43. Класифікації музеїв

На початку розвитку музейної справи чіткої класифікації музеїв не було. Вони здебільшого зберігали невеликі різнорідні колекції і мали загальну назву, наприклад: " музей старожитностей". Згодом, з розвитком музейної справи, ці заклади спеціалізуються - виникають історичні, художні, природничонаукові та інших профілів музеї. Вони поділялися на групи відповідно до функцій, характеру збірок або за іншими ознаками.

Тип музею визначається його суспільним призначенням, метою діяльності. Є три типи музеїв:

1) науково-освітні (масові, або публічні). Вони призначені для широких мас населення (їх більшість);

2) науково-дослідні, або академічні, призначені для спеціалістів. Створюються вони при академіях, науково-дослідних інститутах, мають вузькоспеціальний характер;

3) навчальні - призначені для учнів і студентів. Створюються при школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах з освітньою метою.

Профіль музею визначається основним змістом його фондів і зв'язком з тією чи іншою галуззю науки, мистецтва або виробництва.

Є музеї таких профілів: історичні, краєзнавчі, мистецтвознавчі (художні), меморіальні, літературні, природознавчі, галузеві. Музеї кожного з цих профілів можуть мати ще вужчу спеціалізацію, поділятися на види і підвиди. Наприклад, до музеїв художнього профілю належать музеї образотворчого мистецтва, народної творчості, театральні, музичні тощо, до музеїв природознавчого профілю - геологічні, палеонтологічні, ботанічні, зоологічні та ін., до галузевих - технічні, сільськогосподарські, педагогічні, медичні та ін.

1. Музеї історичного профілю. До цієї групи належать музеї, які збирають, вивчають і експонують матеріали про розвиток суспільства, визначні історичні події, героїчні битви і перемоги, а також знаряддя праці, пам'ятки побуту та культури. Зберігаючи величезні цінності, музеї історичного профілю ведуть широку науково-дослідну і освітньо-виховну роботу. Залежно від характеру й складу колекцій, завдань, що стоять перед ними, музеї історичного профілю поділяються на такі види: загальноісторичні, військово-історичні, археологічні, етнографічні, історико-архітектурні та історико-культурні (музеї або заповідники).

2. Краєзнавчі музеї. Музеї цього профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують матеріали, що розповідають про природу, економіку, історію і культуру певного краю, - геологічні, ботанічні, зоологічні, палеонтологічні, археологічні, етнографічні та інші колекції, знаряддя праці, вироби місцевих промислів різних історичних періодів, твори мистецтва, літератури, народної творчості тощо. Специфіка краєзнавчих музеїв полягає в тому, що вони мають широкий діапазон експозицій, поєднують риси музеїв історичного і природознавчого профілів, а іноді мають ще художні, літературні чи меморіальні відділи. Через це їх називають ще музеями комплексного профілю (широко використовують місцеві матеріали).

3. Музеї художнього профілю зберігають, вивчають і пропагують визначні твори живопису, графіки, скульптури, ужиткового мистецтва, а також народної творчості. Експозиції цих музеїв висвітлюють історію розвитку того чи іншого виду мистецтва в історичній послідовності, експонують твори.

4. Меморіальні музеї присвячені видатним людям. Специфіка їх полягає в тому, що вони не лише зберігають меморіальний комплекс, пов'язаний з життям і діяльністю тієї чи іншої видатної людини, а й створюють додаткові експозиції, які показують роль і значення цієї людини в історії, в розвитку науки і культури, розповідають про вшанування її пам'яті.

5. Музеї природничо-історичного профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують різноманітні природничі матеріали: геологічні, петрографічні, мінералогічні, ботанічні, палеонтологічні, зоологічні та ін. Такі музеї тісно пов'язані з академічними науково-дослідними інститутами і вищими навчальними закладами, діяльність їх має як наукові, так і навчальні цілі.

6. Музей просто неба. Одним з найбільших музеїв є Державний музей народної архітектури та побуту України, розташований на мальовничій околиці Києва, в селі Пирогове.

7. Музеї на громадських засадах. Вони становлять окрему групу музеїв, створюються з ініціативи громадськості при школах, промислових підприємствах, будинках культури, бібліотеках та інших культурних закладах, установах і організаціях.