Висновки і рекомендації

1. Для «запуску» процесів імпортозаміщення слід комплексно задіяти наступні заходи першочергового характеру, що враховують галузеву специфіку:

а) в енергетиці головну увагу слід приділити формуванню альтернативної енергетики та збільшенню власного видобутку ПЕР, для чого: звільнити від ПДВ операції з постачання обладнання для енергоустановок на основі НВДЕ; на офсетній основі мотивувати організацію виробництва вітчизняних енергоустановок; внести зміни до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» щодо підвищення прозорості тендерних процедур, впорядкування видачі і контролю виконання ліцензій, визначення відповідальності держави у цих угодах; оптимізувати державні програми щодо ефективного використання енергії; передбачити реалізацію пілотних проектів щодо енергозбереження у побуті;

б) у харчовій промисловості пріоритетом імпортозаміщення має бути виробництво харчових продуктів на основі власної сировини, для чого необхідні: удосконалення контролю якості на основі адаптації вітчизняного законодавства до європейських санітарних та фітосанітарних вимог; запровадження на підприємствах АПК систем управління якістю на основі гармонізованих стандартів ДСТУ ISO 9000-2001, 9001-2001, 9004-2001, систем управління безпечністю (ДСТУ 4161-203 на НАССР), систем екологічного менеджменту (ISO 14001: 2004), інтегрованих систем управління безпечністю харчової продукції (ДСТУ ISO 22000: 2007); сприяння розвитку сільськогосподарського виробництва та системи закупівлі і зберігання сировини за рахунок дотацій, доплат і субсидування; запобігання контрабанді харчових виробів на стадії митного оформлення;

в) у легкій промисловості пріоритетом імпортозаміщення слід вважати сприяння розширенню виробництва традиційної для України сировини – льону, вовни, хімічних волокон, натуральної шкіри; здійснення моніторингу ефективності пільг для цієї галузі, зокрема щодо звільнення від ПДВ операцій з імпорту необроблених шкір та звільнення від оподаткування прибутку підприємств легкої промисловості, що не використовують давальницьку сировину;

г) у металургійній промисловості необхідне посилення контролю за виконанням зобов’язань власників приватизованих заводів щодо будівництва нових прокатних станів та виробництва дефіцитних видів металопродукції (більшість з цих зобов’язань не виконується); налагодження моніторингу цінової політики імпортерів з РФ, Казахстану, Білорусі для запобігання демпінгу; посилення боротьби с тіньовими схемами імпорту, передусім з РФ і Казахстану; введення симетричних тарифів для імпорту з країн, які всупереч вимогам СОТ, або користуючись передбаченими СОТ захисними інструментами, блокують доступ українського прокату на свої ринки;

д) у хімічному та нафтохімічному виробництві необхідними є збільшення виробництва пластмас та гумових виробів за рахунок розвитку галузей, що споживають зазначену продукцію на вітчизняному ринку; залучення інвестицій в фармацевтичну промисловість, створення спільних підприємств для виробництва вакцин та гормональних препаратів, адаптація наукової бази фармацевтики до сучасних реалій, сертифікація вітчизняних фармацевтичних компаній на відповідність стандартам GMP і надання преференцій при державних закупівлях ліків вітчизняним сертифікованим компаніям та вітчизняним компаніям, що виробляють препарати за повним технологічним циклом;

е) у машинобудуванні слід розширити використання офсетних угод для заміщення імпорту продукції виробничого призначення, що вимагає вдосконалення нормативно-правової бази офсетної діяльності у напрямку впровадження ефективного контролю офсетних угод, залучення іноземних інвестицій та забезпечення цільового використання коштів, розподілу прав на інтелектуальну власність; передбачити мотивацію розвитку сільськогосподарського машинобудування через держзамовлення і здешевлення кредитів на купівлю української техніки, обмеження на імпорт вживаної продукції.

2. У регіонах України необхідно реалізувати програмні заходи щодо імпортозаміщення, орієнтовані на місцеві потреби; систематизувати інформацію щодо зарубіжного і внутрішнього імпорту; провести маркетинг попиту на регіональну промислову продукцію. Слід спрямувати роботу регіональних центрів інвестицій та розвитку і ради інвесторів на формування інвестиційного потенціалу політики імпортозаміщення.

3. Реалізація політики імпортозаміщення вимагає поліпшення ділового середовищав ціломуза рахунок комплексного запровадження інституційних, регуляторних, преференційних, податкових, митних та інвестиційних заходів.

