Таблиця розподілу балів за європейською і національною шкалами

НЕЗАДОВІЛЬНО (FX) – з можливістю складання іспиту: студент мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; слабо орієнтується в поняттях, визначеннях; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; робить спробу розповісти суть заданого, але відповідає лише за допомогою викладача нарівні " так" чи " ні"; однак може самостійно знайти в підручнику відповідь.

 

НЕЗАДОВІЛЬНО (F) – з обов'язковим повторним курсом: студент не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками та науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури.

Таблиця розподілу балів за європейською і національною шкалами

Максимальний бал за роботу	залік					допуск	недопуск
	відмінно		добре	задовільно
	A	B	C	D	E	FX	F
						4.. 5
			8.. 9			4.. 5
			9.. 10			5.. 6
			9.. 11			5.. 6
			10.. 12			5.. 7
		13.. 14	11.. 12		8.. 9	6.. 7
		14.. 15	11.. 13			6.. 8
		15.. 16	12.. 14		9.. 10	6.. 8
		16.. 17	13.. 15	11.. 12		7.. 9
		17.. 18	13.. 16		10.. 11	7.. 9
		18.. 19	14.. 17		11.. 12	7.. 10
		19.. 20	15.. 18	13.. 14	11.. 12	8.. 10
		19.. 21	15.. 18		12.. 13	8.. 11
		20.. 22	16.. 19	14.. 15	12.. 13	9.. 11
		21.. 23	17.. 20	15.. 16	13.. 14	9.. 12
	24.. 25	22.. 23	17.. 21		13.. 15	9.. 12
	25.. 26	23.. 25	18.. 22	16.. 17	14.. 15	10.. 13
	26.. 27	24.. 25	19.. 23	17.. 18	14.. 16	10.. 13
	27.. 28	25.. 27	19.. 24	18.. 19	15.. 17	10.. 14
	29.. 30	25.. 28	20.. 24	18.. 19	15.. 17	11.. 14
	29.. 30	26.. 28	21.. 25	19.. 20	16.. 18	11.. 15
	34.. 35	31.. 33	24.. 30	22.. 23	18.. 21	13.. 17
	39.. 40	35.. 38	27.. 34	25.. 26	21.. 24	14.. 20
	44.. 45	39.. 43	31.. 38	28.. 30	23.. 27	16.. 22
	48.. 50	43.. 47	34.. 42	31.. 33	26.. 30	18.. 25

 

Предмет та ЗАВДАННЯ вивчення дисципліни „Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу”, її місце і роль в навчальному процесі

 

 

2. 1. Предмет навчальної дисципліни.

Аналітична хімія це наука, яка охоплює властивості та процеси перетворення сполук з метою визначення кількісного та якісного складу речовин та різних промислових об’єктів.

2. 2. Мета навчальної дисципліни:

– розкрити зміст даної дисципліни і зв’язати її з задачами майбутньої спеціальності;

– дати уявлення про предмет і методи аналітичної хімії, метрологічні основи аналітичного контролю;

– показати органічний взаємозв’язок аналітичної хімії з іншими дисциплінами;

– дати необхідну базу для подальшого самовдосконалення шляхом самостійної підготовки

Викладання дисципліни „Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу” здійснюється після опанування студентами таких загальноосвітніх і фундаментальних дисциплін як „Неорганічна хімія”, „Органічна хімія”, „Фізика”.

 

Задачі навчальної дисципліни

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

1. Фізико-хімічні методи аналізу, їх класифікація в залежності від природи аналітичного сигналу;

2. Спектрохімія. Явища, які спостерігаються при взаємодії електрохімічних коливань з речовиною, що аналізується;

3. Закони поглинання. Умови переведення компоненту, що аналізується в забарвлену сполуку. Способи визначення концентрації за результатами вимірювань;

4. Класифікація електрохімічних методів аналізу. Теоретичні основи електролізу. Види поляризації;

5. Закони Фарадея. Перенапруга;

6. Характеристика потенціометричного методу аналізу, його особливості. Потенціометричне титрування в залежності від типу хімічних реакцій, які застосовуються при проведенні аналізу;

7. Рівняння Нернста, фактори, що впливають на його величину потенціалу, який виникає на електродах;

8. Загальні поняття сутності полярографічного методу аналізу. Види полярографічних кривих. Якісний та кількісний полярографічний аналіз;

9. Визначення концентрацій різними способами на основі полярографічних вимірювань, техніка виконання експерименту для кожного з них;

10. Основні особливості амперометричного титрування. Типи кривих;

11. Розрахунки межі застосування мікроелектродів ртутнокапельного та платинового в полярографії та амперометрії.

Вміти:

1. Працювати з приладами фотометричного аналізу. Знімати спектральну характеристику комплексу;

2. Готувати стандартні розчини. Вибирати умови для кількісного перебігу реакції;

3. Вибирати спосіб визначення концентрації;

4. Вміти будувати калібрувальні графіки, знаходити концентрацію згідно графічної залежності;

5. Розраховувати молярний коефіцієнт світлопоглинання та константи нестійкості комплексів;

6. Пояснювати сутність методів насичення та методу ізомолярний серій для визначення складу комплексної сполуки. Графічно зобразити залежність оптичної щільності від складу комплексної сполуки;

7. Розраховувати проміжні значення ЕДС для усунення виділення водню на початку процесу електролізу, напругу розкладення початку та кінця електролізу;

8. Теоретично розраховувати щільність струму, час електролізу, масу продукту, який виділяється на електроді та вихід за струмом;

9. Вибирати та обґрунтовувати вибір матеріалу розчинного аноду в залежності від природи компоненту, що визначається в умовах внутрішнього електролізу. Усунути прояв явища цементації;

10. Працювати з приладами потенціометричного аналізу (іономери,           рН-метри). Вибирати індикаторний електрод в залежності від типу хімічної реакції в розчині;

11. Розраховувати потенціал електроду в залежності від його природи та концентрації розчинів. Будувати теоретичні криві титрування;

12. Готувати стандартні розчини для вимірювання потенціалів і розраховувати потенціал в реальних умовах;

13. Використовувати полярографічні криві для якісного та кількісного визначення іонів, для вибору напруги при амперометричному титруванні;

14. Створювати всі умови проведення амперометричного аналізу для визначення іонів різної природи;

15. Передбачити форму кривих амперометричного титрування за електрохімічними властивостями реагуючих речовин;

16. Проводити аналіз складних розчинів, які вміщують декілька катіонів, диференційним методом та використовувати амперометричні індикатори при необхідності.

 

 

Мета тестування з курсу „Фізико – хімічні методи аналізу”

Тестування з курсу „Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу” має таку мету:

– перевірити відповідність рівня навчальних досягнень студентів програмовим вимогам;

– виявити та оцінити рівень навчальних досягнень;

– оцінити ступень підготовленості студентів до подальшого навчання у вищому навчальному закладі.

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: