Главная | Обратная связь
МегаЛекции

Тема 6. РИНОК МІЖНАРОДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ





 

Знайдіть правильну відповідь

6.1. Міжнародні ринки цінних паперів – це торгівля цінними паперами між:

1) резидентами;

2) нерезидентами;

3) банками;

4) біржами.

 

6.2. Міжнародні ринки цінних паперів – це торгівля цінними паперами деномінованими в:

1) іноземній валюті;

2) національній валюті;

3) кошику валют;

4) резервній валюті.

 

6.3. Емісія цінних паперів на міжнародному ринку здійснюється через:

1) емісію цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку;

2) емісія цінних паперів резидентами в іноземній валюті;

3) емісія цінних паперів резидентами в національній валюті, призначені для продажу іноземним інвесторам;

4) всі відповіді правильні.

 

6.4. Міжнародний ринок цінних паперів утворюється складною системою національних і міжнародних інструментів та охоплює:

1) іноземні та євроринки;

2) банківські та фінансові ринки;

3) грошовий ринок і ринок капіталу;

4) ринок інвестицій і кредитів.

 

6.5. Іноземні ринки – це фінансові ринки держав, на яких укладаються угоди щодо фінансових активів:

1) резидентів;

2) нерезидентів;

3) в національній валюті;

4) в іноземній валюті.

 

6.6. Євровалюта – це валюта, яка перебуває в:

1) нерезидентів країни її походження;

2) резидентів країни її походження;

3) як в резидентів, так і нерезидентів країни походження;

4) або в резидентів, або в нерезидентів країни її походження.

 

6.7. Ринок євровалют регулюється законами:

1) країн, учасників операції;

2) країни, продавця цінних паперів;

3) країни, покупця цінних паперів;

4) країни, де здійснюється операція.

 

6.8. За джерелами фінансування міжнародний ринок цінних паперів складається з ринків:

1) боргових цінних паперів і прав власності;

2) іноземного і євровалют;

3) капіталу і інвестицій;

4) грошового і капіталу.

 

6.9. Міжнародний ринок боргових цінних паперів охоплює:

1) ринок міжнародних облігацій;

2) ринок середньострокових нот;



3) грошовий ринок;

4) всі відповіді правильні.

 

6.10. Інструменти міжнародного ринку боргових цінних паперів засвідчують відносини між:

1) власником і кредитором;

2) позичальником і кредитором;

3) власником і позичальником;

4) позичальником і емітентом.

 

6.11. Міжнародний ринок прав власності представлений ринками:

1) міжнародними акціями і облігаціями;

2) міжнародними акціями і депозитарними розписками;

3) міжнародними облігаціями і депозитарними розписками;

4) міжнародними акціями і векселями.

 

6.12. Інструменти ринку прав власності підтверджують права на:

1) співволодіння емітента;

2) вимогу до емітента;

3) зобов’язання до кредитора;

4) вимогу до кредитора.

 

6.13. В залежності від типу емітента міжнародний ринок цінних паперів поділяють на ринки:

1) іноземний і євровалюти;

2) капіталу і грошей;

3) суверенних і приватних боргів;

4) боргових цінних паперів і прав власності.

 

6.14. Суб’єктами ринку суверенних боргів виступають:

1) приватні фінансові і нефінансові корпорації;

2) населення;

3) урядові або державні інституції;

4) міждержавні об’єднання.

 

6.15. Суб’єктами ринку приватних боргів є:

1) приватні фінансові і нефінансові корпорації;

2) населення;

3) урядові або державні інституції;

4) міждержавні об’єднання.

 

6.16. За часткою в міжнародному ринку цінних паперів переважає ринок:

1) приватних боргів;

2) суверенних боргів;

3) як приватних, так і суверенних боргів;

4) структура ринку не досліджується.

 

6.17. Ринок міжнародних облігацій виступає як джерело:

1) короткострокового капіталу;

2) середньо- і довгострокового капіталу;

3) коротко- і середньострокового капіталу;

4) довгострокового капіталу.

 

6.18. Ринок єврооблігацій почав розвиватися в:

1) 30-ті роки ХХ ст.;

2) 60-ті роки ХХ ст.;

3) 70-ті роки ХХ ст.;

4) 90-ті роки ХХ ст.

 

6.19. До складу ринку міжнародних облігацій включають такі складові, як:

1) ринок іноземних облігацій;

2) ринок єврооблігацій;

3) ринок глобальних операцій;

4) всі відповіді правильні.

