г) Кавказський регіон. Формування системи ГУАМ.

В субрегіональному вимірі, особливо, в Чорноморському регіоні за Україною залишається статус великої регіональної держави із значним потенціалом, що надає їй шанс для активної політики щодо реалізації власних інтересів. Україна має великі транспортно-енергетичні інтереси в Кавказському регіоні та відіграє важливу роль у зміцненні міжнародного співробітництва, у пожвавленні інтеграційних процесів. Багато в чому ці інтереси співпадають з національними інтересами таких держав регіону як Грузія, Молдова та Азербайджан. Спільність інтересів сприяла проголошенню в жовтні 1997 р. в Страсбурзі створення нового регіонального блоку держав, відомого під умовною назвою ГУАМ (Грузія-Україна-Азербайджан-Молдова),

ГУАМ - це угрупування рівноправних країн пострадянського простору, що поєднує держави з однаковими політичними та економічними орієнтаціями. Цим новоутворений блок відрізняється від системи ЧЕС, що поєднує країни з різним рівнем соціально-економічного розвитку, а з іншого - від СНД, в якому явно простежується домінування РФ.. Утворення ГУАМ свідчить про формування в межах СНД нових структр інтересів, економічного та політичного гатунку.

       СНД фактично вже має біполярну структуру: держави проросійського спрямування і ті, що прагнуть до самостійного розвитку і проводять незалежну зовнішню політику. ГУАМ плюс країни Центральної Азії - це вже дев'ять країн СНД, які рішуче підтримують ідею створення нових рівноправних і взаємовигідних структур кооперації. До цього переліку треба додати і країни Балто-Чорноморського Альянсу. В цілому, можна стверджувати, що поява ГУАМ - це відповідь групи незалежних країн викликам, які були оформлені у відомому Документі РФ про політичний курс у стосунках з країнами СНД.

Геополітичне становище країн ГУАМ, їх історичні зв`язки, співробітництво в рамках ЧЕС і СНД настійно диктують їм зміцнювати економічні і політичні відносини особливого партнерства і більш широкого співробітництва на регіональному рівні та у вирішенні міжнародних проблем. Позиції країн ГУАМ по ключовим питанням зовнішньої політики співпадають.

 Спільні економічні інтереси держав ГУАМнайбільше сконецентровані навколо двох питаннь - транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказський регіон. Відкриття, розробка та прокладення транспортних комунікацій з нафтогазових родовищ в Азербайджані, Туркменистані, Казахстані та Узбекистані робить закавказький причорноморський регіон надзвичайно привабливим. Ідея Транскавказького транспортного коридору набула сьогодні реального змісту. З іншого боку, регіон Причорномор`я, у тому числі Закавказзя, має неабияке значення як ринок збуту української продукції.

Україна має значення стратегічного транзитного маршруту енергоносіїв для європейських країн і з огляду на її переробні поттужності має шанс зробитися суттєво важливою ланкою економічної безпеки Європи. Використання території України дає можливість більш ніж удвічі скоротити довжину шляху транспортування нафти з регіону Близького Сходу в Європу. Україно-грузинський транспортний коридор по постачанню нафти в Європу також є значно коротшим в порівнянні з альтернативними шляхами. Прибуток від транзиту енергоносіїв з Прикаспійського регіону в Європу дозволить Україні компенсувати витрати на їх імпорт та вирішити свою енергетичну проблему.

 Україна виступила з пропозицією про тристоронню українсько-грузинсько-азербайджанську угоду по створенню транскавказького транспортного коридору. Передбачається створення єдиної транспортної лінії для обслуговування пасажирів та вантажопотоків, яка зв`яже Баку, Тбілісі, Поті, Одесу і Київ. У грудні 1996 р. відбулося відкриття паромної переправи “Іллічівськ(Одеса) - Поті”, яка утворила нові можливості для підвищення обсягів товарообігу між Україною і кавказськімі країнами. Потенційний вантажопотік в обох напрямках передбачається в 1 млн. тонн. Переправа стає важливою ланкою Євро-Азіатського транспортного коридору (проект ТРАСЕКА) між Західною Європою, Центральною Азією та країнами Східної Азії.

       Перспективним напрямком економічного співробітництва є також розвитокінвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств по переробці сільскогосподасрької продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту. В перспективі в межах ГУАМ може утворитися самодостатня в багатьох аспектах регіональна зона економічного співробітництва.

 Другим напрямком співпраці в межах ГУАМ - це проблеми безпекі і стабільності в регіоні. Реалізація масштабних проектів вимагає формування субрегіональних структур безпеки, які б утворили спільну платформу для співробітництва в цій сфері із максимальним врахуванням інтересів всіх держав регіону.

       Кожна з країн ГУАМ зтикається з конфліктними ситуаціями, які багато в чому мають спільне походження та інспіровані зовні з одного джерела (Абхазія, Крим, Карабах, Придністров”я). Подібність проблем в галузі безпеки обумовлює і взаємне тяжіння держав одне до одного. Із створенням ГУАМ з”являються нові можливості для вирішення наявних конфліктів спіьними зусиллями в умовах, коли втручання міжнародних структур блоковане позицією РФ.