 |
Предмети, що належать до певної множини називаютьсяелементами.
|
|
|
|
Предмети, що належать до певної множини називаютьсяелементами.
Множина, яка містить кінцеве число елементів називається скінченною ( множина планет Сонячної системи; множина формально-логічних законів тощо)
Множина, яка має нескінченне число елементів називається нескінечною (множина чисел, множина зірок)
Характеристичною називається властивість, яка належить будь-якому елементу даної множини, і не належить жодному предмету, що не входить до неї.
Відношення включення буває двох видів: а) включення в широкому смислі, і б) включення у вузькому смислі.
3) Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
закон читається так: «Якщо обсяг одного поняття повністю включається до обсягу іншого поняття, то із змісту поняття, що включається логічно випливає зміст поняття, що включає»(поняття «держава» обсяг цього поняття досить широкий, оскільки включає у себе весь клас держав, додамо до нього більше змісту і отримаємо поняття «європейська держава», тобто ми збільшили зміст поняття «держава», але цим самим обсяг його зменшили. Таким же чином цей закон діє і у зворотньому порядку. )
4) Види понять. Логічна характеристика поняття.
Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин: за кількістю елементів обсягу; за характером елементів обсягу; за типом елементів обсягу; за характером ознак, що складають зміст поняття.
=За кількістю елементів обсягу, поняття поділяютьсянапусті (нульові) і непусті.
+Пустим називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу(«кентавр», «вічний двигун»)
Пустота поняття може бути зумовлена двома обставинами: а) фактичною хибністю змісту поняття ( «житель Місяця», «електропровідне дерево»); б) логічною хибністю змісту поняття («житель Києва, який ніколи не жив у Києві», «круглий квадрат»)
|
|
|
+ Серед непустих понять виділяють одиничні і загальні.
++ Одиничним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет («засновник логіки», «столиця Франції»)
++ Загальним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет. («столиця», «підручник», «трикутник»)
= За характером елементів обсягу, поняття поділяються на збірні і незбірні.
+ Збірним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети. («сузір'я», «список студентів», «бібліотека», «ліс»(хвойний ліс…))
+ Незбірним називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети. («зірка», «студент»)
++ одиничними («наукова бібліотека Київського університету імені Т. Шевченка», «Голосіївський ліс»
++ загальними («футбольна команда», «студентська група»)
= За типом елементів обсягу, розрізняють конкретні і абстрактні поняття.
+ Конкретним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності («книги», «рослина», «сучасник»)
+ Абстрактним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів («талант», «успішність», «одночасність»)
= За характером ознак, що складають зміст поняття виділяють позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні.
+ Позитивним називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета («старанний студент», «успішність», «провідник електричного струму», «історизм»)
+ Негативним називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета («антиісторизм», «безвідповідальність», «іногородній»)
|
|
|
+ Співвідносним називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття («кінець занять» — «початок занять», «батьки» — «діти», «причина» — «наслідок», «учитель» — «учень»)
+ Безвідносними називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл («геометрична фігура», «університет», «злочин»)
5) Логічні відношення між поняттями
Логічним відношенням між поняттями називають основні типи відношень між структурними елементами понять, тобто відношення між змістом і обсягом.
=Виходячи з цього визначення поняття поділяють на порівнювані і непорівнювані.
+ Порівнюваними називають поняття, які мають спільну родову ознаку, або спільне родове поняття. («автомобіль» і «літак», «підручник» і «словник», «лекція» і «семінар»)
+ Непорівнюваними називаються поняття, які не мають спільного родового поняття («трикутник», «злочин», «поезія», «ріка», «дім», «успішність»)
Порівнювані поняття поділяють на сумісні і несумісні.
++ Сумісними називають поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове співпадання їх обсягів («юрист — депутат», «книга — підручник»)
Між сумісними поняттями існує три види відношень:
а) відношення тотожності (рівнозначності або повного співпадання)(поняття, обсяги яких повністю співпадають)(«столиця України» і «місто, в якому розташований університет імені Тараса Шевченка»)
б) відношення підпорядкування (фіксує співставлення родового і видового поняття («гуманітарна
наука» — «історія», «злочин» — «грабіж», «населений пункт» — «місто») Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття
називається « підпорядкованим » а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття називається « підпорядковуючим » («історія» буде підпорядкованим, а поняття «гуманітарна наука» — підпорядковуючим)
в) відношення часткового співпадання. (У відношенні часткового співпадання знаходяться поняття, обсяги яких частково співпадають. «письменник» — «лауреат», «камінь» — «коштовність»)
++ Несумісними називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повне неспівпадання їх обсягів («гуманітарні науки» — «природничі науки», «обгрунтований вирок» — «необгрунтований вирок»)
|
|
|
Несумісні поняття можуть знаходитися у трьох відношеннях:
а) протиріччя(У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. «житель Києва» — «іногородній», «електропровідник» — «діелектрик», «повнолітній» — «неповнолітній»)
б) протилежності (Протилежними називаються поняття, зміст яких відрізняється вищою мірою. Це означає не тільки неспівпадання їх обсягів, а й те, що у сумі вони не вичерпують обсягу родового поняття. «початок занять» — «кінець занять», «високий» — «низький»)
в) супідрядності (Якщо видові поняття одного роду не знаходяться ні у відношенні протиріччя, ні у відношенні протилежності,
то їм притаманне відношення супідрядності. «метал» — «рідина», «крадіжка» — «грабіж», «місто» — «село». Коли маємо поняття «поезія» і «проза», то вони несумісні, але разом підпорядковуються поняттю «жанри літературної творчості».
|
|
|
