2. Довідкова інформація. Перспективні напрями та інструменти політики імпортозаміщення у промисловості України." Аналітична записка

2. Довідкова інформація

Це короткий огляд інформації (нормативних актів, статистичних даних тощо), яка використовується при аналізі проблеми, порушеної в аналітичній записці, та підготовці пропозицій керівництву.

При цьому довідкова іеформація обов’язково має містити відомості про суб’єкти та ресурсне забезпечення національної безпеки у відповідній сфері.

Рекомендується висвітлити коротку історію питання і те, як воно до цього вирішувалося; аспекти відносно того, якою мірою проблеми вже відбиті у політиці економічної безпеки; чинні рішення (закони, укази й розпорядження глави держави, постанови Кабміну, інформаційні листи міністерств і відомств), які стосуються проблеми; рекомендації та пропозиції спеціалістів, науковців, практиків.

3. Обгрунтування пропозицій (можливих варіантів управлінських рішень)

Містить основні результати попередньо виконаного аналізу ситуації та прогнозу розвитку, способи й методи реагування на загрози. В цій частині записки визначається можливий алгоритм дій суб’єктів забезпечення національної безпеки, підпорядкованих їм сил і засобів, переваги й недоліки того чи іншого варіанту рішення, критерії, які використовуються при визначенні переваг і недоліків.

При підготовці пропозицій дається детальний і виважений виклад позитивних і негативних моментів стосовно того чи іншого управлінського рішення та щодо ресурсного, передусім фінансового, забезпечення заходів, що передбачаються.

Це ключовий момент аналітичної записки, який передбачає:

- опис можливих варіантів практичного розв’язання проблеми – не менше трьох;

- підкреслює переваги й недоліки кожного з варіантів;

- надає повний і об’єктивний аналіз матеріальних, фінансових та інших аспектів ресурсного забезпечення реалізації кожного варіанту.

Представлення детального аналізу всіх можливих шляхів вирішення питання має переконати керівництво, що пропозиції щодо управлінських рішень є належним чином обґрунтовані на основі комплексного дослідження всіх можливостей, а варіанти вирішення проблеми є реальними.

Перелік варіантів можна починати з найкращого або з найгіршого, далі ідуть переліки інших варіантів. Рекомендується така схема:

1. Найкращий варіант управлінського рішення________

Стратегія реагування_________

Переваги / недоліки__________

1. Найгірший варіант управлінського рішення __________

Стратегія реагування _______

Переваги / недоліки

1. Інші варіанти за такою ж послідовністю.

Після цього визначити оптимальний, на думку аналітика, варіант і при цьому зазначити мотивацію обраного рішення.

Переваги та недоліки варіантів треба оцінювати за критеріями, які використовуються при комплексному аналізі ситуації, а також критеріями, які характеризують обсяг ресурсного забезпечення реалізації управлінського рішення.

1. Впровадження

В цьому розділі аналітичної записки може бути запропоновано проект розпорядження відповідного керівника суб’єктам забезпечення національної безпеки щодо реагування на загрози у відповідній сфері.

Використані джерела: у списку повинні бути зазначені тільки ті джерела, на які є посилання в тексті. Посилання даються на всі використані нормативні акти, статистичні дані, публікації та ін.

Додатки: таблиці, вітчизняний досвід та досвід інших країн у вирішенні подібних проблем; досвід інших країн доцільно висвітлити у відповідних пунктах аналітичного документа.

Як приклад і зразок аналітичного документа, що висвітлює проблему, дуже актуальну для України, яка прямо пов’язана з зовнішньоекономічною діяльністю і являє собою пряму загрозу для економічної безпеки України, наводжу запозичену з сайту Національного Інститут стратегічних досліджень аналітичну записку, підготовлену науковими співробітниками А. Сухоруковим і Т. Крупельницькою.

Перспективні напрями та інструменти політики імпортозаміщення у промисловості України. " Аналітична записка

Анотація

Подано аналіз економічних наслідків залежності країни від імпорту промислової продукції, запропоновано шляхи імпортозаміщення та вдосконалення управління цим процесом.

