Тема 8. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації.

1. Контент-аналіз в дослідженнях міжнародних економічних відносин.
2. Використання івент-аналізу в міжнародних економічних відносинах.
3. Когнітивне картування.

8. 1. Контент-аналіз в дослідженнях міжнародних економічних відносин.

Контент-аналіз – науковий інструмент прикладного вивчення текстової інформації. Суть контент-аналізу полягає у систематичному виділенні і фіксації окремих одиниць тексту, квантифікації отриманих даних і подальшої інтерпретації результатів з метою оцінки і прогнозування дій учасників міжнародних економічних відносин. Найчастіше контент-аналіз застосовується до промов видних діячів, наприклад, Генерального секретаря ООН, Генерального директора СОТ, голови МВФ, голови Світового банку чи ЄЦБ, міністрів, глав держав і урядів. Можна аналізувати друковані джерела засобів масової інформації, статті науковців тощо.

Слово «контент» означає зміст документа. Контент-аналізом називають метод збору кількісних даних про досліджуване явище чи процес, що містяться в документах. Під документом при цьому розуміється не тільки офіційний текст (інструкція чи правовий закон), але все написане або промовлене, все, що стало комуникацією. Контент-аналізу підлягають книги, газетні чи журнальні статті, оголошення, телевізійні виступи, кіно- та відеозаписи, фотографії, етикетки, рисунки, твори мистецтва, а насамперед офіційні документи.

Метод контент-аналізу використовується соціологами уже понад сто років. За його допомогою вивчалась релігійна символіка і популярні пісні, установлювались відмінності еротичних кінокартин від порнографічних, визначалась міра ефективності політичних слоганів, реклам і ворожої пропаганди, визначалися стереотипи свідомості різних соціальних груп, виявлялась направленість демонстрації людей певної національності на телеекранах, ідеологічна спрямованість передовиць газет, відмінності в трактовках одного й того ж факту в різних ЗМІ, досліджувалися й інші теми. В останні десятиліття даний соціологічний метод перейняли й активно застосовують  представники гуманітарних наук, у тому числі економісти-міжнародники.

Класифікація варіантів контент-аналізу:

- спрямований контент-аналіз;

- не спрямований контент-аналіз;

- кількісний (частотний) контент-аналіз;

- кількісний контент-аналіз.

Застосування цього метода передбачає таку послідовність.

На першому етапі визначається сукупність повідомлень, яку дослідник збирається вивчати. Для цього обирають час повідомлення, тип повідомлення і його автора. Обирають одиницю аналітичного спостереження – тобто окремий елемент повідомлень, які підлягають аналізу. Такими одиницями є слово (лексичний символ) або тема, наприклад «фінансова криза», «валютний курс», «ринок нафти» тощо. Одиниці аналізу — це малі чи великі фрагменти тексту, за якими кодувальник методично спостерігає, відшукуючи в них посилання на категорії значень або їхні вербально виражені ознаки. До стандартних одиниць аналізу належать: слово або символ (наприклад дати), частина речення, одне або кілька речень, абзац, уся стаття, нарешті. У контент-аналізі аудіовізуальної інформації такими одиницями е: кадр, кіно- чи телефраза — невеликий фрагмент змісту з чіткими межами (наприклад, зміна суб'єктів, які розмовляють), телепрограма.

Одиницею аналізу може бути й герой повідомлення (персонаж, актор, суб'єкт соціальної дії), згадування про якого також фіксуються в різних текстових фрагментах і відносяться кодувальником до відповідних ціннісних категорій, наприклад, якостей особистості. Трапляються і складніші одиниці аналізу з нечіткими межами, такі як " проблемна ситуація" — абстрактний символ, що синтезує зразок опису, пояснення та освоєння світу з огляду на його " проблемність" чи " конфліктність". Така одиниця запропонована на основі " парадигматичного" підходу, який практикували фінські дослідники і до якого вдавалися свого часу естонські й російські соціологи для вивчення екологічної пропаганди та екологічних уявлень населення.

Для того щоб відшукати ознаку категорії в одиниці аналізу, встановити, що саме на неї посилається комунікатор у невеликих текстових фрагментах, використовуються списки ключових слів, що належать до цієї категорії. Застосовуються також тонші прийоми — спостереження за інтенсивністю ознак, ставленням автора до згадуваних категорій (воно може бути позитивним, нейтральним або ж негативним, наприклад, схвалення або неприйняття тих чи інших ціннісних позицій індивідів та груп); модальність суджень — скажімо, пошукові посилань на інсти-туціональні норми допоможуть показники, які виражають те, що має статися; імперативність, але не ймовірність чи можливість (" повинен", а не " йому хотілося б" ); дієслівні модифікації, які вказують на сучасне, минуле або майбутнє.

На другому етапі відбувається декомпозиція тексту, тобто виділення зі змісту множини смислових елементів, подальше впорядкування яких визначається дослідником. Вибравши одиницю та її ознаки, дослідник визначає одиницю підрахунку, це частота згадування теми. Звичайно це:

1) показники простору, який займають у тексті кожна з категорій (кількість рядків, висота стандартної газетної колонки, площина тексту, метраж кіно- та магнітної плівки), та часу, що витрачено на опис їх в аудіовізуальних повідомленнях;

2) поява категорії або ознаки категорії в тексті. Ця одиниця рахунку використовується у разі, коли одиниці аналізу надто складно формалізувати, наприклад у контент-аналізі художньо-образної інформації. Вона популярна в " якісному" контент-аналізі, принцип якого запропонований А. Джорджем. Останній наполягає на тому, що саме фіксація наявності чи відсутності категорій у повідомленні дає змогу отримати точні дороговкази для змістовних висновків. Наприклад, поступове зникнення із промов західних політиків вербального символу " Сталін" недвозначно свідчило про зміни у міжнародних відносинах у повоєнний період. " Якісний" контент-аналіз ще раз привертає увагу до проблеми " якісних" та " кількісних" досліджень тексту, взаємний зв'язок між якими не завжди доречно характеризувати як " зв'язок суто альтернатив";

3) частота появи категорій чи ознак категорій у текстах. Фіксується не лише присутність або відсутність посилання на категорію в одиниці аналізу, а й скільки разів воно зустрічається. Так визначається міра уваги комунікатора до кожної категорії, вимірюється цінність та важливість, яку він надає їй.

Третій етап – процедура підрахунку, визначення відсотка конкретних тем за тематичними одиницями різного змісту (квантифікація множини елементів), наприклад, за політичними, економічними питаннями.

Четвертий етап – змістова інтерпретація результатів декомпозиції текстового масиву і квантифікації виділених елементів. Він побудований на виявленні й оцінці таких характеристик текстового матеріалу, які дозволяють дати відповідь на питання: що хоче підкреслити або, навпаки, приховати його автор і що є в його розумінні пріоритетним напрямом політичної чи економічної діяльності. Змістова інтерпретація завершується формулюванням аналітичних висновків, які відповідають меті і завданню дослідження, поставленим аналітиком перед собою.

П’ятий етап – верифікація отриманих результатів, яка може проводитися або шляхом повторного дослідження іншими учасниками, або на основі критичного осмислення і співставлення нових даних з уже наявною інформацією.