 |
3. Моральний кодекс. Стаття 2. Законодавство про благодійну діяльність. Благодійна діяльність. Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності
|
|
|
|
3. Моральний кодекс
Моральний кодекс — це формальний виклад етичних і соціальних цінностей організації. Він покликаний донести до співробітників принципи, яких дотримується організація. Як правило, моральний кодекс фірми базується на заявлених принципах організації або в ньому викладається її політика. Заявлені принципи визначають цінності організації і загалом описують її обов'язки, якість продукції відношення до працівників.
Заявлена політика — це опис (знову ж досить загальний) порядку дій компанії та її співробітників у конкретних, що торкаються питання етики і моралі, ситуаціях (ринкова практика, конфлікти інтересів, дотримання законів, патентна практика, подарунки співробітникам, надання їм рівних можливостей).
У моральному кодексі компанії, як правило, формулюються цінності чи зразки поведінки співробітників (як припустимі і бажані, гак і неприйнятні) і можлива реакція менеджменту. В нещодавньому дослідженні Центру ділової етики вказується, що сьогодні 450 з 500 кращих за оцінкою журналу Fortune американських компаній (і майже 50 % інших) мають моральні кодекси. Якщо кодекс одержує реальну підтримку з боку менеджерів, що неухильно дотримуються його правил і несуть покарання у випадку їх порушення, у компанії складається позитивний етичний клімат. У разі відсутності підтримки керівництвом положення кодексу так і залишаються на папері.
Моральні цінності — моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній.
Моральні цінності є предметом розгляду етичних вчень та психології. Остання розглядає їх в ширшому контексті ціннісних орієнтацій як елемент соціально-психологічної структури особистості. В соціальній психології моральні цінності розглядаються як складова психологічної атмосфери колективу, спільноти.
|
|
|
Пов'язаний термін: чеснота, — іноді розглядається як синонім.
цінності — це ті поняття, які використовуються для позначення об'єктів, явищ та їх властивостей, а також абстрактних ідей, що втілюють у собі узагальнені ідеали і виступають завдяки цьому як еталон. Явища та предмети дійсності постають як цінності лише тоді, коли мають практичну необхідність, коли їх корисність та значущість є безсумнівними як для окремої людини, так і для суспільства загалом [156]. Відомий спеціаліст з цієї проблематики К. Клакхон вважає, що без цінностей життя суспільства було б неможливим, функціонування соціальної системи не змогло б зберегти спрямованість на досягнення групових цілей, люди не могли б отримувати від інших те, що їм потрібно в плані особистісних та емоційних взаємин; всі б не відчували в собі необхідної міри порядку та спільності цілей [183]. Без єдиної системи цінностей організації не могли б стабільно функціонувати і досягати успіху в бізнесі. Отже, саме цінності становлять ядро корпоративної культури організації, культури спілкування та взаємодії в ній.
Ключевые ценности компании важны не только для организации в целом и ее сотрудников в отдельности. Для полноты картины необходимо взглянуть на ценности своей компании не только глазами своих коллег (управленцев и трудяг), но и клиентов.
Мы видим, что все больше и больше людей и компаний совершают свои покупки в соответствии с рядом вечных принципов, которые они принимают и которые, по их убеждению, действительно способны выдержать натиск времени. И если ценности компании соответствуют ожиданиям потребителя, то стоит ему проникнуться ими, ее своеобразным «вероисповеданием», то вернуться в «прежнюю веру» им будет очень сложно. А значит, никакая конкуренция не страшна будет компании, предложившей своим клиентам совместный путь к совершенству.
|
|
|
Поэтому стоит всегда помнить, что в зависимости от того, кого или что вы прославляете, ваши сотрудники и клиенты прославят и увековечат то, что питает их ценности или, наоборот, ваш бизнес легко может рухнуть, если моральный выбор будет не в вашу пользу.
соціальна відповідальність — це готовність відгукнутися на потреби суспільства, жертвуючи при цьому короткостроковим прибутком. Вкладення в будівництво лікарень і шкіл, філантропічні програми, безпека і висока якість продукції без забруднення навколишнього середовища - все це також підпадає під категорію соціальної відповідальності.
Стаття 2. Законодавство про благодійну діяльність
1. Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів.
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності
1. Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.