 

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПОЛІТИКИ ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Проблема імпортозаміщення актуалізується у зв’язку із високим рівнем дефіциту зовнішньоторговельного балансу України та ймовірним сповільненням динаміки експорту в умовах світової економічної депресії . Дефіцит зовнішньоторговельного балансу України виник у 2006 р. у розмірі 2, 89 млрд дол., у 2011 р. сягнув 6, 75 млрд дол. Дефіцит у зовнішній торгівлі товарами виник раніше і нарощувався більш динамічно. Від’ємне сальдо у зовнішній торгівлі товарами, що становило у 2005 р. 1, 91 млрд дол., у 2011 р. сягнуло 14, 2 млрд дол. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників зовнішньої торгівля України*

млрд дол. США

	Обсяг зовнішньої торгівлі	Експорт	Імпорт	Сальдо
Усього (товари і послуги)
	33, 17	18, 06	15, 11	2, 95
	69, 04	37, 98	31, 06	6, 92
	79, 43	40, 36	39, 07	1, 29
	94, 63	45, 87	48, 76	-2, 89
	123, 94	58, 34	65, 6	-7, 26
	170, 71	78, 71		-13, 29
	99, 89	49, 29	50, 6	-1, 31
	129, 35	63, 16	66, 19	-3, 03
2011**	170, 97	82, 11	88, 86	-6, 75
Товари
	28, 53	14, 57	13, 96	0, 61
	61, 67	32, 67	29, 00	3, 67
	70, 37	34, 23	36, 14	-1, 91
	83, 41	38, 37	45, 04	-6, 67
	109, 92	49, 30	60, 62	-11, 32
	152, 50	66, 97	85, 53	-18, 56
	85, 12	39, 69	45, 43	-5, 74
	112, 14	51, 40	60, 74	-9, 34
2011**	151, 02	68, 41	82, 61	-14, 20

*«Зовнішня торгівля України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua.

**Розраховано за даними «Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2011 р. », «Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами за 2011 р. » [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua.

Рекордним дефіцит зовнішньоторговельного балансу України був у 2008 р., коли загальне від’ємне сальдо склало 13, 29 млрд дол., по товарах – 18, 56 млрд дол. У 2009 р., в умовах економічної кризи, відбулося зниження від’ємного сальдо торгівлі товарами, що пояснюється швидшим зменшенням імпорту (на 46, 9 %), ніж експорту (на 40, 7 %). Між тим, відновлення економічного зростання супроводжувалося відновленням прискореного приросту імпорту і нарощуванням дефіциту.

Пріоритети політики імпортозаміщення визначаються за результатами аналізу частки продукції окремих галузей вітчизняної промисловості у структурі внутрішнього споживання, а також аналізу галузевої, географічної і продуктової структури імпорту промислової продукції.

Частка промислової продукції вітчизняного виробництва у структурі внутрішнього споживання в післякризовий період скоротилася з 61, 2 % у 2010 р. до 51, 0 %. в 2011 р. [1]. Зокрема, частка вітчизняної продукції машинобудування у 2010 р. склала 30, 1 %, у 2011 р. – 20, 0 %, у т. ч. машин та устаткування, відповідно, - 29, 1 % та 17, 9 %, електричного та електронного устаткування - 13, 6 % та 2, 0 %, транспортного устаткування – 44, 1 % та 34, 9 %. Частка вітчизняної продукції хімічної та нафтохімічної промисловості становила у 2010 р. –25, 9 %, у 2011 р. – 21, 8 % внутрішнього споживання; коксу та продуктів нафтопереробки, відповідно, – 60, 6 % та 40, 7 %; харчової промисловості – 89, 6 % та 85, 6 %.

Продукція зазначених секторів промисловості зазнає дедалі більшого тиску з боку аналогічних імпортних товарів[2]. Наприклад, імпорт продукції машинобудування у вартісному виразі зріс у 2010 р. проти 2009 р. на 40, 2 %, у 2011 р. проти 2010 р. – на 57, 4 %, у т. ч. імпорт машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання в 2010 р. зріс на 30, 7 %, у 2011 р. – на 56, 5 %; імпорт електричних машин у 2010 р. зріс на 56, 1 %, у 2011 р. – на 57, 6 %; імпорт засобів наземного транспорту, літальних апаратів та плавзасобів у 2010 р. зріс на 69, 4 %, у 2011 р. – на 69, 3 %. Імпорт продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості у 2010 р. зріс на 21, 7 %, у 2011 р. – на 23, 9 %; імпорт мінерального палива, нафти і нафтопродуктів у 2010 р. зріс на 33, 9 %, у 2011 р. – на 45, 9 %; імпорт готових харчових продуктів у 2010 р. зріс на 23, 2 %, у 2011 р. – на 20, 8 %.

Аналіз географічної структури імпорту товарів в Україну дозволяє виявити зміни, що сталися у торговельних відносинах з різними регіонами світу, коло країн, виробники яких створюють найбільшу конкуренцію вітчизняним виробникам на внутрішньому ринку України. В останні роки склалося від’ємне сальдо у торгівлі з країнами СНД, Європи, Америки, Австралії і Океанії, утримується позитивний баланс лише у торгівлі з країнами Азії та Африки (табл. 2).

