 |
3) Класифікація атрибутивних суджень за якістю та кількістю.
|
|
|
|
3) Класифікація атрибутивних суджень за якістю та кількістю.
= Атрибутивні судження поділяються на види за кількістю і якістю.
+За якістювиділяють: стверджувальні(«Злочин є суспільно небезпечним вчинком»)ізаперечувальні(«Жоден мій приятель не має посвідчення водія»)атрибутивні судження.
+ За кількістю розрізняють: одиничні, загальні, часткові атрибутивні судження.
++ Одиничним називається таке атрибутивне судження. у якому суб'єктом виступає одиничне поняття. («Автор «Кобзаря» є відомим художником». )
++ Загальним називається таке атрибутивне судження, у якому суб'єктом є загальне поняття («Трапеція є геометричною фігурою»)
++ Частковим називається атрибутивне судження, у якому суб'єкт представляє частину класу досліджуваних предметів («Деякі книжки мають довідковий характер». )
= «об'єднаним поділом за кількістю і якістю»: загальностверджувальні, частковостверджувальні, загальнозаперечувальні, частковозаперечувальні атрибутивні судження.
+Загальностверджувальним - судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю стверджувальним («Будь-яка планета має природний супутник») «Будь-який S є Р». структура Asp
+Частковостверджувальним - атрибутивне судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю стверджувальна («Деякі злочини є посадовими») «Деякі S є Р». структураIsp
+Загальнозаперечувальним- атрибутивне судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю — заперечувальним. («Жоден мій знайомий не був серед учасників семінару») «Жоден S не є Р». Esp
+ Частковозаперечувальним -атрибутивне судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю заперечувальним. («Деякі мої друзі не були запрошені на свято») «Деякі S не є Р». Структура Osp
|
|
|
Термін S або Р називається розподіленим даному судженні, якщо він взятий у повному обсязі.
Нерозподіленим називається термін, якщо він взятий у неповному обсязі.
Розподілений термін позначається знаком ( + ), а нерозподілений — знаком ( - ).
У загальностверджувальному судженні, як правило, суб'єкт розподілений, а предикат не розподілений: As+р- (Будь-яке дерево — є рослина). Виключення Аs+р+ (Будь-який квадрат є рівностороннім прямокутником)
У загальнозаперечувальному судженні і суб'єкт і предикат, розподілені: Еs+р+ (Жодний природний супутник не є планетою)
У частковостверджувальному судженні і суб'єкт і предикат, як правило, не розподілені: Іs-р- (Деякі поети — лауреати) виключення Is+р+ (Деякі книжки є підручниками)
У частковозаперечувальному судженні суб'єкт не розподілений, а предикат розподілений: Оs-р+ (Деякі злочини не є посадовими)
4) Логічні відношення між атрибутивними судженнями.
Усю множину суджень можна розділити на дві підмножини: порівнювані і непорівнювані судження.
+ Порівнюваними судженнями називаються такі атрибутивні судження, які мають однакові
дескриптивні терміни S і Р, але відрізняються логічними термінами. (Будь-який злочин є суспільно небезпечним вчинком, Жоден злочин не є суспільно небезпечним вчинком, Деякі злочини є суспільно небезпечними вчинками, Деякі злочини не є суспільно небезпечними вчинками)
+ Непорівнюваними судженнями називаються такі атрибутивні судження у яких різні дескриптивні терміни. (Будь-яка планета має природний супутник, Будь-яка книжка є джерелом інформації)
=Порівнювані судження у свою чергу поділяються на: сумісні судження і несумісні судження.
++Сумісними називаються судження, які можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними. Asp, Isp
|
|
|
++ Несумісними називаються судження, які не можуть бути одночасно істинними. Asp, Esp
Між сумісними судженнями існують такі відношення: підпорядкування і підпротивності (субконтрарності).
Між несумісними існують відношення: протиріччя (контрадикторності) і противності (контрарноcті).
+ Відношення підпорядкування існує між судженнями Аsр та Іsр; Еsр та Оsр.
Суть його полягає в тому, що при істинності Аsр (Еsр) обов'язково буде істинним Іsр (Оsр), а при хибності Аsр (Еsр) судження Іsр (Оsр) можуть бути будь-якими.
Наприклад, судження: «Будь-який злочин є суспільно небезпечним вчинком» Аsр — «істинне» і «Деякі злочини є суспільно небезпечним вчинком» Іsр — теж буде істинним.
Візьмемо хибне судження Аsр: «Будь-який злочин є навмисним» і утворимо з нього судження Іsр: «Деякі злочини є навмисними» — яке буде істинним.
Наведемо ще приклад хибного судження Аsр: «Будь-який природний супутник є планетою». Відповідним йому буде судження «Деякі природні супутники є планетами» Іsр, яке також буде хибним.
Наведені приклади ілюструють таку залежність, що при хибності Аsр (Еsр) судження Іsр (Оsр) можуть бути будь-якими. Якщо ж хибним є Іsр (Оsр), то обов'язково хибними будуть Аsр (Еsр). При істинності Іsр (Оsр) судження Азр (Еsр) можуть бути будь-якими.
У відношенні підпорядкування судження Аsр та Еsр називаються підпорядковуючими, а судження Іsр та Оsр підпорядкованими.
+Суть відношення противності полягає у тому, що судження Аsр та Еsр, не можуть бути разом істинними. В крайньому випадку одне з них обов'язково буде хибним, а то й обидва будуть хибними.
+ Відношення підпротивності. Суть цього відношення полягає в тому, що судження Іsр та Оsр можуть бути разом істинними, а хибними — ні. В крайньому випадку одне з них буде істинним.
+ Відношення протиріччя передбачає, що з двох суперечливих суджень одне обов'язково буде істинним, а друге обов'язково буде хибним. «Будь-який злочин є суспільно небезпечним вчинком» Аsр — істинне. А утворене від нього судження «Деякі злочини є суспільно небезпечними вчинками» Оsр буде хибним.
|
|
|
