Формирование и развитие Ф-ской мысли на Укр. Братские школы. К-М Академия.

К-М акдемия основана в 1632г. Петром Могилой.В нее принимались лица всех сосло­вий. В академии критиковали навязывание католицизма и унии. Они критиковали не только католические догмы, но и Ф-ские учения и концеп­ции, обосновавшие теоретиче­ские устремления Ватикана. В К.-М. академии Ф-ия становится систематически преподаваемой дисципли­ной,объектом научного исследо­вания. Фил-кие курсы, прочи­танные в К.-М. академии, отображают этап кризиса церковно - теологического мировоззрения, распад Ф-­ской культуры феодального общества. Филос. курсы также содержат в себе идеи, тяготею­щие к филос. Учениям Возрож­дения, Реформации, раннего Просвещения. В лекционных курсах заметна постепенно возрастающая тенденция к критике догматизма, авторита­ризма, свойственных схоластике. Все чаще они обращаются к здравому смыслу, опыту, эксперименту. Наиболее известным из античных мысли­телей в академии был Аристо­тель Значит. популярностью пользовалось учение стоиков. К учению Эпикура относились в целом критически. Вместе с тем киевские профессора все чаще обращаются к отечественной истории. П.Могила обращал внимание на поиск, изучение и издание древнерусской книжно­сти, архитектуры. В конце 17 - нач.18в. во взглядах многих профессоров академии все более наглядно проступают идеи Просвещения. В лекциях академии возрастает тенденция познания природы из нее самой, раскрыть ее закономерности посредством опыта и экспери­мента. К концу 18 в. в акад. Значительно усиливается интерес к активности и дейст­венности разума, к полезности и применимости знания.Возвышая чел-ский разум, профессора академии видели в распростра­нении просвещения, развития науки, искусства и ремесел залог силы отчизны. Вторая половина в. - это время постепенного упадка академии в связи с насаждением руссификации В 1817г. академия была закрыта. У боротьбі з наступом на духовне життя України в кінці XVI — на початку XVII ст. виникають і набувають все біль­шого значення організації православного населення міст, так звані «братства». У той час, як українські магнати і майже всі православні церковні ієрархи прийняли унію або ж католицизм, члени братств ставили собі за мету захист мови. культури, віри, традицій українського та білоруського народів. Братства сприяли будівництву церков, організації шкіл і друкарень. І якщо на першому етапі свого розпитку вони, оголосивши себе охоронцями «істинної» сутності хри­стиянства, тяжіли до античності та культурних пам'ятників Київської Русі, то пізніше обрали шлях синтезу латинської і греко-слов'янської культур. Це було викликано необхідністю забезпечення логічно обгрунтованого захисту світоглядних принципів народного життя України. Для цього потрібно було обгрунтувати істин­ність православної догматики шляхом її зіставлення з істи­нами католицької схоластики. Саме це і стає предметом навчання в першому вищому навчальному закладі східних слов'ян—Києво-Могилянській академії (1616—1817 рр.).