Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

ІІ. торгівля через посередників

Переваги залучення посередників при здійсненні міжнародних торгових угод: 1. оперативна реакція на зміни кон»юнктури ринку; 2.підвищується оперативність збуту; 3. підвищується конкурентноспроможність товарів за рахунок після продажного сервісу; 4. деякі посередники авансують експортерів, вкладаючи власний капітал в створення та функціонування збутової сітки; 5. виступають джерелом первинної інформації про якість товарів.

Посередники на світових товарних ринках поділяються:

- індивідуальні посередники – агенти, брокери, маклери, дистриб»ютори;

- інституційні посередники – виставки, тендери, ярмарки, міжнародні біржі, аукціони.

Міжнародна виставка – демонстрація досягнень в галузі виробництва, науки та техніки однієї або декількох країн з метою зацікавити суб»єктів місцевої економіки до підписання протоколів про наміри торгувати або навіть до укладання торговельних угод.

Міжнародні торги – спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень та видачі підрядів, які передбачають залучення пропозицій від кількох постачальників і підрядників різних країн та укладання контракту з тим, пропозиція якого найвигідніша замовнику за технічними та комерційними умовами.

Міжнародні ярмарки – один із способів реалізації товарів на постійно діючому та відкритому ринку, що провадиться в одних і тих же місцях, у визначену пору року і у встановлений термін, метою якого є демонстрація зразків товарів, що виробляються фірмами, для укладання торговельних угод.

Міжнародний товарний аукціон – спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких через публічні торги в завчасно зумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які мають індивідуальні властивості.

Міжнародна товарна біржа – особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу масових, якісно однорідних та взаємозамінних товарів

Під поняттям світової ціни розуміють грошовий вираз інтернаціональної вартості товару як суспільно необхідних витрат праці на виробництво товару при середньосвітових умовах виробництва та інтенсивності праці. М ножинність – встановлення різних цін на один і той самий товар у різних місцях і один і той самий період часу. Множинність світових цін зумовлена наступними факторами:

1. відмінностями торгівельної політики стосовно до конкретних ринків, так і до різних категорій імпортерів;

2. державною та міждержавною валютною політикою;

3. політикою протекціонізму;

4. відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;

5. іншими факторами.

В міжнародній торгівлі прийнята наступна класифікація цін:

І. За напрямками торгових потоків: експортні; імпортні;

ІІ. За характером реалізації: оптові; роздрібні;

ІІІ. За умовами розрахунків: комерційні ціни; ціни клірингових розрахунків; ціни програм допомоги; трансфетні ціни.

ІУ. За повнотою врахування затрат: ціна-нетто; ціна споживання

У. За ступенем фіксації: тверда ціна; змінна ціна; біжучі ціни; ціни з подальшою фіксацією

УІ. За джерелами цінової інформації: ціни, які публікуються; довідкові ціни; ціни біржових котирувань; ціни аукціонів; статистичні ціни; ціни фактичних угод; ціни пропозицій великих фірм; розрахункові ціни.

В міжнародній торгівлі прийняті наступні види цінових знижок: знижка – сконто (в залежності від виду оплати розрахунків: в кредит чи готівкою); 3-5%; - прогресивна знижка – за кількість та серійність – до 15%; - дилерська знижка – 15-20%; - спеціальна знижка – привілейованим покупцям; 5-8%; - експортна знижка – встановлює продавець; - сезонна знижка – до 15%; - знижка за повернення раніше купленого товару застарілої моделі; - знижка при товару, котрий був у користуванні.

Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:

1. одностороннє

2. двостороннє

3. багатостороннє..

В залежності від масштабів втручання в міжнародну торгівлю держави розрізняють:

1. політику вільної торгівлі – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі ринкових сил попиту та пропозиції.

2. протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції завдяки використанню тарифних та нетарифних інструментів торговельної політики.

Виділяють такі форми протекціонізму:

1. селективний; 2. галузевий 3. колективний 4. прихований

Виділяють 4 рівні системи регулювання міжнародної торгівлі:

1. фірмовий; 2. національний 3. міжнаціональний; 4. наднаціональний.

СОТ – головна міжнародна організація, яка регулює торгівлю товарами, послугами та інтелектуальною власністю. Це регулювання містить у собі реалізацію узгоджених принципів поведінки країн в міжнародній торгівлі та комплекс заходів, які проводиться під егідою СОТ за участю більшості країн світу.

Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:

1. тарифне регулювання;

2. нетарифне регулювання.

В свою чергу тарифні методи поділяються на мита та тарифні квоти (використовуються для регулювання імпорту). Під поняттям митного тарифу розуміють:

1. інструмент торгової політики та державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії з світовим ринком;

2. збірник ставок митних податків, які застосовуються по відношенню до товарів, котрі переміщуються через митний кордон; систематизований у відповідності до товарної номенклатури ЗЕД;

3. конкретну ставку митного податку, обов»язкову до сплати при вивезенні та ввезенні товарів на митний кордон країни (в такому випадку поняття митного тарифу повністю співпадає з поняттям митного податку).

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