 |
1.2. Розрахунок надійності
|
|
|
|
Для статистичного аналізу надійності повітряних суден в цілому використовують відомості про усі несправності (відмови), що було виявлено в процесі експлуатації ЇІС за звітний період, на базі яких розраховуються середньостатистичні показники надійності.
Показники надійності виробів AT класифікуються на контрольні та фактичні.
Контрольні показники надійності встановлюються на основі статистичних даних про несправності усього парку кожного типу ПС через визначення математичного очікування показників та їх середньоквадратичних відхилень для кожної системи ПС. Контрольний рівень надійності дорівнює математичному очікуванню плюс три величини середнього квадратичного відхилення.
Фактичні показники надійності оцінюють на основі результатів експлуатації AT.
При аналізі надійності виробів AT порівнюють фактичні значення показників з контрольними й визначають тенденції їх змінювання в процесі експлуатації, ступінь впливу режимів і умов експлуатації на надійність AT.
Для високо надійних виробів AT в якості основних показників надійності використовують інтенсивність відмов [ 
] – Для оцінки безвідмовності й середній час відновлення (Тв) – для оцінки ремонтопридатності виробів AT.
Ці показники використовують при достатньому обсязі статистичних даних для вирішення таких завдань: формування регламентних робіт з технічного обслуговування (ТО) AT, оцінка ефективності конструктивно-технологічних доробок, оптимізація режимів контролю та діагностування AT, розробка рекомендації з підвищення надійності AT та інш. (ці функції виконує ЦЕН AT). Оперативні показники надійності характеризують результати реалізації надійності виробів AT за звітний календарний період. їх використовують для порівняльної оцінки виробничої діяльності експлуатантів, оперативної оцінки результатів експлуатації AT, попередньої оцінки впливу зовнішнього середовища на надійність AT, розробки заходів з попередження небезпечних наслідків в умовах експлуатації.
|
|
|
Маючи відомість про надійність Ан-24 (табл. 1), та використовуючи оперативні показники надійності, формула (1) та (2), розраховуємо статистику відмов по рокам та будуємо графіки середньої кількості несправностей, виявлених у польоті на 1000 год. нальоту, середнього нальоту на відмову виробу АТ ( виявлених в польоті й при ТО) та зводимо в таблицю 2.
Таблиця 1
Відомість про надійність Ан-24, по рокам
| Рік | Сумарний наліт за звітний період, год. | Кількість відмов в польоті, шт | Всього відмов, шт |
| 10988, 00 | |||
| 8330, 55 | |||
| 7563, 20 | |||
| 5134, 60 | |||
| 915, 00 |
Оперативні показники надійності:
– середня кількість несправностей, виявлених у польоті на 1000 год. нальоту
[шт], (1)
де 
– сумарний наліт ПС за звітний період;
– сумарна кількість відмов виробів AT в польоті.
– середній наліт на відмову виробу АТ (виявлених в польоті й при ТО)
[год], (2)
де – сумарний наліт ПС за звітний період;
– сумарна кількість відмов, виявлених в польоті й при ТО.
Таблиця 2
| Рік | Середня кількість несправностей, виявлених у польоті на 1000 год. нальоту | Середній наліт на відмову виробу АТ (виявлених в польоті й при ТО) |
| 4, 4594 | 44, 3064 | |
| 5, 0417 | 33, 5909 | |
| 9, 3875 | 24, 4764 | |
| 8, 7641 | 42, 0869 | |
| 4, 3715 | 61, 0000 |
Графік 1
Середня кількість несправностей, виявлених у польоті на 1000 год. нальоту
|
Графік 2
|
Середній наліт на відмову виробу АТ (виявлених в польоті й при ТО) 
|
|
|
1. 3Аналіз дефектів агрегатів гідросистеми, та причини їх виникнення
Гідравлічна система літака забезпечує управління системами і механізмами, визначальними безпеку польоту. Застосування гідравлічних приводів на літаку викликано порівняно малими масою і габаритами, великою швидкодією і малою інерційністю частин виконавчих механізмів (на відміну від електродвигунів). Приводи гідравлічної системи дозволяють розвивати значні зусилля при великому швидкодії, забезпечують просту фіксацію проміжних положень виконавчих механізмів. Гідравлічні системи застосовують для управління стабілізатором і кермом, для збирання і випуску шасі, злітно-посадкової механізації та інших споживачів. Пошкодження агрегатів і магістралей, втрата герметичності, можуть привести до витікання рідини з гідросистеми, що призведе до відмов гідросистеми.
