 |
Тема 5. Основні принципи реалізації тренінгових методів.
|
|
|
|
До базових тренінгових методів традиційно відносять дискусійні методи; ігрові методи; методи, засновані на невербальної активності учасників.
В процесі тренінгу ці та інші тренінгові методи реалізуються на трьох рівнях:
1). У групі - з окремим учасником (наприклад, у випадку взаємодії ведучого і одного з членів групи при демонструванні будь-якої техніки).
2). З групою - як єдиним цілим (наприклад, коли ведучий дає завдання, яке має виконати вся група, і звертається саме до групи, а не до окремого учаснику).
3). Через групу - з окремим учасником засобами самої групи (ведучий використовує ресурси групи для впливу на одного або декількох учасників).
Кожен з рівнів реалізації тренінгових методів має змістовну, просторову і часову складові.
Організація змістовної активності учасників у просторі та часі тренінгу з метою досягнення планованих змін в їхньому житті і в них самих - основне завдання ведучого групи. Виходячи з цього, активність учасників тренінгу може бути організована у відповідність наступним принципам.
Принципи реалізації тренінгових методів.
І.В. Вачков до важливих принципів організації тренінгу відносить наступні.
1) Принцип подієвості. (Принцип організації руху).
2) Принцип метафоризації. (Принцип організації простору).
З) Принцип трансспективи. (Принцип організації часу).
Принцип подієвості.
Суть цього принципу подієвості полягає в наступному: при проведенні тренінгу психолог повинен забезпечити перетворення того, що відбувається на тренінгу в низку пов'язаних між собою подій, які учасники будуть переживати як цілісність, єдність, нерозривність змін, що відбуваються в них і в навколишньому середовищі.
|
|
|
Одним з перших в психології категоріальний статус «події» надав Дж. Гібсон, основоположник екологічного підходу. Є.І. Головаха і А.А. Кроник, які досліджували проблему психологічного часу особистості, висунули ідею «подієвого підходу» в плануванні та оцінці життєвих перспектив. Подієвий підхід до розуміння сутності тренінгу розробляє Ю.М. Жуков. Він вважає, що предметом групової роботи є якийсь «подієвий ряд», відповідно, основна технологія - організація подієвого ряду і його інтерпретація.
Принцип метафоризації.
Метафора (від грец. Μεταφορά - «перенесення», «переносне значення») - слово або вираз, що вживається в переносному значенні, в основі якого лежить неназване порівняння предмета з яким-небудь іншим на підставі їх загальної ознаки. У тренінгу завдяки метафорі (вона найчастіше реалізується через деякі символічні образи) стає можливим перехід з одного простору (у тому числі - уявного) в інший. Зустрічаючись з метафорою, учасник співвідносить отриману інформацію, осмислює зміст з конструктами своєї свідомості; він ніби розміщує нове знання в сформованої у нього на цей момент когнітивної системі. А інтерпретуючи метафору, він здійснює вироблення власного - особистого - відношення до сприйнятим сенсів. Тобто учаснику вдається впізнати себе в інших і відчути свою єдність з ними в просторі тренінгу. У цьому і полягає суть реалізації у тренінгу принципу метафоризації.
Принцип трансспективи.
Згідно з цим принципом психолог повинен орієнтуватися на створення у тренінгу умов для проживання учасниками подій сьогодення в їх єдності з подіями минулого та майбутнього, фактично в їх нерозривності в часі. Лінійність часу - поняття умовне. Психологічний час може проживати зовсім по-різному (циклічно, фрагментарно). Подія існує не в минулому, сьогоденні або майбутньому, а в трансспективі, як би «пронизуючи» одночасно минуле, сьогодення і майбутнє. Трансспективність подій, що відбуваються у тренінгу, дають людині можливість змінити і минуле, і майбутнє.
|
|
|
Події, що відбуваються на тренінгу, можна класифікувати різними способами. І.В. Вачков пропонує використання критеріїв часу і простору.
Класифікація подій за критерієм часу.
1). Події, що відбулися з членами групи до тренінгу.
2). Події, що відбуваються на тренінгу («тут і тепер»). Це можуть бути інсайти і катарсиси, реальні конфлікти, ідентифікація з іншою людиною і багато другого.
3). Події, які поки не відбулися, але бажано або не бажане їх здійснення після тренінгу.
Класифікація подій, що відбуваються в просторі.
1). Події, що відбуваються в просторі внутрішнього світу людини (психологічному просторі).
2). Події, що відбуваються в просторі дискурсу.
Дискурс (від франц. discours- мова) зв'язний текст, узятий в подієвому аспекті, в ситуації цілеспрямованої соціальної взаємодії і впливу екстралінгвістичних, прагматичних, психологічних та інших факторів. Дискурс в контексті тренінгу розуміється як певний «живий текст» взаємодії учасників тренінгу між собою.
3). Події можуть відбуватися у фізичному просторі приміщення, в якому проходить тренінг. Це події, які пов'язані з руховою активністю учасників, з реалізованою ними діяльністю в зовнішньому плані.
Таким чином, кожна подія, що сталася до тренінгу, що трапилася на тренінгу і конструюється для використання після тренінгу, може бути представлено у психологічному просторі, просторі дискурсу і просторі фізичної реальності.
На підставі даних класифікацій можливо виділити три групи, що включають дев'ять тренінгових методів.
Група методів роботи з минулими подіями включає в себе наступні: метод регресії (робота з подіями, що відбулися в психологічному просторі); метод обміну досвідом (робота з подіями, що відбулися в просторі дискурсу); метод імітації (робота з подіями, що відбулися в просторі фізичної реальності).
До групи методів роботи з тими подіями, які відбуваються на тренінгу, можна віднести наступні: метод концентрації присутності (робота з подіями, що відбулися в психологічному просторі); метод групової рефлексії (робота з подіями, що відбулися в просторі дискурсу); метод побудови диспозицій (робота з подіями, що відбулися в просторі фізичної реальності).
До групи методів роботи з подіями майбутнього може бути віднесено: метод символічного самовираження (робота з подіями, що відбулися в психологічному просторі); метод групового вирішення проблем (робота з подіями, що відбулися в просторі дискурсу); метод операціоналізації (робота з подіями, що відбулися в просторі фізичної реальності).
|
|
|
I. ОСНОВНІ ЗАДАЧІ І НАПРЯМКИ САМОСТІЙНОЇ НДР СТУДЕНТІВ
I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
II. Мета та основні завдання Програми
II. Основні види страхування в ЗЕД
II. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
III. Основні напрями Програми
III. Особливості програмної реалізації протоколу XDSEP
V. Основні вимоги до написання кваліфікаційних дипломних робіт
V. Основні вимоги до написання кваліфікаційних магістерських робіт
VI. Основні вимоги до маркування досліджуваного лікарського засобу
