 |
Формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід.
|
|
|
|
Найчастіше слово «логіка» вживається в таких значеннях:
1) закономірність виникнення, існування та розвитку речей і явищ об'єктивного світу («логіка речей», «логіка подій», «логіка історичного процесу» тощо);
2) здатність людини відображати навколишній світ за допомогою мислення (тобто здатність людини до мислення);
3) послідовність, несуперечливість, обгрунтованість міркувань («у нього гарна логіка», «у нього не має логіки»);
4) спеціальна навчальна дисципліна, яка протягом багатьох віків була обов'язковим елементом європейської системи освіти;
5) особлива наука, що вивчає мислення.
«культура мислення» - усвідомлене відношення до процесу міркування, тобто вміння правильно будувати доведення, спростування, проводити аналогії, висувати гіпотези, знаходити й усувати помилки у своїх і чужих міркуваннях.
Наше мислення керується двома видами правил: формальними та змістовними.
Формальним називається правило, застосування якого передбачає даним (відомим) тільки форму того, що перетворюється згідно з цим правилом, незалежно від знання (або наявності) змісту перетворюваного.
Змістовні правила беруть до уваги саме зміст того, що згідно з ними перетворюється.
Мислення — це активний процес діяльності людського мозку.
Свідомість — це процес ідеального відображення дійсності.
Абстрактне мислення — це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання.
Мета чуттєвого пізнання — дати досліджуваний предмет у його безпосередності, наявності, зафіксувати його у вигляді факту чуттєвої наявності. Реалізує цю мету чуттєве пізнання через свої форми: відчуття, сприйняття, уявлення.
|
|
|
-відчуття є відображенням окремих властивостей предметів та явищ дійсності (колір, звук, запах
тощо), які діють на наші органи чуття.
- сприйняття (як наступного рівня чуттєвого пізнання) отримують інформацію про предмети та явища навколишнього світу у їх цілісному, вигляді.
відчуття і сприйняття є безпосередня наявність предмета чи явища.
-уявленням називають таку форму чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у вигляді наочних образів.
Характерні особливостей абстрактногр мислення: узагальненість, опосередкованість, нерюзривнии звязок з мовою.
- узагальнення — це така риса абстрактного мислення, яка розкриває його здатність характеризувати предмети і явища через сукупність їх суттєвих ознак.
-Опосередкованість — це фіксація факту незалежності знання від предмета.
-Нерюзривнии звязок з мовою. На відміну від лінгвістики логіка вивчає не саму природну мову, а
закономірності, правила та головні прийоми реалізації і функціонування мислення в такій матерії, як мова.
Кожна думка має форму і зміст. Змістом думки є те, про що ми мислимо. А формою думки є спосіб зв'язку
структурних елементів або складових частин думки.
Формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід.
Логічні форми — це види мисленнєвих структур, які незалежні від конкретного змісту думки. Вони — своєрідний будівельний матеріал з якого будуються конкретні міркування.
- Поняття це форма мислення, яка відображає предмети та явища через сукупність суттєвих ознак.
-С удженням форма мислення, яка відображає зв'язок між предметом та його ознакою.
- Умовивід форму мислення, завдяки якій із одного або кількох відомих суджень ми отримуємо нове судження.
Закон тотожності — це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що вкладати в думку про один і той самий предмет, взятий в один і той самий час, в одному і тому самому відношенні, можна лише один і той самий зміст.
|
|
|
Закон протиріччя — це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що два протилежні судження не можуть бути одночасно істинними; у крайньому разі одне з них буде обов'язково хибним, а то й обидва можуть бути хибними.
Закон виключеного третього є така вимога до процесу міркування, з якої випливає, що з двох суперечливих суджень, в одному з яких стверджується те, що заперечується у другому, — одне обов'язково істинне.
МИСЛЕННЯ І МОВА
Форми мислення — це вихідні елементи, з яких будуються міркування і в яких акумулюється та функціонує знання,
А відношення між формами мислення — це логічні закони, згідно з якими будується знання у вигляді окремих міркувань, системи міркувань, теорій, фрагментів теорій.
Природними мовами називаються мови, які виникають стихійно, в умовах практичної взаємодії індивідів певної соціальної групи.
Штучні мови — це мови, які створені спеціально для фіксації способів, засобів і результатів пізнання. Їх головна мета полягає у тому, щоб ефективно зафіксувати, утримати отриману інформацію і забезпечити її надійну передачу від одного комуніканта до іншого.
Знак - матеріальний об'єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає до означуваного ним предмета, явища, події, властивості, відношення.
Щодо мови, то тут знаками виступають слова і словосполучення.
Знаками-індексами називають знаки, які безпосередньо вказують на позначуваний ними
предмет. дим вказує на наявність вогню.
Знаками-індексами називають знаки, які безпосередньо вказують на позначуваний ними
предмет. карта, картина, креслення.
|
|
|