Систематичний аналіз роботи гідросистеми літака інженерно-технічним складом експлуатаційних підприємств і робітниками ремонтних заводів ЦА, в свою чергу, дозволяє своєчасно провести необхідну підготовку по попередженню відмови агрегатів і тим самим відновити працездатність агрегатів ГС у процесі ремонту та експлуатації гідросистеми що безперервно. Одними з основних дефектів ГС її агрегатів є (на прикладі літака Ан-32):
1. Підтікання в шарнірі підкосу 26-5603-131, напрацювання з початку експлуатації 156 годин. Підтікання було виявлене при температурі зовнішнього повітря 20°. Шарнір був розібраний і виконано зовнішній огляд деталі, в результаті було виявлено зріз трьох гумових кілець поверхні.
При огляді якості радіуса 1, 2 + 0, 7 на кромці перетину двох циліндричних поверхонь D-16 і D-4у деталі 26-5603-131 після її розтину встановлена повна відсудність радіуса або фаски, що не відповідає вимогам креслення. Наявність гострої кромки призвело до зрізу кілець.
Висновок: підтікання у шарнірі підкосу 26-5603-131 пошкодженням ущільнювальних кілець, які в свою чергу були пошкоджені через неякісне виготовлення деталі 26-5603-133. Технологія випробування шарніру не доскональна.
Рекомендації по усуненню дефекту: необхідно посилити контроль за якістю виготовлення деталі 26-5603-131. У дипломному проекті розроблена
|
|
|
2. Підтікання АМГ-10 з-під кришки ручного насоса НР-01підтікання з-під кришки насосу відбулося за нещільного прилягання кришки і корпуса.
Рекомендація: з метою збільшення зовнішньої герметичності насоса ввести притирку на кришці та на корпусі.
3. Підтікання з-під ущільнення вала ручного насосу НР-01, напрацювання з початку експлуатації 250 годин. Підтікання було виявлено при опусканні рампи від себе ручного насоса. При зовнішньому огляді розібраних деталей насосу було виявлено пошкодження ущільнень валу. Після ретельного дослідження робіт мережі, ручного насосу прийшли до висновку, що пошкодження ущільнення через тиск на вході в насос при закритому крані вмикання 26-5643-0. Пропоную встановити зворотній клапан 674/600/6 між насосом НР-01 і краном 26-5643-0, з'єднуючий лінію усмоктування зі зливною магістраллю.
4. Руйнування штуцера човникового клапана, встановленого на гідрогальмах. Руйнування викликано вібраційними навантаженнями. Для попередження руйнування пропоную корпус човникового клапана, виготовленого з матеріалу АК-6, замінити на більш міцний матеріал сталь 30ХГСА.
5. Руйнування кришки і фланця гідрогальма, встановленого на гідроприводі, призначеного для відкату і накату рампи вантажного люка. Аналізуючи роботу гідрогальма прийшли до висновку, що руйнування відбулося з причин недостатньої міцності даної деталі.
Рекомендація по усуненню: так як кришка і фланець гідрогальма працюють в умовах невеликого температурного діапазону, пропоную кришку замінити на сталеву - сталь 30ХГСА, а фланець посилити збільшенням товщини стінки.
6. Встановлена тріщина в зоні шестигранника на К=0, 2 мм заглушки 26-5660-8, встановленої на крані управління 26-5660-8. Причиною тріщини є сильні поверхневі навантаження. Пропоную збільшити товщину буртика з 2 до 3 мм і ввести тарироване затягування заглушки при вкручуванні з регламентованим крутним моментом.
