 |
Картина XXVі. Картина XXVіі. Картина XXVIIі. Картина XXIX. Картина XXX. Картина XXXі
|
|
|
|
КАРТИНА XXVІ
Голохвостий і Галя.
Галя (входить, нап'ята платком). Ой хто це?
Голохвостий. Це я, кралечко! Здрастуйте, моя зозулечко!
Галя. Ох лишенько! Ідіть, будь ласка, бо матері поки нема; як застукають, то знов таке буде…
Голохвостий. Яким сортом? Адже ваша мати мені слово дала…
Галя (вириваючи руку). Так і повірили!
Голохвостий. Та не пручайтесь-бо, потому што у мене аж печінки пручаються!
Галя (виривається). Пустіть-бо! (І вибіга).
КАРТИНА XXVІІ
Голохвостий сам.
Голохвостий. Виприснула… Хистка, як лозиноч-ка, в'юнка, мов вуж! Але ж і ягодка! Як повидів її, ну просто все в головє замакотрилось! Просто, як только в руках її подержиш, дак так робиться у тебе унутрі, як у самоварі, аж гуде! Ну й дівчина ж! Да за таку ж дівчину, доложу вам, можна всього себя обголити чисто і піти по Хрещатику таким хвисоном…
КАРТИНА XXVIIІ
Голохвостий і Секлита.
Секлита (з горщечком і пляшечкою). Ну, спочатку покушаите мого кваску… а потім, цю вкуснятину!
Голохвостий. Викушайте ж самі!
Секлита. Пошли ж вам боже, чого ви бажаєте, а моїй Галі долю щасливу! (П'є і знов налива).
Голохвостий. Дай боже! З іменинами вас поздоровляю! (П'є). А-а! Оце так кавсок, скажу я вам! Та й пиріжки ж до того, дай вам боже здоров'я! (їсть).
Секлита. Онде й Галя пішла.
Секлита (стука в вікно). А йди лиш сюди! Де ти там у гаспида тиняєшся?
Ті ж і Галя.
Голохвостий. Здрастуйте, доброго здоров'ячка! Вся душа моя стрепенулась, как зачув я ваш ангельський голосок…
Галя (подає руку). Ви смієтесь…
Голохвостий. Єй-богу, і в думці немаєть: я, Ганно Івановно, з чесним заміренієм прийшов.
Г а л я. Я не знаю про що.
Секлита. Бач, мов і не зна, мов і не рада! А до сього торгу давно й пішки! Щастя твоє, що так склалося, а то б було!
|
|
|
Галя. Мамо, хіба я в чім винна?
Секлита. Та годі, годі! Нічого мені ману пускать, очі одводити. На ось горня та почастуй квасом дорогого гостя, та поговоріть любенько, а я сама за посудою збігаю! (Виходить).
КАРТИНА XXIX
Галя і Голохвостий. Галя наливає варенухи.
Голохвостий. Чого ти цураєшся мене, моя рибонько, хіба-развє я не любий тобі?
Галя (подає чарку). Я вас боюсь… Що це ви задумали, чого ви мене чіпаєте?
Голохвостий. Задумав, моя куріпочко, хоч кишки собі вимотать, а тєбя добути, потому улюбльон, як окроп кипить…
Г а л я. Я вам не пара… Ви б краще не в'язали мені світа… зараз проміняєте на яку-небудь панну!
Голохвостий (випивши). А-а! З ручок твоїх солодша од меду й од канахвет! (Бере за руку й хоче обняти).
Галя. Пустіть!
Голохвостий. Щоб я тебе проміняв? Ні за яку кахвюру! Так би й задавив! (Обніма), Галя (вириваючись). Ой що ви?
КАРТИНА XXX
Ті ж і Секлита.
С е к л и т а. А! Договорилися, значить…. Ну, й помагай вам боже!
Голохвостий (набік). Знов піймала! Вона, здається, за дверима підслухувала!
Г а л я (з сльозами). Що ж я, мамо, — начепився!
Секлита. Та годі вже, годі, тепер нічого… От готуй лишень страву, бо вже куми йдуть… (До Голохвосто-го). А вас уже тепер не пущу з хати од страви, як хочете!
Голохвостий. Та я б радніший, Секлито Пилиповно, і ночувати, когда б не… (Набік), Попався жучку в ручку.
КАРТИНА XXXІ
Ті ж, куми.
В хату входять Марта і другі міщанки,
деякі з кошолками, деякі убрані в празникову одежу.
Марта. Добридень вам, Секлито Пилиповно! З днем вашого ангела поздоровляємо вас. Дай вам боже, чого ви тільки забажаєте собі з неба, а вашій дочці пошли боже гарного жениха!
Цілуються.
