Методи, засновані на невербальної активності.

У груповому соціально-психологічному тренінгу використовуються такі основні методи, засновані на невербальної активності учасників:

o Психогимнастика.

o Танцювальний метод.

o Метод художнього самовираження.

Психогімнастика являє собою комплекс різних прийомів, спрямованих на організацію невербального прояву особистості і спілкування учасників. У практиці групового соціально-психологічного тренінгу цей метод частіше використовується як допоміжний метод, хоча у деяких тренінгах він може бути застосовано як провідний.

Як допоміжний метод психогімнастичні вправи можуть використовуватися в трьох аспектах:

По-перше, психогімнастичні вправи можуть застосовуватися на етапі розминки, в процесі проведення і в завершенні сеансу (в цілях зняття напруги, зменшення психологічної дистанції, активізації учасників).

По-друге, психогімнастичні вправи можна використовувати як засіб експрес-діагностики учасників.

По-третє, психогімнастичні вправи можна використовувати для формування деяких невербальних навичок, важливих з точки зору цілей конкретного тренінгу.

У випадку, якщо психогімнастика виступає основним методом навчання, то структура кожного сеансу складається з трьох частин.

Підготовча частина спрямована на підвищення фізичної спритності і рухливості, зняття напруги, формування готовності до виразного невербального самовиразу учасників.

Пантомімічна частина є найголовнішою і займає більшу частину часу. На цьому етапі ведучий надає теми, які учасники повинні висловити своїми невербальними рухами. Після виконання теми слідує обговорення.

Заключна частина призначена для розслаблення, зняття напруги, яке виникло на попередньому етапі.

Танцювальний метод є провідним у такому різновиду СПТ, як танцювальний тренінг, де різні види танцю використовуються для розширення сфери усвідомлення учасниками можливостей власного тіла, навчання керуванню своїм тілом (зокрема, невербальними рухами), розвитку навичок тілесного самовиразу в спілкуванні. Танцювальний метод є досить специфічним і, тому, в груповому соціально-психологічному тренінгу, переслідує інші цілі, в порівнянні з танцювальною терапією, може бути використаний для вирішення обмеженого кола завдань. Наприклад, цей метод можна застосувати для подолання невпевненості, сором'язливості людини по відношенню до протилежної статі в процесі швидких і повільних танців з різними партнерами.

Метод художнього самовираження. У психологічній практиці існують різні способи художнього самовираження: малювання, ліплення, моделювання з папером, деревом, камінням, створення художніх творів, колекціонування, спів, спілкування з природою та ін. Метод художнього самовираження виконує різні функції (творчу, сублімаційну, проективну) і, тому, може бути використаний у різних цілях.

Творча функція полягає в тому, що художня активність є засобом актуалізації творчих можливостей людини, засобом її самореалізації, в результаті чого підвищується самоповага, самооцінка людини.

Діяльнісна функція дозволяє людині відволіктися від надмірної концентрації на власній хворобі або хворобі родичів, підтримує в ньому оптимізм, інтерес до життя.

Сублімаційна функція забезпечує вираз людиною деструктивних тенденцій (наприклад, агресія) в формі, що соціально приймається, тобто у формі малювання, ліплення, твори віршів і т.д.

Проективна функція стимулює прояв в художній творчості індивідуально-психічних особливостей людини, її проблем, переживань, що сприяє їх кращому усвідомленню.

У груповому соціально-психологічному тренінгу найчастіше використовується проективна функція художнього самовираження у вигляді такого методу, як проективний малюнок. Він може використовуватися на різних етапах тренінгу як метод експрес-діагностики кожного учасника або групи в цілому.

Медитативні техніки. Медитації в даний час вважаються повноправними методами тренінгу і є достатньо ефективними в груповій роботі. У початковому своєму значенні медитація - це система духовної практики, яка дозволяє наблизитися до центру свого Я і тим самим прийняти на себе відповідальність за зміст своїх думок.

Медитація як система духовної практики зародилася в надрах Східної філософії. Європейці та американці різними способами намагалися адоптувати її до своєї культури. Не всі ці способи виявилися вдалими. Найбільш успішною "європеїзованою" модифікацією східних медитативних і тілесних технік вважають метод аутотренінгу Шульца.

У сучасних психологічних тренінгах використовується велика кількість технік, заснованих на медитації, релаксації, елементах аутотренінгу, інших сугестивних і аутосугестивних прийомах. Досить часто ці техніки позначають словом "медитативні". Результати застосування подібних технік носять різні назви: трансові стани, стани зміненої свідомості, сугестивне занурення та ін.

Методи, спрямовані на розвиток соціальної перцепції націлені на розвиток у учасників тренінгу уміння сприймати, розуміти й оцінювати інших людей, самих себе, свою групу. У ході тренінгових занять за допомогою спеціально розроблених вправі учасники отримують вербальну і невербальну інформацію про те, як їх сприймають інші люди, яке їх власне самосприйняття. Вони набувають вміння глибокої рефлексії, смислової і оцінюваної інтерпретації об'єкта сприйняття. До цієї групи методів примикають прийоми використання методів розвитку підпорогової чутливості (наприклад, в холодинаміки Вернона Вульфа).

Дещо осібно стоять методи тілесно-орієнтованої (ТОП) психотерапії, засновником якої є В. Райх (W. Reich, 1960) Останнім часом уваги практичних психологів - провідних тренінгових груп все більше приваблює цей вид терапії. Тут виділяють три основні підгрупи прийомів: робота над структурою тіла (техніка Александера, метод Фельденкрайза), чуттєве усвідомлення і нервово-м'язова релаксація; східні методи ТОП (хатха-йога, тайчі, айкідо).