 |
Знаки-символи — фізично ніяк не пов'язані з предметами на які вони вказують. Тут зв'язок між знаком і предметом складається або за угодою, або стихійно при формуванні мови і практичного її засвоєння конкретною людиною. Слова і є знаками — символами.
|
|
|
|
Знаки-символи — фізично ніяк не пов'язані з предметами на які вони вказують. Тут зв'язок між знаком і предметом складається або за угодою, або стихійно при формуванні мови і практичного її засвоєння конкретною людиною. Слова і є знаками — символами.
Кожний знак характеризується предметним значенням і смислом.
Предметним значенням знаку називається об'єкт, який позначається цим знаком.
Смислом є інформація, яку несе знак про предмет.
Семіотика- це спеціальну науку про знаки, яка вивчає властивості семіотичних відношень (семіотичні властивості) і дає методологію побудови знакових систем.
Семіотика як теорія знакових систем має три розділи: синтаксис, семантику і прагматику.
Синтаксисом називають розділ семіотики, який вивчає синтаксичні відношення.
Семантика як розділ семіотики вивчає властивості семантичних відношень.
Прагматика як розділ семіотики досліджує прагматичні відношення знакової системи.
Визначають три рівні семіотичного аналізу знакових систем: синтаксичний, семантичний, прагматичний.
На синтаксичному рівні аналізу досліджують знаки самі по собі, тобто, визначають принципи побудови знаків.
Семантичний рівень аналізу розкриває принципи співвідношення знаку і значення.
Прагматичний рівень аналізу висвітлює відношення між знаковою системою та її носієм.
ФОРМАЛІЗАЦІЇ
мова логіки — це насамперед її метод. Прийнято говорити не «штучна мова логіки», а «формалізована мова логіки».
Формалізація у логіці — це виявлення логічної структури наших думок. А логічною структурою думки є форма зв'язку понять у судженні, форма зв'язку суджень між собою у складніших судженнях, форма зв'язку суджень у складі умовиводу.
|
|
|
Формалізованою мовою, або мовою символів, є будь-яка сукупність спеціалізованих мовних засобів із суворо фіксованими правилами утворення різноманітних виразів і правилами приписування цим виразам певних значень.
Переваги: По-перше, воно дає змогу стисло, у скороченому вигляді фіксувати і передавати різні відношення між досліджуваними об'єктами. По-друге, мова символів допомагає оцінити характер відношень між об'єктами, що зафіксовані у певній формулі. По-третє, завдяки формалізованій мові можна
однозначно виявити логічну структуру думки, відрізнити логічний синтаксис від лінгвістичного.
Природна мова не могла стати методом логіки з кількох причин. Головні із них такі: а) багатозначність мовних виразів(«Є»); б) семантична замкненість(«Брехун»); в) аморфність, невизначеність правил побудови мовних виразів і правил надання значень мовним виразам(«дім» має таку послідовність знаків)
структура формалізованої мови складається із: об'єкт-мови і метамови.
Об'єкт-мова (синтаксичною частиною формалізованої мови) — це сукупність знакових засобів, що фіксують логічні зв'язки і структури міркувань.
У метамові (семантичною частиною формалізованої мови) здійснюється вже логічний аналіз об'єкт-мови, тобто з'ясовується ефективність знакових засобів для фіксації логічної структури міркувань, визначаються процедури співвідношення знаків об'єктної мови із системою їх значень.
ПОНЯТТЯ
1) Специфіка поняття як логічної форми
Поняття як форма мислення є такий спосіб відображення дійсності, коли предмет розкривається через сукупність його суттєвих ознак.
Поняття як форма (вид) думки, або як мислене утворення, є результат узагальнення предметів деякого класу і мисленнєвого виділення самого цього класу за певною сукупністю загальних для предметів цього класу — і за сукупністю відмінних для них — ознак
|
|
|
Поняття — це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками
мовною формою понять в природній мові є слова і словосполучення
Оскільки слово — це знак, то воно володіє двома типами значень — денотацією і смислом. Денотацією слова є предмет, який воно називає, а смислом — інформація про цей предмет.
2) Структкра поняття
За своєю логічною структурою поняття складається із: змісту і обсягу.
Змістом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті
предмети певного класу.
У визначенні змісту поняття йшлося про ознаки предметів. Ознаки бувають двох видів — це властивості і відношення.
Предикат — це форма виразу в мові мислимих ознак предметів. Можна сказати ще й так, що предикат як ознака, це виражена в мові інформація про ознаку предмета.
= За структурою ознаки можна поділити на прості та складні
= За якістю ознаки поділяються на позитивні (ті, що представляють наявність яких-небудь якостей) і негативні (які вказують на відсутність яких-небудь якостей).
=За субстанціональністю ознаки поділяються на суттєві і несуттєві.
+ Суттєвими називають ознаки, які визначають природу предмета, який відображається в понятті. (суттєвою ознакою для квадрату є «бути прямокутником, у якому всі сторони рівні»)
+Несуттєвими є ознаки, які не являються визначальними стосовно якісної специфіки узагальнених у понятті предметів. ( для квадрату несуттєвою буде довжина сторони)
Суттєві ознаки поділяють на основні і похідні («студент» )
++Основні суттєві ознаки відображають сутність предмета, вони є вихідними(«навчатися у вищому навчальному закладі»)
++ Похідні — це такі ознаки, які обумовлюються, випливають із основних. («вивчати якусь науку»)
Похідні ознаки поділяються, у свою чергу, на родові і видові.
+++ Родовою називають ознаку, яка притаманна предметам певного класу, у межах якого знаходяться предмети, що відображені у даному понятті. (родовою нерозрізнюваною ознакою для металів є ознака «бути простою речовиною»)
|
|
|
+++ Видовою, специфічною ознакою є розрізнювана ознака для предметів узагальнених в понятті (видовою ознакою для металів є «мати вільні електрони»).
Обсягом поняття називається множина предметів, кожен з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття.
|
|
|
