ІІ. банківського кредиту.

Комерційні кредити поділяються наступним чином:

1. кредит за відкритим рахунком – надається за угодою, згідно з якою експортер записує на рахунок імпортера у вигляді боргу вартість проданих та відвантажених товарів, а імпортер зобов»язується погасити кредит у встановлений термін;

2. вексельний кредит – кредит, за якого експортер укладає угоду про продаж товару, а потім виставляє перевідний вексель на імпортера, який, одержавши комерційні документи, акцептує його (надає згоду про оплату у визначений термін).

Серед нових видів фінансування експорту необхідно відзначити: 1. пряме банківське кредитування іноземних покупців; 2. фінансування зовнішньоторговельних операцій на основі факторингу ( купівля фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їхню інкасація.); 3. Кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі форфейтингу (купівля на повний термін на встановлених умовах векселів та інших боргових та платіжних документів, коли в обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їхньої вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик несплати зобов»язань та разового збору за зобов»язання купити векселі експортера).

Серед інших кредитно-фінансових засобів стимулювання експорту можна відзначити:

1. лізингові операції; 2. кредит за компенсаційними угодами – базуються на взаємних поставках товарів на одинакову суму.

Важливою формою міжнародного кредиту є міжурядові позики, які надаються за рахунок засобів державного бюджету у вигляді допомоги; вони можуть бути безвідсотковими або з невеликою відсотковою ставкою, надаватись на пільгових умовах.

Причини виникнення міжнародних фінансових інститутів:

1.посилення інтернаціоналізації господарської діяльності;

2. розвиток міждержавного регулювання світових зв»язків, в тому числі валютних та фінансово-кредитних відносин;

3. необхідність колегіального вирішення проблем нестабільності світової економіки, включаючи валютну систему, світові ринки валют, кредитів, цінних паперів та золота.

Міжнародні фінансові інститути переслідують наступні цілі:

1. об»єднання зусиль світового співтовариства в цілях стабілізації міжнародних фінансів та світової економіки;

2. здійснювати міждержавне валютне та кредитно-фінансове регулювання;

3. сумісна розробка та координація стратегії та тактики світової валютної та фінансово-кредитної політики.

Ступінь участі та впливу окремих країн в міжнародних фінансових інститутах визначається величиною їх внеску в капітал, як правило, використовується система «вирішую чого голосу».

МВФ – міжнародна міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами для надання їм фінансової допомоги при проблемах, викликаних дефіцитом платіжного балансу; надаються коротко- та середньострокові кредити в іноземній валюті. Вищий керівний орган – Рада директорів, в якій кожна країна-член представлена директором і його замісником, котрі призначаються терміном на 5 років (як правило, це міністри фінансів та керівники центральних банків). МВФ здійснює кредитні операції тільки з офіційними органами – казначействами, центральними банками, стабілізаційними фондами. В межах кредитної діяльності МВФ виділяють такі види кредитів: 1.кредити на покриття дефіциту платіжного балансу; 2.кредити на підтримку структурної перебудови економічної політики країн-членів. Угода про резервний кредит або угода «стенд-бай» - забезпечує країні-члену гарантію того, що вона зможе отримати іноземну валюту від МВФ в обмін на національну у відповідності до угоди в будь-який час при дотриманні країною визначених умов. Головне призначення таких кредитів – кредитування макроекономічних стабілізаційних програм країн-членів МВФ.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – перший міждержавний інвестиційний інститут, який був створений в липні 1944 року. Це спеціалізований фінансовий інститут ООН, який виконує основне завдання: інтеграція економіки всіх краї-членів з основними центрами світового господарства. Кредитна політика МБРР відповідає приватному капіталу, який функціонує в країнах, що розвиваються. В рекомендаціях місій МБРР перевага надається розвитку приватного капіталу та заохоченню вкладання іноземного капіталу в країни, що розвиваються. МБРР кредитує також державні підприємства лише при наявності гарантій уряду країн. Кредити, в основному, видаються терміном на 15-20 років.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР або СБ) має три філії:

- Міжнародну асоціацію розвитку (МАР)

- Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) –

- Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство (БАГІ)

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – створений в 1990 р. До складу ЄБРР входять ЄС та ЄІБ (Європейський інвестиційний банк). ЄБРР сприяє переходу європейських постсоціалістичних країн до відкритої, орієнтованої на ринок економіки, розвитку приватної та підприємницької ініціативи.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) – створений 1930 р. на основі міжурядової угоди 6 держав (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Японія) і конвенції цих держав зі Швейцарією. На БМР згідно із статутом покладено такі основні функції: 1. сприяти співробітництву між центральними банками; 2. забезпечувати сприятливі умови для міжнародних фінансових операцій; 3. діяти як довірена особа або агент по проведенню міжнародних розрахунків своїх членів; 4. проведення взаємних консультацій по валютно-фінансових питаннях; 5. спільне проведення. БМР виконує наступні операції: 1. купівлю - продаж та зберігання золота; 2. депозитивно – позикові операції з центральними банками; 3. прийом урядових вкладів по особливих угодах; 4. операції з валютою та цінними паперами (крім акцій); 5. операції на світових ринках (валют, кредитів, цінних паперів, золота) в якості агента або кореспондента центральних банків; 6. укладання угод з центральними банками з метою сприяння взаємних розрахунків.

Міжнародний банк економічного співробітництва (МБЄС) – створений членами Ради Економічної Взаємодопомоги в 1963 р. для здійснення багатосторонніх розрахунків, сприяння економічному співробітництву країн-членів РЕВ з іншими державами. Важливою формою співробітництва країн-членів РЕВ на той час був взаємний товарообіг, розрахунки, по яких здійснювалися по двохсторонніх клірингах в радянських рублях. З 1991 року банк перейшов на взаємні розрахунки у конвертованих валютах. Зараз банк активно розвинув комерційну діяльність та здійснює операції в конвертованих валютах.