Секлита. Але чого ж ви стоїте? Сідайте, кумо, сідайте, свахо, сідайте, кумасю, прошу покорно, кумко
Устя. Ху! Цур йому, утомилася! Оце я з іменин іду… Так уже частували та поштували, що й боже! Біжу вже до вас та й підскакую, а тут, чую, співи: нате ж і мій глек на капусту!
|
|
|
Секлита. Спасибі, що згадала мене, стареньку куму!
Голохвостий. І це кума? Та вашими кумами можна Дніпро загатити і Чорторий закидати! Єй-богу, правда!
Секлита. А бодай вам язик усох, не казавши лихого слова.
Голохвостий. Та хай всохне, чорт його бери!
М а р т а. Ну й моторний же хлопець!
Устя (до Секлити). Де ви такого вискіпали?
Секлита (бере пляшку). Вип'ємо ж по чарці за живих і за мертвих! (Налива і п'є). Щоб живим жити і не вмирати, а помершим, коли померли… (Шаха рукою).
Голохвостий. Бодай не вставати!
Одна міщанка. Даруй же боже цей празник проводити, тамтого року діждати!
Марта. Щоб ми діждали в добрім здоров'ї пити і на той рік; а я вже забігала до сусіди та хильнула чарку, другу… та трошки й веселенька!
Секлита. То й добре! На здоров'ячко! (Танці, співи)
Голохвостий (розпалюючись). У-х! Валяй без титулу! Стрижи! (Скида піджака і йде в танець).
Голохвостий частується і хихика з міщанками.
Міщанки. Ха-ха-ха! Ну, й не шибеник оцей панич?!
Другі. Як вогонь! А гарний!
М а р т а (до Секлити). Та скажіть-бо, хто це?
С е к л и т а (одводить Марту і таємно). Я сьогодні два празника справляю: іменини й заручини! Отой красень, Голохвостий, жених моєї Галі. Капосна дівка зловила такого жениха, що мій покійний Лимар проти його як свиня проти коня. Поздоровляйте: це жених і молода; Голохвостий посватав.
Галя. Мамо! Не робіть цього… слухайте, що я вам скажу…
Секлита. Після! Мовчи тепер.
Голохвостий (набік), Що це вона, здуріла? Привселюдно меня об'являєть женихом! Тепер почнуть язики чесати!
Секлита. От повеличайте їх, кумочки мої, та й заручини зап'ємо! Правда, гарна парочка?
Голохвостий (набік). Оце взяла в лещата!
Усі. Гарна, гарна, як вугірочки! Поздоров боже!
Секлита. А тобі затьок скажу так: цурається мене рідня моя: ніхто з Сірків і в хату не плюнув через отого чорногуза Проню!
Голохвостий (схоплюється, мов опечений). Хіба вам Сірки рідня?
Секлита. Сестра рідна… А ота носата — небога!
Голохвостий (набік). От влопався!
С е к л и т а. Якже, багатирі, запаніли! На бідний рід їм начхать тепер! А все через оту дурноголову!
|
|
|
Голохвостий (набік). Ну, пропав тепер, навіки пропав!
М а р т а. Та я б їй, отій вашій Проні!..
Секлита. А ти ж думаєш як? Секлита Лимариха їй подарувала? Ого! Не на таку напала! (Береться в боки). Та я отой носатий пенціон так одманіжила, що аж баньки повитріщали!
Голохвостий (набік). Слава богу, вони, значить, в сварці! Мов світ мені піднявся, аж од серця одлягло!
М а р т а. Авжеж, чиста сова!
Устя. Чапля!
Голохвостий (підходить). Жаба кислоока!
С е к л и т а. А ти її знаєш?
Голохвостий. Та видів раз отого штурпака!
Секлита. Вже іменно! Нехай її курка брикне!
М а р т а. Хай її п'ятниця свята покара!
Голохвостий. Холера на її голову!
Секлита. Пху на неї, та й годі!
Секлита. Ну, лихом об землю! Гуляймо цілу ніч!
Всі (співають)
Пьём за то, чтоб жить без слез, чтобы сердцу пелося.
Пьём за то, чтобы сбылось, все чего хотелось нам.
Припев:
Тройка, тройка, тройка, тройка резвых лошадей,
Скачет, скачет, скачет по поляночке.
Ну отгадайте, что у нас, отгадайте, что у нас?
А у нас, а у нас, а у нас гуляночка.
Льются песни, льются вина
И стучат, стучат, стучат бокалы в такт.
Хай живе уся родина, если мы гуляем так. (2р. )
Песней мы разгоним кровь в эту пору дивнюю.
И споём Вам про любовь, про любовь взаимную.
Припев:
Тройка, тройка, тройка, тройка славных лошадей,
Скачет, скачет, скачет по поляночке.
Ну отгадайте, что у нас, отгадайте, что у нас?
|
|
|