 

6.20. Всі міжнародні облігації поділяються на три групи:

1) облігації з фіксованою ставкою;

2) облігації з плаваючою ставкою;

3) короткострокові облігації з плаваючою ставкою;

4) всі відповіді правильні.

 

6.21. На ринку міжнародних облігацій переважають:

1) облігації з фіксованою ставкою;

2) облігації з плаваючою ставкою;

3) короткострокові облігації з плаваючою ставкою;

4) короткострокові облігації з фіксованою ставкою.

 

6.22. Іноземні облігації емітуються на:

1) внутрішньому ринку нерезидентами в національній валюті;

2) внутрішньому ринку резидентами в національній валюті;

3) на внутрішньому ринку резидентами в іноземній валюті;

4) на внутрішньому ринку резидентами і нерезидентами в іноземній валюті.

 

6.23. Гарантами при емісії іноземних облігацій виступають:

1) міжнародні організації;

2) іноземні банки;

3) банки країни емісії облігацій;

4) ТНК.

 

6.24. Іноземні облігації емітуються в:

1) одній валюті;

2) двох валютах;

3) кошику валют;

4) одній або кошику валют.

 

6.25. Термін випуску іноземних облігацій:

1) до 5-ти років;

2) 5-10 років;

3) 10-20 років;

4) 20-30 років.

 

6.26. Чи допускається дострокове погашення іноземних облігацій:

1) так;

2) ні;

3) не передбачається;

4) як правило.

 

6.27. Дострокове погашення іноземних облігацій економічно вигідне при:

1) підвищенні ставок на кредитному ринку;

2) зменшенні ставок на кредитному ринку;

3) підвищенні ставок депозитів;

4) зменшенні ставок депозитів.

 

6.28. Найчастіше емісія іноземних облігацій передбачає захисне застереження про неможливість погашення раніше:

1) одного року;

2) трьох років;

3) п’яти років;

4) десяти років.

 

6.29. Емісія іноземних облігацій здійснюється за допомогою механізму:

1) андеррайтингу;

2) простого розміщення;

3) іноземної емісії;

4) не має правильної відповіді.

 

6.30. Доступом на ринок іноземних облігацій є високий рейтинг:

1) кредитоспроможності позичальника;

2) кредитоспроможності кредитора;

3) платоспроможності позичальника;

4) платоспроможності кредитора.

 

6.31. Інвестором на ринку іноземних облігацій виступає:

1) страхова компанія;

2) ощадний банк;

3) пенсійний фонд;

4) всі відповіді правильні.

 

6.32. Визначальним критерієм інвестицій в іноземні облігації є:

1) максимізація ризиків;

2) мінімізація ризиків;

3) максимізація доходів;

4) мінімізація доходів.

 

6.33. Найбільш важливими центами торгівлі іноземними облігаціями є:

1) Цюріх;

2) Нью-Йорк;

3) Токіо;

4) всі відповіді правильні.

 

6.34. Емісія єврооблігацій здійснюється:

1) на одному ринку;

2) одночасно на декількох ринках;

3) почергово на декількох ринках;

4) всі відповіді правильні.

 

6.35. Валютою емісії єврооблігацій є:

1) національна для більшості інвесторів;

2) іноземною для більшості інвесторів;

3) як національна, так і іноземна для інвесторів;

4) не має правильної відповіді.

 

6.36. Єврооблігації передбачають:

1) реєстрацію емітента;

2) реєстрацію інвестора;

3) випуск на пред’явника;

4) можлива як реєстрація, так і не реєстрація емітента.

 

6.37. Максимальний термін погашення єврооблігацій:

1) три роки;

2) п’ять років;

3) десять років;

4) п'ятнадцять років.

 

6.38. Типова єврооблігація – це цінний папір у формі сертифікату з:

1) фіксованою процентною ставкою;

2) плаваючою процентною ставкою;

3) або фіксованою, або плаваючою процентною ставкою;

4) і фіксованою, і плаваючою процентною ставкою.

 

6.39. Ринок єврооблігацій є:

1) сильно регульованим;

2) середньорегулюваним;

3) малорегульованим;

4) нерегульованим.

 

6.40. Інвесторами на ринку єврооблігацій можуть бути:

1) індивідуальні;

2) інститутиційні;

3) як індивідуальні, так і інститутиційні;

4) державні.

 





Рекомендуемые страницы:




Читайте также:


Воспользуйтесь поиском по сайту:
©2015- 2021 megalektsii.ru Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.