Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов.

Засоби навчання – це великий обсяг навчального обладнання, що використовується у системі пізнавальної діяльності (об’єкти навколишнього середовища взяті в натуральному вигляді або препаровані для навчальних завдань; діючі моделі; макети та муляжі; прилади і засоби для демонстрування експериментів; графічні засоби; технічні засоби навчання; підручники і навчальні посібники; прилади для контролю знань, умінь та навичок; комп’ютер).

Засоби навчання виконують різноманітні функції:

- заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.);

- конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картина, карти, таблиці та інший наочний матеріал);

- є прямими об’єктами вивчення, дослідження (машини прилади, хімічні речовини, предмети живої природи);

- “посередники” між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі колекції, гербарії тощо);

- використовуються переважно для озброєння учнів уміннями та навичками – навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.);

- є символічними (знаковими) засобами (історичні та географічні карти, графіки, діаграми тощо).

Розглянемо засоби навчання, які використовують в сучасній школі.

І. Слово вчителя – найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь та навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.

ІІ. Підручник – книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.

Навчальний посібник – книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідникові відомості.

До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Цей допоміжний дидактичний матеріал сприяє зміцненню пізнавальних і практичних умінь, прищеплює навички самостійної роботи.

Підручник виконує освітню, виховну та розвиваючу функції.

Освітня забезпечує: засвоєння учнями визначеного програмою об’єму знань; формування необхідних умінь та навичок.

Розвиваюча: сприяє загальному розвитку учнів (розвиток мотивів навчання, пам’яті, мислення, уяви, мовлення…);

Виховна впливає: на ставлення до праці; на вибір майбутньої професії; на розвиток моральних та естетичних якостей.

Характерна риса підручника – його стабільність – можливість служити 10–15 років. В кожному підручнику є “ядро” – зміст основних ідей даного предмету, та “оболонки” – системи описаних фактів, процесів, явищ, які змінюються.

Підручник повинен забезпечити науковість змісту матеріалу, точність, простоту і доступність викладу матеріалу; чіткість формування визначень правил, законів, ідей; живу, точну і доступну мову тексту підручника; правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Найважливіший матеріал мусить бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.

Підручники класифікуються:

- На основі класифікації наук: гуманітарні; фізико-математичні; природничі і т.д.

- На основі характеру викладу матеріалу: академічні; прикладні.

- За методами викладу: інформаційні; проблемні; програмовані; комплексні.

Найбільш поширений тип підручника, в якому дається готова інформація за допомогою слова, ілюстрації, графічних і символічних зображень.

Для успішного використання підручника в навчальному процесі і вчитель, і учні повинні орієнтуватися в його структурі. Підручник складається з двох компонентів: текстового і позатекстового. Перший компонент – текстовий – це основні, додаткові та пояснювальні тексти. До другого – позатекстового – належать: а) апарат організації засвоєння: запитання і завдання, інструктивні матеріали (пам’ятки, зразки розв’язування задач, прикладів); таблиці; підписи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи; б) ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, плани, картки, креслення та ін.); в) апарат орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).

Зміст підручника складається з таких компонентів:

а) основні факти, принципи, засоби і нові відкриття в науці, доступні учням відповідного типу закладу;

б) світоглядно-методичні та виховні ідеї, зокрема моральні й естетичні ідеали, які можна сформувати конкретним навчальним матеріалом;

в) методи наукового мислення і дослідження, що сприяють засвоєнню навчального матеріалу;

г) знання з історії науки і творчої діяльності її видатних представників, які стимулюють інтерес учнів;

д) уміння і навички, що випливають з конкретного навчального змісту і необхідні для його засвоєння;

е) розкриття прийомів мислення, логічних операцій, які учень має засвоїти у процесі вивчення змісту підручника.

За провідним методом викладу матеріалу розрізняють тексти репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні.

Репродуктивні тексти – високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням, відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання.

Проблемні – це здебільшого проблемний монолог, у якому для створення проблемних ситуацій висувають суперечності, розв’язують проблему, аргументують логіку розвитку думки.

У програмованому підручнику зміст подається частинами, а засвоєння кожного “кроку” інформації перевіряється контрольними запитаннями.

Комплексний текст містить певний обсяг інформації, необхідний учням для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання. Текст підручника може бути аналітичним або синтетичним, побудованим дедуктивним або індуктивним способом.

Окрім основних, підручник містить додаткові тексти, мета яких – розширити, поглибити знання учнів з важливих компонентів змісту навчального матеріалу (документи, історичні довідки та ін.).

Запитання і завдання, вміщені у підручниках, за ступенем пізнавальної самостійності учнів поділяють на групи: репродуктивні, продуктивні та творчі.

Репродуктивні потребують від учнів відтворення знань без істотних змін.

Продуктивні – передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі їх засвоєння або пошук нових знань.

Одна з вимог підручника – використання ілюстративного матеріалу. Ілюстрації підручника повинні розкривати основний зміст певних елементів програми (провідні ілюстрації). Вони або рівнозначні тексту, або доповнюють його, або є об’єктом для запитань, завдань.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