Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тарифна квота – це різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару. Якщо обсяг імпорту більший від кількості, встановлюється підвищена ставка тарифу.

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 15Следующая ⇒

Митні податки виконують наступні функції:

1. фіскальну

2. протекціоністську (захисну)

3. балансуючу

4. покращення умов доступу на іноземні ринки.

За характером надходження виділяють наступні види мит: сезонні; антидемпінгові; компенсаційні.

За способом стягнення виділяють: адвалорні мита; специфічні мита; комбіновані

За об»єктом оподаткування: імпортні; експортні; транзитні

За походження виділяють наступні види митних податків: Автономні; конвенційні (договірні); преференційні

За типами ставок: постійні; змінні.

За способом нарахування: номінальні; ефективні

Митна вартість товару – нормальна ціна, яка сформувалася на відкритому ринку між незалежним продавцем та покупцем товару; ціна, по якій товар може бути проданий в країні призначення на момент подачі митної декларації.

Оптимальна ставка тарифу – рівень тарифу, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

Експортний тариф накладається на експортні товари при їх перетині митного кордону держави. Основні функції:

1. фіскальна – збір грошей в дохід бюджету для фінансування видаткових статей;

2. балансуюча – у випадку значних відмінностей у рівні внутрішніх регульованих цін та вільних цін світового ринку на окремі товари.

Нетарифні методи торгової політики класифікуються наступним чином:

І. Кількісні: квотування (для регулювання імпорту); ліцензування (для регулювання імпорту та експорту); «добровільні обмеження» (для регулювання експорту)

ІІ. Приховані: державні закупівлі; вимоги про вміст місцевих компонентів; технічні бар»єри; податки та збори.

ІІІ. Фінансові: субсидії; кредитування; демпінг.

Квотування – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт та експорт певних товарів на визначений період часу

Ліцензування – передбачає видання імпортеру або експортеру повноважним державним органом спеціального дозволу (ліцензії) на вивезення або ввезення певного товару протягом встановленого терміну

«Добровільні» обмеження експорту – кількісне обмеження експорту, що базується на зобов»язанні одного з партнерів добровільно обмежити або не збільшувати обсяг експорту товару на визначений період часу в обумовлених угодами розмірах.

До прихованих методів або методів прихованого протекціонізму відносять:

1. Політику в рамках державних закупівель;

2. Внутрішні податки та збори;

3. Технічні бар»єри;

4. Вимоги про вміст місцевих компонентів.

Фінансові методи торговельної політики використовуються для стимулювання експорту:

1. Субсидії – грошові виплати, спрямовані на підтримку національних товаровиробників.

2. Експортне кредитування передбачає державну фінансову підтримку національних товаровиробників; фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками.

3. Одним із методів субсидіювання є демпінг – вивезення товарів за цінами, нижчими, ніж на внутрішньому та світовому ринках, за рахунок державних субсидій експортерам або за рахунок зацікавлених фірм.

Одним із нетарифних засобів регулювання міжнародної торгівлі є правові інструменти, найважливішими серед яких є:

1. торгові угоди – укладаються між урядами країн здебільшого на 5-10 років і ратифікуються парламентами; за рішеннями сторін вони можуть переглядатися та продовжуватися.

Правовий режим

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