Сутність, причини та основні форми міжнародного руху капіталу.

Поняття міжнародних інвестицій та їх систематизація.

ТНК та їх роль в сучасному розвитку МЕВ. Негативні та позитивні аспекти міжнародного прямого інвестування.

4. Україна та її участь в світових інвестиційних процесах.

Під поняттям міжнародного руху капіталу розуміють процес переміщення за кордон певної вартості у товарній чи грошовій формі для отримання прибутку чи підприємницької вигоди. За характером використання капітал поділяється на підприємницький та позичковий. У зв»язку з цим основними формами міжнародного руху капіталу є:

1. рух підприємницького (інвестиційного) капіталу – довгострокові іноземні інвестиції з метою отримання їх власниками підприємницького прибутку у вигляді створення філій, дочірних компаній, СП та просто у вигляді участі в нагромадженні капіталу, що веде до створення власності за кордоном;

2. рух позикового капіталу – позика в інвестиційній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни позичальнику іншої на умовах терміновості, повернення, гарантованості та платності, але не веде до створення власності за кордоном;

3. міжнародна економічна допомога – надання капіталу у грошовій та товарній формі суб»єктами однієї країни у власність суб»єктам іншої країни на умовах безоплатності та неповернення.

За джерелами походження міжнародні потоки капіталу поділяються на:

- державні (офіційні) – засоби з ДБ, які спрямовуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням уряду чи міжурядових організацій.

- недержавні (приватні) – засоби приватних фірм чи організацій, які спрямовуються за кордон або отримуються з-за кордону за рішенням їх керівних органів.

В залежності від ступеня реально здійснюваного контролю за діяльністю створених підприємств розрізняють прямі та портфельні інвестиції.

За термінами вкладання капітал поділяється на: середньостроковий та довгостроковий; короткостроковий.

Причини іноземного інвестування: розміщення капіталу в тій країні та в тій галузі, в якій він буде приносити максимальний прибуток; скорочення рівня оподаткування; диверсифікація ризику. Інвестиційна позиція – співвідношення активів (цінні папери та прямі інвестиції), якими володіє країна за кордоном, та активів, якими володіють нерезиденти в даній країні.

Під поняттям міжнародних інвестицій розуміють довгострокове вкладення капіталу за кордоном з метою отримання їх власниками підприємницького прибутку. Форми міжнародних інвестицій:

І. прямі – підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений; вкладення підприємницького капіталу за кордоном з метою забезпечення довготермінових економічних інтересів у країні вкладення капіталу, що забезпечує інвестору контроль над об»єктом інвестування;