Повітряний редуктор надуву гідробака Н-5810-700/М підлягав 100% браковці після відпрацювання ресурсу, встановленого заводом виробником, з причини вироблення сідла корпуса редуктора. З метою відновлення агрегату та збільшення сроків служби, пропонується відновити корпус редуктора шляхом встановлення бронзової втулки, попередньо виконавши підготовчі токарно-слюсарні роботи на посадкових місцях під втулку.
|
|
|
При дефектації також виявлено люфт поршнів блока циліндрів гідромотора ГМ-36. Пропонується для усунення цього дефекту повторна обкатка поршнів і шарової частини штоків на токарному станку, застосувавши спеціальні засоби. Значна частина дефектів пов’язана з забрудненням робочої рідини ці забруднення зявляються внаслідок змивання забруднень з внутрішніх магістралей гідросистеми, попаданні їх в робочу рідину призводить до підвищення інтенсивності зношення, пар тертя а також можуть призвести до заклинювання прецензійних пар і відказу в роботі гідросистеми. Далі в таблиці приведений вплив забруднень на виникнення несправностей в роботі гідросистеми.
Перелік основних забруднювачів гідросистем, їх вплив на гідрообладнання
Таблиця 1.
| Забруднювач | Вплив |
| Неабразивний осад | Закупорює щілини дроселів, золотників і фільтри Розкладення масла |
| Вода | Корозія деталей гідрообладнання. Емульсування масла. Присутня в маслі або з’являється при розкладені інгібіторів окислення |
| Повітря | Розчиняється в рідині або утворює механічну суміш Поглинання з навколишнього середовища |
| Інші масла | Змішуються з рідиною, можуть викликати реакції – окислення тощо Потрапляють при додатковому доливанні |
| Іржа | Змішується з рідиною, утворюючи абразивне середовище Потрапляє з неочищених трубопроводів, баків |
| Металічні частинки | Можуть виявитися каталізаторами для розкладення і окислення, змішуються з основною рідиною, утворюючи абразивне середовище Внаслідок зносу елементів гідросистем, особливо насосів і гідромоторів |
| Волокна текстильних матеріалів | Закупорюють щілини дроселів, золотників і фільтри Потрапляють в результаті застосування тканин при очищені елементів гідросистеми |
| Густе мастило | Змішується з основною рідиною Потрапляє з системи мащення або з елементів гідросистеми |
| Частинки фарби | Не розчинюються. Закупорюють щілини дроселів, золотників, фільтри тощо
Потрапляють в систему внаслідок старіння фарби або її поганої адгезії з
внутрішніми стінками баків
|
| Частинки ущільнюючих матеріалів | Змішуються з рідиною. Закупорюють щілини дроселів, золотників, фільтри Потрапляють в результаті зносу ущільнювачів, їх поганої якості, неправильного збирання |
| Пісок | Змішуючись з рідиною, утворює абразивне середовище Потрапляє з труб при використані піску в якості наповнювача при згинанні труб |
| Клейкі речовини | Закупорюють щілини дроселів, золотників і фільтри Потрапляють при використані клейких речовин в складі матеріалу ущільнення |
| Деревні волокна | Засмічують щілини дроселів, золотників і фільтри Потрапляють при використані дерев’яних пробок в отворах елементів гідро обладнання при транспортуванні |
| Бактерії і продукти їх життєдіяльності | Змінюють фізичні властивості рідини. Закупорюють фільтри Потрапляють в результаті забруднення рідини бактеріями |
| Шлак | Забруднення масла Руйнування масла. Потрапляє ззовні або з елементів гідросистеми |
| Абразивні частинки | змішуються з рідиною, утворюючи абразивне середовище Потрапляють з повітря, особливо, якщо гідросистема негерметична |
|
|
|
2. Проектна частига
|
|
|
