе реалізувати випереджаюче навчання, яке
ефективний результат у реалізації навчальної та виховної мети уроку.
Допомагають літературні хвилинки, якщо вчитель використовує їх для подачі додаткового матеріалу за темою. Наприклад, вивчаючи біографію О. С. Пушкіна можна підготувати виразне читання віршів Олжаса Сулейменова, Анатолія Краснова, Всеволода Азарова, Антанасз Венцлова, Павла Антокольського та інших.
Варто використовувати ці хвилинки, щоб розповісти учням про маловідоме, але за умови доречності інформації такого характере на конкретному уроці. Наприклад, дані з рукопису унікального 15-томника некрополів Києва, який 28 років укладала професійний історик, київська дворянка Людмила Проценко:
«Кирилівська церква була родовою усипальницею чернігівських князів. Тут поховано одного з героїв «Слова о полку Ігоревім» — князя Святослава... »; «У Георгіївській церкві, що містилася неподалік від Софійського собору зберігався пам'ятник відомому грекові, князю Константину Іпсіланті. Він мужньо боровся зазвільнення батьківщини від турків. Товаришував з Байроном і став прототипом образу графа Монте-Крісто... »
10. Вивчення напам'ять. Якщо такої рубрики в програмах немає, вчителю доведеться самому її спланувати, оскільки лише напружена робота пам'яті забезпечить літературну освіту учнів. Враховуючи як зміст, та форму текстів, спочатку необхідно переглянути кожну тему й визначи
які програмові вірші, рядки, уривки з прози найнеобхідніші для запам'ятовування. Потім визначаємо час для постановки такого завдання: заздалег (до початку вивчення теми), напередодні чи паралельно з її вивченням. Далі плануємо вірші для літературних хвилинок, уроків позакласного читання, уроків розвитку мовлення. Учні вивчають їх за бажанням. Вивчені напам’ять уривки учні можуть використовувати як при поясненні нового матеріалу (ставши помічниками вчителя й співавторами уроку), так і на наступних уроках закріплення нового матеріалу, перевірки домашнього завдання.
|
|
|
Наприклад, на уроці за темою «Байка в зарубіжній літературі» вчитель розповідає про історію виникнення та використання байки, а учні ілюструютьйого розповідь декламацією творів Езопа, Федра, Лафонтена, Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова тощо. Вивчені за програмою з української літератури вірші допоможуть розкрити міжлітературні зв'язки, місце і
значення української літератури в світовому літературному процесі.
Особливу увагу при плануванні слід надавати віршам, присвяченим Україні. Наприклад, вірш турецького поета Назима Хікмета «Місту Києву», російських поетів Володимира Маяковського «Борг Україні», Арсенія Тарковського «Григорій Сковорода», Бориса Пастернака «Борису Пільняку», Анни Ахматової «Пам'яті Бориса Пільняка» та інші.
11. Теорія літератури. Питання теорії літератури сплановані в програмах. Рубрика «Теорія літератури» подається наприкінці теми або в анотації до твору. Але це не означає, що питання теорії необхідно розглядати на заключних уроках.
Наприклад, у 8 класі після теми «З англійської літератури. Вільям Шекспір (1564-1616) — драматург і поет доби Відродження» зазначено: «Теорія літератури. Поняття про драматичні твори. Трагедія — жанр драми». Перш ніж розпланувати теоретичний матеріал, з'ясуємо, що:
* у 9 класі після теми: «З англійської літератури. Вільям Шекспір» є рубрика: «Теорія літератури: поглиблення поняття про трагедію», а після теми «З французької літератури. Мольєр (Жан Батіст Поклен) (1662—1673)» — «Теорія літератури: поняття про драматичний твір класицизму, його художні ознаки»;
* у 10 класі після теми «З англійської літератури. Джордж Бернард Шоу (1856—1950)» є рубрика «Теорія літератури: поглиблення понять про драматичні твори, їх жанри»;
* вії класі після теми «З бельгійської літератури. Моріс Метерлінк (1862—1949)» є рубрика «Теорія літератури: поглиблення понять про драматичний твір».
Така робота з програмами допоможе вчителю з'ясувати, що у 8 класі поняття про драматичні твори вводиться вперше, тому варто давати учням лише початкові відомості, що визначить час, місце і прийоми роботи з цим теоретичним матеріалом.