Найбільші потоки імпорту Україна отримує з країн СНД, Європи, Азії. Частка СНД у географічній структурі імпорту товарів з 2005 р. по 2011 р. змінилася незначним чином – з 47 % до 45 %. Основними партнерами лишилися РФ (у 2011 р. 35, 3 % у структурі українського імпорту), Білорусь (5, 1 %), Казахстан (2 %). За період з 2005 р. по 2011 р. частка Білорусі в українському імпорті зросла з 2, 6 % до 5, 1 %, Казахстану – з 0, 5 % до 2 %.

 

Таблиця 2

Динаміка зовнішньої торгівлі України товарами за регіонами світу*

(млрд дол. США)

				у тому числі
	Всього	СНД	Iншi країни	Європа		Азiя	Аф-рика	Аме-рика	Австралія і Океанія	Інші
				Всього	ЄС-27
Експорт
	14, 57	4, 46	10, 11	4, 68	4, 56	3, 47	0, 73	1, 22	0, 01	0, 00
	34, 23	10, 53	23, 70	10, 88	10, 23	8, 58	2, 39	1, 83	0, 01	0, 00
	68, 41	26, 18	42, 23	18, 44	17, 97	17, 75	3, 34	2, 55	0, 03	0, 11
Імпорт
	13, 96	8, 03	5, 93	4, 31	4, 04	0, 84	0, 14	0, 58	0, 06	0, 00
	36, 14	16, 99	19, 15	12, 67	12, 19	4, 69	0, 43	1, 27	0, 10	0, 00
	82, 61	37, 21	45, 39	27, 06	25, 75	13, 28	0, 94	3, 91	0, 19	0, 00
Сальдо
	0, 61	-3, 57	4, 18	0, 37	0, 52	2, 63	0, 59	0, 64	-0, 05	0, 00
	-1, 91	-6, 46	4, 55	-1, 79	-1, 96	3, 89	1, 97	0, 57	-0, 09	0, 00
	-14, 20	-11, 03	-3, 16	-8, 62	-7, 78	4, 47	2, 40	-1, 36	-0, 16	0, 11

*Складено за інформацією «Географічна структура експорту-імпорту товарів», «Географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2011 рік», експрес-випуску “Зовнішньоторговельний баланс України” від 15. 02. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua.

Частка країн Європи у географічній структурі імпорту товарів в Україну з 2005 по 2011 рр. зменшилася з 35, 1 % до 32, 8 %. Основними партнерами є Німеччина (у 2011 р. 8, 3 % у структурі українського імпорту), Польща (3, 9 %), Італія (2, 4 %), Франція (1, 8 %).

Частка країн Азії у географічній структурі імпорту товарів в Україну з 2005 р. по 2011 р. зросла з 13 % до 16, 1 %. Основними партнерами України щодо імпорту з Азії залишаються КНР (у 2011 р. 7, 6 % у структурі українського імпорту), Туреччина (1, 8 %), Республіка Корея (1, 5 %), Японія (1, 2 %), Індія (1 %). При цьому КНР нарощує присутність на ринках України (з 2005 р. по 2011 р. його частка в імпорті зросла з 5 % до 7, 6 %).

Географічна структура імпорту свідчить про зменшення частки імпорту з розвинутих країн та збільшення частки імпорту з транзитивних країн і країн, що розвиваються, зокрема з Білорусі, Казахстану, КНР. Отже, техніко-економічний рівень значної частки імпортних товарів є досяжним для України в разі активної реалізації нею політики імпортозаміщення.

Досвід інших країн свідчить, що в процесі вибору проектів з імпортозаміщення слід брати до уваги критерій відповідності імпортозамінюючих товарів світовому техніко-економічному рівню аналогічних товарів. Локальними критеріями мають бути: ступінь використання місцевих ресурсів і конкурентних переваг, перспектива опанування внутрішнього ринку, створення додаткових робочих місць, ефект в суміжних галузях. Більшість країн починали імпортозаміщення зі складання продукції на основі імпорту, проте успіх мали лише ті країни, які створили власне виробництво комплектуючих і готових товарів. Зокрема, в нових індустріальних країнах спочатку заміщувався імпорт товарів широкого вжитку, потім імпортозаміщення поширювалося на товари виробничого призначення. Отже, пріоритети імпортозаміщення мають уточнюватися відповідно до кон’юнктури ринку, еколого-економічних обмежень та науково-технічних можливостей країни.

Галузеві пріоритети імпортозаміщення можна класифікувати по трьох напрямках: заміна імпортованих ресурсів, насамперед енергетичних; заміна імпорту товарів широкого вжитку; заміна імпорту товарів виробничого призначення. Кожен з напрямків має особливості, що залежать від наявності власних ресурсів і можливостей, швидкості обігу оборотних фондів, потреби в інвестиціях і терміну окупності проектів.