2. Сферами благодійної діяльності є:
1) освіта;
2) охорона здоров'я;
3) екологія, охорона довкілля та захист тварин;
4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
8) наука і наукові дослідження;
9) спорт і фізична культура;
10) права людини і громадянина та основоположні свободи;
1. Благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:
|
|
|
1) безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
2) безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
3) безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
4) безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
5) благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
6) публічний збір благодійних пожертв;
7) управління благодійними ендавментами;
Поведінковий регулятор соціальної д ії - це типовий комплекс зразків поведінки, на який орієнтується індивід у соціальному дії, в тому числі і в професійній діяльності. Не є винятком і сфера державної служби. Будь-яка професійна діяльність (державна служба в тому числі) визначається заданістю професійних функцій, тобто професія вимагає від індивідів наявності певних поведінкових рис. Таким чином, професійна діяльність обумовлена, з одного боку, чинним поведінковим регулятором (властивим соціокультурної спільності), а з іншого боку, власне професійними вимогами. Як наслідок, формується типовий поведінковий образ професійної діяльності.
7. Моральне обличчя державного службовця. Як ви розумієте наступні моральні якості: гуманізм, патріотизм, справедливість, мужність, принциповість, щедрість, оптимізм.
Зростання ролі морально-психологічного чинника в управлінні є закономірним для цивілізованої економіки (лат. moralis, mores — “вдача”, “натура”, “склад душі”, “звичка”), актуалізує значення особистості. Моральність — це вимір, який визначає поведінку людини, її ставлення до суспільства, містить внутрішню потребу особистості здійснення моральних дій та вчинків. Але не завжди управлінці дотримуються моральних норм, не завжди одні й ті самі дії, вчинки, поведінка у різних країнах набувають однакової етичної форми та етичної оцінки.
Неетична поведінка керівника є деструктивним, деморалізуючим чинником, може зруйнувати психологічну цілісність організації. Здебільшого її спричинюють:
1. Конкурентна боротьба, значний обсяг “тіньової” економіки, що знецінює етичні проблеми. Однак це не є підставою для порушень загальноприйнятих правил управління, економіко-етичної, правової та етико-психологічної основи управлінської діяльності. Діловий ризик не повинен виходити за межі закону. Керівник має пам'ятати, що професіоналізм, патріотизм, порядність і відповідальність — важливі складові його морального авторитету, ігнорування яких значно послабить його позиції.
2. Морально-психологічна непідготовленість управлінців, яка проявляється в патологічному ставленні до грошей, нерозумінні важливості спрямування доходів на розвиток, підвищення конкурентоздатності організації. Вона не сприяє позитивній репутації керівника серед партнерів та в суспільстві загалом. Великої шкоди репутації керівників завдає незнання етико-технологічних аспектів ведення переговорів, психологічних прийомів переконуючого впливу, етнопсихологічних особливостей етики інших народів (міжнародної етики), етики відносин зі співробітниками, споживачами, партнерами, конкурентами тощо.
3. Загальне зниження ролі етики в організації, суспільстві, низькі моральні якості співробітників організацій, фірм, відсутність стимулювання етичної поведінки керівників. На противагу їм створюють комітети з етики (для повсякденного оцінювання етичної практики), запроваджують спеціальні посади з етики (адвоката, соціального працівника тощо).
Поєднання етики і психології невипадкове, адже вони, хоч і є самостійними галузями наукового знання, функціонують у тісному взаємозв'язку.
|
|
|
Гуманí зм — визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.
Гуманістичний світогляд протиставляється світоглядам, для яких людина не стоїть на вершині піраміди цінностей: релігійному, де найголовнішою цінністю проголошується Бог, класовому, для якого найважливіші інтереси певного класу, імперському, для якого найпершою цінністю є інтереси імперії тощо.
Патріоти́ зм (грец. π α τ ρ ι ώ τ η ς —співвітчизник, patrí s — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької π α τ ρ ί ς , що означає земля батька, предка.
Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому.
|
|
|
Історичне джерело патріотизму — це формування прив'язаності до віри в Бога в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури.
Справедливість — моральна якість та чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло. За Платоном, справедливість - це найвища чеснота, що утримує мужність, поміркованість та мудрість в повній рівновазі й гармонії (" кожному своє" ). За Платоном саме справедливість державного устрою породжує у нього " однодушність" (homonoia) і дружбу (philia) співгромадян, жінок і чоловіків.
Му́ жність — якість особистості, що виражається в здатності діяти рішуче і доцільно в складній небезпечній обстановці, контролювати імпульсні пориви, долати можливе відчуття страху і невпевненості, в умінні мобілізувати всі сили на досягнення мети.
Вищий прояв мужності — героїзм.
|
|
|