На вивчення теми у 8 класі відводимо 3 години:
| Перший урок Тема: Вільям Шекспір —драматург і поет доби Відродження. Всесвітня популярність його високопоетичної трагедії «Ромео і Джульєтта». | Теорія літератури Початкові відомості про драматичні твори. |
| Другий урок Тема: Юне кохання і конфлікт між двома родинами у творі. Постановка п'єси театрами світу, відтворення її сюжету в інших видах мистецтва (балет, кіно тощо). | Трагедія —жанр драми. |
| Третій урок Тема: Огляд п'єси й обговорення однієї зі сцен трагедіїза вибором учителя. | Риси трагедії, які можна простежити у ви- браній сцені. |
На першому уроці теоретичний матеріал буде подаватися через виклад вчителем початкових відомостей. На другому — розпочинається бесіда, бо вчитель повторює й закріплює той теоретичний матеріал, який він подав на першому уроці. На третьому — дослідницька робота: розглядаючи одну зі сцен трагедії, вчитель запропонує учням самостійно знайти в ній риси траге-
дійного жанру.
12. Міжлітерапгурні зв'язки. Програми не вказують на можливі паралелі з курсом української літератури. Планування такої рубрики допоможе вчителеві показати учням складність літературного процесу з його взаємовпливами, традиціями, новаторством.
Подавати цей матеріали доцільно під час вивчення:
— оглядових тем (епоха, літературні напрями тощо):
— монографічних тем (життєпис та творчий шлях письменника: творчі та особисті контакти, листування, переклади, обмін творчими планами тощо);
— історії задуму твору, сюжету;
— власне художнього твору;
— значення творчості письменника.
Вивчити особливості розвитку літератур найкраще допоможе прийом зіставлення. Зіставлення літературних явищ у площині осмислення своєрідного шляху кожної окремої літератури виявляє її специфіку, а також деякі загальні закономірності літературного процесу. Матеріал для рубрики можна підбирати за темами. Наведемо приклад такого зіставлення.
Оноре де Бальзак (1799—1850)
— світові письменники й критики про Бальзака (А. Моруа, С. Цвейг, О. Герцен, П. Вяземський, М. Горький, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, Н. Рибак та інші):
— українські переклади Бальзака (В. Підмогильний, Ю. Лісняк, В. Шовкун, Д. Паламарчук та інші);
— Бальзак в Україні та про Україну (Київ, с. Верхівня, Бердичів; листи до Евеліни Ганської; подорожні нотатки «Лист про Київ»);
— розвиток бальзаківських традицій у творчості І. Франка, І. Турген'єва, Л. Толстого, Ф. Достоєвського. І. Карпенка-Карого та інших.
13. Міжпредметні зв'язки. Вчитель повинен цікавитися й бути обізнаним з основними напрямами розвитку світової культури. Збирати й систематизувати такий матеріал можна за схемою:
| Доба | Проблеми | Історія | Архітектура | Живопис | Музика | Театр | Мова |
Зібраний матеріал записується до календарно-тематичного плану.
| Тема | Міжпредметні зв'язки |
| Генріх Гейне (1797—1856) — німецький поет і прозаїк | Історія: Французька революція 1789р., 1844 р. — повстання сілезьких ткачів; революція 1848 р. у Парижі. Філософія: 1830 р. - Анфантен. «Виклад вчення Сен-Сімона». 1835 р - публікація лекцій Гегеля. 1181 р - Феиербах. «Сутність християнства». Музика: Шуберт, Шуман, Мендельсон, Брамс, Лисенко, Чайковськпй (їхні твори на вірші Гейне). |
14. Наочність та ТЗН. Плануючи цю рубрику, відстоюємо доцільність використання наочності та ТЗН на уроках зарубіжної літератури лише в тому разі, якщо залучення наочності і ТЗН спрямоване на сприйняття та розуміння художнього тексту. Необхідно враховувати психолого-фізіологічні особливості учнів середнього і старшого віку. Вчитель може звернутися до
фахових журналів та матеріалів періодичної преси.
Ось, наприклад, планування наочності в 9 класі:
| Тема | Наочність |
| 1. XVII ст. — епоха класицизму в мистецтві та літературі Франції. Ж. Б. Мольєр—великий комедіограф епохи класицизму 2. Огляд змісту комедії «Міщанин-шлях-тич». 3. Майстерність комедійної інтриги. Риси класицизму в комедії. Значення Ж. Б. Мольєра в історії літератури й театру. | Портрет Ж Б Мольера, зроблений художником Міньяром. автопортрет Пуссена; картини П\ссена. Порена; ілюстрації з книги М. Брунова " Дворцьі Франции XVII й XVIII веков" (Лаврський палац у Парижі, Версальськ-ин палац). Діафільм «Мольср і його комедія «Міщанин-шляхтич» (фрагменти). Театральні афіші; учнівські малюнки персонажів комедії. |
Визначаючи наочність та ТЗН, важливо пам'ятатл. про недопустимість переобтяження ними уроку літератури ні кількісно, ні в часі.