Вагомими чинниками імпортозаміщення в енергетичній сфері є використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії (НВДЕ), збільшення власного видобутку паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), використання досвіду виробництва рідинних палив з вугілля, енергозбереження. В сфері використання НВДЕ найбільшого розвитку в Україні набуває вітроенергетика, про що свідчить введення в останні роки Новоазовської вітроелектростанції у Донецькій області потужністю 22 МВт та Очаківської вітроелектростанції у Миколаївській області потужністю 25 МВт. Водночас розширення використання НВДЕ та видобутку енергоносіїв вимагає власного виробництва добувного обладнання і енергоустановок.

Суттєвий потенціал імпортозаміщення міститься у галузях харчової промисловості. Україна має можливості захисту ринку від надмірного імпорту харчових продуктів. Зокрема, важливим напрямом імпортозаміщення є запровадження міжнародних стандартів щодо харчової продукції, що сприятиме підвищенню якості і безпечності продуктів, запобіганню неякісного дешевого імпорту. Виходячи з структури імпорту харчових продуктів, перспективним на сьогодні є зменшення імпорту в Україну цукру; тютюнових виробів; небезпечних для споживачів есенцій, концентратів, пальмової олії; плодоконсервної і овочеконсервної продукції; дитячих і дієтичних продуктів.

Напрямами імпортозаміщення у легкій промисловості є збільшення виробництва текстильного і трикотажного одягу, взуття, обмеження імпорту товарів, що були у використанні, зниження залежності від імпорту сировини та матеріалів проміжного споживання, розширення виробництва традиційної для України сировини для легкої промисловості. Потенціал імпортозаміщення у легкій промисловості підтверджують статистичні дані, які свідчать про те, що фізичні обсяги виробництва пряжі вовняної у 2011 р. проти 2009 р. зросли на 93, 8 %, взуття – на 17, 7 %[3].

У металургійній промисловостінеобхідно заміщувати імпорт металопродукції з більшою доданою вартістю (виробів з високоякісної конструкційної сталі, плаского прокату з покриттям, продукції з корозійностійкої неіржавіючої та легованої сталі). В умовах кризи імпорт металопродукції в Україну скоротився, проте тепер знову починає зростати. Імпорт чорних металів зумовлений вузьким асортиментом та невідповідністю ціни і якості вітчизняної продукції, неефективною системою її збуту. Машинобудівні та метизні підприємства імпортують сортамент (високоякісні, леговані та спеціальні марки сталі), що не виготовляється в Україні. Трубні підприємства та металоторговельні компанії надають перевагу імпортній металопродукції через її нижчу вартість при вищій якості. Зростає імпорт гарячекатаного листа, трубної заготовки, арматури, хоча їх здатні виробляти вітчизняні підприємства.

Пріоритетними напрямами імпортозаміщення у хімічному та нафтохімічному виробництві є виробництво пластмас та гумових виробів, фармацевтичне виробництво. Під час кризи збільшився продаж вітчизняних ліків, обсяг фармацевтичного виробництва в Україні за 2010-2011 рр. зріс на 35, 2 %³. Між тим, за експертними оцінками, лише біля 30 % фармацевтичного ринку у вартісному виразі посідають вітчизняні та 70 % – імпортні ліки[4]. Стратегічними напрямами імпортозаміщення є відновлення виробництва вакцин, збільшення виробництва гормональних препаратів. Згідно нормативів ВОЗ, країна з населенням понад 30 млн повинна мати власне виробництво вакцин. Зменшенню імпорту вакцин сприятиме їх виробництво в Україні у кооперації з іноземними виробниками.

У машинобудуванні потенціал імпортозаміщення міститься у виробництві автомобілів, складної побутової техніки, сільськогосподарської техніки (зернозбиральних комбайнів, тракторів, сівалок, косарок та зубових борон). Фізичні обсяги вітчизняного виробництва тракторів для сільського господарства у 2011 р. проти 2009 р. зросли в 4, 2 разу, сівалок – на 92, 2 %, косарок – на 44, 9 %, зубових борон – в 2, 2 разу, машин пральних – на 90, 4 %3. В ОПК і цивільних галузях України недостатньо використовується такий напрям імпортозаміщення як офсетна діяльність, що може сприяти налагодженню власного виробництва аналогів продукції виробничого призначення із залученням досвіду та інвестицій іноземних партнерів. Нормативно-правова база офсетної діяльності[5] має бути вдосконалена і узгоджена з міжнародним законодавством.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: