Розділ 12. Естетичне виховання розумово відсталих дітей

РОЗДІЛ 12. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

12. 1. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ДОПОМІЖНІЙ ШКОЛІ

Естетика (від грец. " aisthetikos" - чуттєвий) - це наука про прекрасне. Прекрасне є відображенням у свідомості й почуттях людини об'єктивної реальної дійсності: це і саме життя у його найбільш досконалих проявах, і природа, і продукти людської праці, і людські стосунки. Прекрасне найбільше відповідає глибинним людським потребам, уявленням, цілям.

Неможливо уявити світ, де люди не розуміють прекрасного, не помічають проявів краси у повсякденному жита й не відгукуються на них щиросердно, тому дуже важливо відтоді, як дитина починає сприймати оточуючий світ, відкривати для неї все розмаїття проявів прекрасного, вчити бачити, відчувати й розуміти красу. " Важливу мету всієї системи виховання, - писав В. О. Сухомлинський, - я бачив у тому, щоб школа навчила людину жити у світі прекрасного, щоб людина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій... Краса — могутній засіб виховання чутливості душі... Краса - це яскраве світло, що освічує світ... Я б назвав красу гімнастикою душі - вона випрямляє дух, совість, почуття й переконання". Виховання у дитини відчути й розуміння прекрасного, залучення її до різноманітної художньо-естетичної діяльності, або естетичне виховання, становить один з важливих напрямів виховної роботи у Допоміжній школі.

Естетичне виховання - це цілеспрямований процес формування в учнів здатності сприймати, відчувати, оцінювати естетичні явища в житті, природі, мистецтві, посильно створювати прекрасне.

Естетичне виховання пробуджує і розвиває почуття прекрасного. Людина, чутлива до прекрасного, відчуває потребу будувати власне життя за

законами краси. З цього приводу Л. С. Виготський зазначав: " Краса повинна з рідкісної та святкової речі перетворитися на потребу повсякденного побуту І творче зусилля має просякнути собою кожен порух, кожне слово, кожну посмішку дитини... подібно тому, як поезія не там тільки, де наявні видатні витвори мистецтва, але й усюди, де звучить людське слово. Ось ця поезія " кожної миті" і становить чи й не найважливіше завдання естетичного виховання. Отже, естетичне виховання не існує відокремлено, саме собою воно органічно вплітається у виховання взагалі і є його невід'ємною складовою.

Предметом естетичного вихованки є естетичне ставлення до навколишньої дійсності: праці, природи, мистецтва, поведінки тощо.

Естетичне виховання включає в себе естетичний розвиток дитини організований процес формування естетичного сприймання, емоційного переживання, образного мислення, естетичних потреб. Естетичний розвиток учнів здійснюється за допомогою системи естетичного виховання. Основою цієї системи є вплив засобами мистецтва, на ґрунті якого здійснюється художнє виховання школярів, У свою чергу художнє виховання як органічна частина естетичного виховання - це цілеспрямований процес формування в учнів ставлення до мистецтва та художньо-творчої діяльності.

Специфіка естетичного виховання полягає в тому, що воно насамперед спрямоване на розвиток та збагачення емоційно-чуттєвої сфери дитини. " Ця обставина, — підкреслює І. Г. Єременко, - за відповідних умов відкриває досить реальні перспективи щодо використання форм естетичного відображення дійсності для виховання розумово відсталих школярів, зважаючи на предметно-чуттєвий характер їхнього мислення".

Вчені-дефектологи (Г. М. Дульнєв, О. М. Граборов, Т. М. Головіна, І. В. Грошенков, І. Г. Єременко, та ін. ) неодноразово підкреслювали важливість естетичного виховання як невід'ємної складової корекційно-виховного процесу допоміжної школи з метою забезпечення розвитку й корекції інтелектуальної та емоційної сфери учнів, формування їхніх моральних позицій, розширення соціального та естетичного досвіду. Результати наукових досліджень у цій галузі свідчать, що за дотримання певних дидактичних умов діти з обмеженими інтелектуальними можливостями здатні сприймати, відчувати та відображати сигнали естетичної інформації, але для цього потрібно застосовувати спеціальні засоби корекційно-педагогічного керівництва.

Рівень художньо-естетичного розвитку учнів допоміжної школи багато в чому залежить від ефективності корекційного педагогічного процесу, спрямованого на розвиток інтелектуальних, емоційно-чуттєвих, ціннісних компонентів естетичної свідомості та елементів художньо-творчої діяльності, адже лише цілеспрямовано організоване залучення школярів до різноманітної художньо-естетичної діяльності здатне оптимально розвинути в них естетичне сприймання, естетичний смак, естетичні почуття й потреби. Крім того, важливо, коли й у якій мірі учні були залучені до сфери прекрасного. На думку Г. М. Дульнєва, " уже з перших днів перебування в школі слід прищеплювати вихованцю звички до красивого життя, затишної обстановки, красивих іграшок тощо" ¹.

У зв'язку з цим Т. М. Головіна зазначає: " Завдання допоміжної школи в питаннях естетичного виховання учнів полягає не лише в тому, щоб сформувати в учнів певну інтелектуальну та емоційну чуйність щодо об'єктів естетичного сприймання та надати їм низку відповідних навичок, але й у тому, щоб виховати в них певні естетичні потреби. На момент закінчення школи в учнів має бути сформована потреба читати художню літературу, відвідувати музеї, кінотеатри, театри, слухати музику, насолоджуватися красою природи..., бути завжди охайними, просто й красиво одягненим”.

Варто зауважити, що нехтування цілеспрямованим естетичним розвитком дітей робить їх " глухими" до прекрасного, оскільки в сучасних умовах на дітей звалюється потік негативної інформації з навколишнього життя, преси, телебачення тощо. У протистоянні цьому розумово відсталі діти більш беззахисні, ніж їхні однолітки, які розвиваються нормально. Як правило, діти з інтелектуальними порушеннями не здатні повно і глибоко самостійно розібратися в якості отримуваної ззовні інформації, проаналізувати її, адекватно оцінити. Отже, запровадження чітко обґрунтованої й ефективної у корекційно-виховному плані безперервної системи педагогічного керівництва естетичним розвитком розумово відсталих учнів з урахуванням їхніх індивідуальних та вікових особливостей постає об'єктивною необхідністю.

Мета естетичного виховання у допоміжній школі — навчити школярів цілеспрямовано й цілісно сприймати, відчувати, розуміти й адекватно оцінювати прекрасне в різноманітних його проявах, як-то: мистецтві природі, суспільних стосунках, вчинках людей тощо, — а також максимально розвинути творчі здібності й нахили учнів.

О. М. Граборов вказував, що розвиток естетичного сприймання та естетичної творчості – взаємопов'язані й взаємозумовлені аспекти естетичного виховання в допоміжній школі: " якщо естетичне сприймання є стимулом для розвитку естетичної творчості, то й сама естетична творчість містить елемент естетичного сприймання. Привчаючись бачити та творити прекрасне, учень ї до самого себе поступово підвищує вимоги - учень естетично розвивається. У нього поступово складається естетична свідомість, тобто розглядання оточуючого з естетичної позиції, і стимул до створення естетичних цінностей. Естетична свідомість стає важливим стимулом поведінки".