15. Література до уроку. Цей розділ подається піл № 15. Але реально вчитель починає підготовку до уроку саме з добор> та перегляду літератури. Кількість книжок (текстів, підручників, монографій, критичної літератури, словників, методичних розробок) інколи буває досить велика й важко вибрати з них найцікавіші.
Наприклад, готуючись за темою «Життя і творчість Е Т. А. Гофмана», вчитель може переглянути таку літературу:
Готуючись до уроку позакласного читання за казкою Е. Т. А. Гофмана «Лускунчик і Мишачий король», вчитель звернеться лише до літератури, зазначеної у пунктах 1, 2, 3 й внесе лише ці назви у відповідну рубрику плану.
16. Для самостійної роботи. Ця рубрика допоможе словеснику спланувати, а потім реалізувати всі можливі форми організації самостійної роботиучнів:
— спостерігати за пробудженням природи, щоб потім порівняти з описами в художньому тексті;
— виписувати з тексту художні засоби, визначаючи їхню роль у тексті;
— зіставляти кілька різнопланових критичних статей;
— самостійно аналізувати (ідейно-тематично, чи проблемно) прочитаний невеликий художній твір;
— порівнювати в тематичному (або в проблемно-ідейному, теоретико-літературному, історико-літературному) плані два твори; літературний твір з його екранізацією, інсценуванням;
— давати оцінку виставі (кінокартині, творам музичним та живописним) за мотивами художнього твору;
— узагальнювати: писати творчі роботи (твір-мініатюра, твір-роздум, відповіді на проблемні запитання, твір на вільну тему, твір на літературну тему, відгук на прочитану книжку, рецензії, анотації тощо); конспектувати та ін.
Головна роль у цій рубриці відводиться самостійному читанню художніх
творів.
17. Примітки. Для них необхідно залишити чимало місця. Тут будуть записуватися поради, зауваження, доповнення, відкриття, що накопичуватимуться впродовж багатьох років.
Для прикладу наводимо тематичне планування вивчення творчості Г. К. Андерсена (5 кл. ) й А. Ахматової (11 кл. ).
|
№ |
Тема уроку |
Дата | Кількість годин на уроки |
Літературні години |
Для вивчен- ня на- пам’ять |
Питання теорії літера-тури |
Між-літе рату- ні зв’яз-ки | ||||
| вивчення художніх творів | виразного читання | позакласного читаня | розвитку мовлення | повторення | |||||||
| 1. 2. 3. | А. Ахматова. Короткий нарис життя і творчості. Поезія А. Ахматової – подвиг трагічної та героїчної особистості. Творчість А. Ахматової – складний шлях до камерності замкненого поетичного світу, до глибини зображення долі ліричного героя і долі народу. Поетичний цикл «Реквієм» – відображен-ня трагедії особистості. А. Ахматова та Україна. Мій улюблений вірш А. Ахматової | Вірш І. Бродського, присвячений 100- річчю від дня народження А. Ахматової. Вірш М. Цвєтаєвої, присвячений А. Ахматовій. | Вірш А. Ахма-тової за вибором учителя. | Роман-тико–реаліс-тична стильова тенден- ція ліри- ки ААхма-тової. Традиції р о с і й с ь к о ї к л а с и ч н о ї поезії. | |||||||
| Міжпредметні зв’язки | Наочність та ТЗН | Література до уроку | Для самостійної роботи | Примітки |
| Історія (кінець ХІХ – ХХ ст. ) Музика: «Сьома симфонія» Д. Шостаковича. Музика (за вибором вчителя). | Портрети, гравюри, фотографії А. Ахматової, виставка книжок, А. Ахматової. Шуберт «Ave Maria». Вставка книг про А. Ахматову. | Мовчан П. Спроба з’ясувати (А. Ахматова) // Мовчан П. «Ключ розуміння». Есе, літер. -критичні статті. – К., 1990. –С. 231-241. Хінкулов Л. Ф. А. Ахматова // В кн.: Літературні зустрічі. Розповіді про письменників у Києві. – К., 1980. – С. 170-173. Павловський А. И. Анна Ахматова. Жизнь и творчество. Книга для учителя. – М., 1991. Шилов Л. А. Анна Ахматова (100-летие со дня рождения). –М., 1989. – Новое в жизни, науке и технике. Литература в школе. – 1980. – №3. Урбан А. В настоящем времени. – Л., 1984. – С. 8-18. Сидоровский Л. «И упало каменное слово... » Жданов против Ахматовой // Работница. – 1989. – №1. – С. 22-25. Симонов К. Глазами человека моего поколения. – Знамя. – 1988. – №3. – С. 49-50. | Закликання, На смолен-ському цвинтарі, Північні елегії. Поема без героя, Врозбитому дзеркалі. |
|
|
|
