 |
9.3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій.
|
|
|
|
9. 3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій.
Висновки і рекомендації, які завершують прикладні інформаційно-аналітичні дослідження, досить важливі. Вони є свідченням кількості і якості проведеної аналітичної роботи та підґрунтям для впливу на реальну економічну ситуацію. В підсумкових документах прикладних досліджень висновки і рекомендації тісно пов’язані.
Вимоги до змісту висновків і рекомендацій є такими:
- актуальність;
- адекватність;
- доступність для розуміння.
Рекомендаційна частина документа є заключенням про шляхи адаптації конкретних економічних і політичних одиниць (держав, урядів, міжнародних організацій, а частіше – конкретних підприємств, фірм) до існуючих загроз і викликів, що породжуються ситуацією в конкретному середовищі. Ці судження можуть бути представлені як відносно ізольованими, так і на фоні гіпотетичних сценаріїв розвитку ситуації, що дозволяє запропонувати декілька можливих варіантів тактичних кроків. Тим самим рекомендації, які містяться у підсумкових документах, спонукають учасників подій не тільки до обдумування ситуації, що склалася, а й до активних практичних заходів. Тому ключовим питанням, яке постає у зв’язку з цим, є питання про принципову можливість виконання розроблених рекомендацій.
Формулюючи зміст рекомендацій, аналітик повинен співвіднести пропоновані ним дії з часовими та матеріальними ресурсами потенційних ініціаторів внутрішньої чи зовнішньоекономічної (політичної) акції: бюджет, кадрове забезпечення, технічна оснащеність, людський фактор, тобто чи реально в інтересах осіб, які приймають рішення, подолати дистанцію між ідеально запланованим рішенням і його адміністративним втіленням.
|
|
|
Документи, які пропонують шиокий спектр нормативних зразків економічного й політичного майбутнього, не можуть розглядатися як реально завершена аналітично-прогностична діяльність. Оптимально пропонується зосередити увагу на двох найбільш вірогідних точках зору проведеного аналізу альтернатив і вказати фактори, які здатні суттєво змінити провідні тенденції розвитку ситуації.
Найважливішою умовою ефективності всіх видів підсумкових документів прикладних проектів є врахування фактора часу, який визначає етапи розвитку конкретної ситуації. Відповідно аналітик повинен визначити:
- часові параметри можливих подій (короткотермінова, середньо термінова, довготермінова перспектива);
- тип можливих подій;
- майбутніх ініціаторів можливих подій;
- наслідки для різних ланок політико-економічної системи.
При цьому неможливо визначити момент майбутнього, в якому можуть відбутися конкретні події.
Акцент на довгострокових перспективах і прогнозах є характерним для прикладних досліджень, що проводяться переважно для наукових цілей, а аналіз короткотермінових і середньо термінових перспектив відображає безпосередні інтереси економічного життя і практики.
Важливим уточнюючим положенням комплексних аналітичних заключень є оцінка ступеня економічного й політичного ризику.
Таким чином, реалістичність, чіткість і визначеність є найважливішими специфічними характеристиками змісту підсумкових висновків і рекомендацій прикладних досліджень.
9. 4. Методика і практика складання аналітичної записки з проблем міжнародних економічних відносин.
Аналітична записка без додатків складається з таких частин:
- суть питання;
- скорочений опис ситуації, яка створює небезпеку реалізації національних економічних і політичних інтересів на міжнародній арені чи у двосторонніх відносинах;
|
|
|
- стислий висновок щодо результатів аналізу можливого розвитку вказаної ситуації;
- пропозиції керівництву стосовно заходів, спрямованих на усунення (зниження негативного впливу) зазначеної небезпеки на реалізацію національних економічних інтересів.
При складанні аналітичної записки має враховуватися наступне:
1. Визначення проблеми аналізу
а) вказується найменування загрози з огляду на можливі явища, події, процеси та інші чинники, що створюють небезпеку реалізації життєво важливих інтересів держави на міжнародній арені, що визначені в державних документах;
б) хто є замовником аналізу (за необхідністю).
Опис проблеми:
Загальна характеристика загрози
а) структура загрози: вказуються складові загрози. Аналізу підлягають можливі явища, процеси, події, що створюють небезпеку національним інтересам;
б) об’єкти загрози: визначаються відповідно до їх спрямованості проти реалізації життєво важливих інтересів. Тобто об’єктом загрози є той чи інший життєво важливий національний інтерес, наприклад, енергетична безпека України;
в) джерела загроз: це явища, процеси, події, суб’єкти, які створюють небезпеку для реалізації національних інтересів держави.
Характеристика можливого розвитку загрози: масштаб загрози, тобто просторове охоплення зовнішніх і внутрішніх чинників, що можуть перешкодити реалізації національних інтересів; тенденції розвитку загрози (коротка інформація про причини та хід розвитку подій); з’ясування можливих наслідків розвитку загрози (прогноз).
|
|
|
