Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)

Теоретична частина:

1. Призначення покарання за сукупністю вироків.

2. Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів та сукупності вироків.

3. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків. Правила переведення менш суворих покарань у більш суворі.

4. Зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання у разі засудження особи до позбавлення волі. Порядок обчислення строків покарання.

Практична частина:

Розв’язати ситуаційні завдання:

    Задача 1. За погрозу вбивством працівнику правоохоронного органу Малишева було засуджено за ч. 1 ст. 345 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. В обґрунтуванні необхідності призначення покарання, пов’язаного з позбавлення волі, суд вказав, що раніше Малишев уже притягався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у стані сп’яніння, його дії були спрямовані проти працівників міліції. Окрім того, суд врахував, що Малишев не визнав своєї вини та не покаявся у вчиненому.

    В апеляційній скарзі на обвинувальний вирок місцевого суду адвокат Малишева просив змінити вирок і призначити Малишеву покарання у виді виправних робіт. При цьому він послався на те, що за місцем роботи Малишев характеризується позитивно, судимість за раніше вчинений злочин погашена, а невизнання вини і те, що Малишев не покаявся у вчиненому, не можуть визнаватись обставинами, що обтяжують покарання. Крім того, суду першої інстанції необхідно було врахувати, що правоохоронці не зважили на прохання Малишева не затримувати його п’яного товариша, якого він саме вів додому, після чого Малишев став висловлювати погрози на адресу правоохоронців. Дайте оцінку аргументам, викладеним у вироку та доводам апеляції.

    Задача 2. Пронін вчинив закінчений замах на грабіж в особливо великих розмірах, вчинений з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч. 5 ст. 186 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього наявного у нього майна. Призначаючи таке покарання, суд вказав, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Проніна, а також його особу – позитивні характеристики з місця роботи та проживання, злочин вчинив уперше.

    На вирок суду була подана апеляція прокурором з проханням скасувати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Суд не врахував те, що Пронін вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду у великих розмірах. Окрім того, злочин було вчинено у складі групи осіб за попередньою змовою, з проникненням до житла, Пронін був одним з його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна мірі покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 186 КК. Дайте оцінку рішенню суду та доводом апеляції прокурора.

    Задача 3.   Перевертня було визнано винним у привласненні чужого майна, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах і засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Призначаючи більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, суд у вироку послався на те, що Перевертень визнав свою вину, щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується, вжив заходів щодо відшкодування завданих збитків, має на утриманні малолітню дитину.

    На вирок суду подана апеляція прокурором з таким обґрунтуванням: Перевертень вчинив особливо тяжкий злочин у складі організованої групи, привласнення здійснювалось систематично протягом 8 –ми місяців, заподіяно тяжкі наслідки у вигляді особливо великої майнової шкоди. Оскількі ці обставини не були належним чином враховані судом, прокурор просив скасувати вирок суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Чи підлягає задоволенню апеляція прокурора? Відповідь обґрунтуйте.

    Задача 4. Неодноразово судимого до позбавлення волі Гречку Заліщицьким районним судом Тернопільської області засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до 7 – ми років позбавлення волі. Після проголошення вироку, він, висловлюючи невдоволення обраною судом щодо нього мірою покарання, висловив погрозу вбивством судді та прокурору. За вчинення цих злочинів Гречку було засуджено: за ч. 1 ст. 377 КК – до 3 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 345 КК – до 3 років позбавлення волі. Як потрібно призначати Гречці остаточне покарання? Яке максимальне покарання може бути йому призначене?

    Задача 5. Качура засуджено за умисне вбивство трьох осіб до довічного позбавлення волі. Це покарання у порядку помилування замінено йому на 25 років позбавлення волі. Відбуваючи покарання, Качур через 2 роки через особисті неприязні стосунки з засудженим Фоменком, заподіяв останньому умисне тяжке тілесне ушкодження. За цей злочин Качура засуджено до 6 років позбавлення волі. Яким чином можна визначити остаточне покарання Качуру?

   Задача 6. За ч. 3 ст. 296 КК Плоскін засуджений до 3 років позбавлення волі, зв ч. 3 ст. 342 КК – до 3 років позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів: 3 роки позбавлення волі.

Чи правильно призначене остаточне покарання?

    Тематика рефератів:

Задача 1. Лісовенка 15 серпня 2001 року було засуджено за діяння, передбачене ч. 1 ст. 206 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. 15 вересня 2001 року Лісовенко дізнався про те, що діяння, за яке його було засуджено, відповідно до КК України 2001 року декриміналізоване. Цього ж дня Лісовенко звернувся до начальника ВТУ з заявою про його негайне звільнення. На це начальник ВТУ відповів, що на вчинення такого роду дій йому жодних вказівок не надходило, тому він нічого зробити не може. За скаргою адвоката Лісовенка було звільнено з ВТУ лише 10 лютого 2002 року. Чи відповідає таке вирішення заяви Лісовенка чинному КК України?

Задача 2. Калініну було засуджено за діяння, передбачене ч. 1 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Калініна звернулась до суду з заявою, у якій просила звільнити її від відбування покарання на підставі ст. 83 КК України, оскільки вона стала вагітною в період проведення досудового слідства. Яке рішення має прийняти суд?

Задача 3.  Шульга у період 1941 – 1943 рр. служив у одному із спеціальних підрозділів німецької поліції, що діяв на території України та здійснював каральні операції проти мирного населення. З 1945 р. він переховувався від правосуддя в одній з іноземних держав. 1947 р. Шульгу заочно було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. 2002 р. Шульгу було видано Україні на її вимогу. У заяві до суду Шульга просив не притягувати його до кримінальної відповідальності на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 17 вересня 1955 р. “Про амністію радянських громадян, які співробітничали з окупантами в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р. р. ”. Яке рішення має прийняти суд?

Задача 4. Журавську було засуджено за діяння, передбачене ч. 2 ст. 222 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Під час відбування покарання вона захворіла на нейроциркулярну дистонію. У зв’язку з цим вона просила суд застосувати до неї положення ст. 84 КК України. Яким нормативним актом визначений перелік хвороб, які можуть бути умовою звільнення засуджених від покарання за хворобою? За якої умови до особи, звільненої від покарання за хворобою, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 5. Козюбру було засуджено за діяння, передбачене ст. 257 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Після відбуття 8 років позбавлення волі Козюбра звернувся з проханням про заміну йому невідбутої частини покарання штрафом. Які умови, передбачені чинним КК України, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Яке рішення має прийняти суд?

Задача 6. Поворотова засуджено місцевим судом за необережне тежке тілесне ушкодження до обмеження волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою апеляційного суду вирок змінено. Із застосуванням ст. 69 КК Поворотову призначене покарання у виді штрафу.

Чи відповідає вимогам закону таке рішення суду апеляційної інстанції?

Задача 7. Комарова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комарова від покарання або його направлення для відбування позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комарова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Чи правильно вирішив суд?