В рамках політики імпортозаміщення потребує вдосконалення механізм державних закупівель, зокрема: врахування переваг імпортозамінюючих товарів при проведенні закупівель; врахування при оголошенні тендерів критеріїв, що відповідають цілям імпортозаміщення. Особливу увагу слід звернути на використання імпортозамінюючих товарів у будівництві та житлово-комунальному господарстві, надання переваги лікарським засобам вітчизняного виробництва за повним технологічним циклом.

Регуляторні заходи, що сприятимуть імпортозаміщенню, мають орієнтуватися на зниження транзакційних витрат при створенні імпортозамінюючих виробництв за рахунок вдосконалення дозвільної системи (спрощення процедури відведення ділянок та підключення до інфраструктури, визначення граничних термінів розгляду проектної документації тощо). Важливим інструментом удосконалення умов конкуренції для вітчизняних виробників має бути надання державними органами інформаційного та методичного забезпечення шляхом поширення інформації щодо кон’юнктури ринків та переваг національних товарів і виробників.

Активним учасникам реалізації політики імпортозаміщення необхідно надавати наступні преференції: компенсація відсоткових ставок за кредитами для суб'єктів господарювання, що реалізують проекти імпортозаміщення; забезпечення дольової участі держави у реалізації імпортозаміщення на етапі запуску піонерних проектів, забезпечення доступу промислових підприємств до довгострокових і порівняно дешевих кредитів через Укрексімбанк та інші банки, що використовують канали співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями і отримують кредити під державні гарантії.

Заходи в податковій сфері мають передбачати внесення змін до Податкового кодексу України щодо: запровадження пільгового оподаткування прибутку, що реінвестується в модернізацію основних фондів; запровадження інвестиційних податкових кредитів через відтермінування сплати податку з нарахуванням складних відсотків за користування цими коштами за умов їх спрямування у проекти з імпортозаміщення.

Заходи в митній сфері мають передбачати: запровадження сучасних технічних та правових інструментів митного контролю та оцінки митної вартості імпортованих товарів; запобігання контрабанді та ввезенню контрафактної продукції; застосування антидемпінгових та спеціальних заходів насамперед щодо товарів кінцевого виробництва для захисту вітчизняного ринку від недобросовісної конкуренції імпортних товарів; реалізація ефективної митно-тарифної політики з метою захисту вітчизняних виробників товарів відповідно до міжнародних договорів, угод і правил СОТ; запровадження пільг для проектів з імпортозаміщення щодо сплати ввізного мита на обладнання, яке не виробляється в Україні.

4. Слід у повній мірі використовувати протекціоністські заходи, передбачені нормами СОТдля захисту внутрішніх ринків від надмірного та неякісного імпорту. Такими заходами є: застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у разі недотримання правил СОТ торговельним партнером; захист внутрішнього ринку від нерівноправної конкуренції з боку імпортних товарів; захист внутрішнього ринку від товарів, що загрожують здоров’ю та безпеці суспільства; надання субсидій згідно переліку субсидій у природоохоронній і науковій сферах та для регіонального вирівнювання; застосування надзвичайних дій щодо імпорту окремих товарів, якщо це може завдати шкоди вітчизняним виробникам; заходи щодо гармонізації технічних регламентів і стандартів з міжнародними нормативами для врахування вимог національної безпеки, національних технічних та природних особливостей, захисту життя, здоров’я людей, довкілля тощо; винятки з режиму найбільшого сприяння в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонної торгівлі; введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу.

Відділ секторальної економіки

(А. І. Сухоруков, Т. П. Крупельницька)

[1] Післякризовий розвиток економіки України: засади стратегії модернізації / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська, Я. В. Бережний [та ін. ]. – К. : НІСД, 2011. – С. 54-55.

[2]Розраховано за даними статистичного збірника “Зовнішня торгівля України”, інформації “Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2011 р. ” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua.

[3] Розраховано за даними статистичного збірника “Промисловість України у 2007-2010 роках”, статистичного бюлетеня “Виробництво промислової продукції за видами в Україні за січень-грудень 2011 року” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua.

[4] Лаба Г. “Фармацевтичний ринок України в 2012 році продовжить зростання”. – 13 квітня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrinform. ua/ukr/news

[5] Постанова КМУ від 20 квітня 2011 р. № 432 «Про затвердження Порядку компенсаційних (офсетних) договорів та видів компенсації, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) договорами».