А1ІЄ&ГО 5рІГІІО5О. Головна партія. 188  " ' ". "■' ■■■■■" "■■ "; ; '■'"

А1ІЄ& ГО 5рІГІІО5О

Головна партія

т

 

У вокальних номерах опери, в їх образності й мелодиці Д. Бортнян­ський синтезував французькі та ітапійські особливості вокальної музики. Так, у хорах з першої дії та в арієтті Перетти з цієї ж дії в інтонаційно простих музичних номерах відчутні традиції французької пісні⁴⁵:

187                                      ' ■ ^{: >} : ^ІК; ■ ' ': *-■ ■ '. -■ ■ ■ ■. -—

Ньш-че нас со-бра-лось мно-го, вся де- рев-кя. стар н млад

З арієтти Перетти:

У: ! і:, ■ ' ' ■

188                      " ' " . " ■ ' ■ ■ ■ ■ ■ " " ■ ■ "; ; '■ '"

Скром-них кві-тів бу-кетза-па - ши-стийдо- зво-яи-тевампід-не- ста

4! Опера викот-валася французькою мовою. Ми подаємо музичні номери в перекладі російською мовою так, як вони надруковані в «Музьїкальном наследстве» (т. З, с. 419—457), та українською мовою у виданні: Д. Бортнянський. Вокальні твори. — К., 1976.

264

У вокальних номерах відчутна також і рецепція італійської мелодики. Це простежується в галантній і граціозній мелодиці, що характерна для вокальних партій пастухів, які збираються одружуватися (в арії Бабетти, арії Любена та рондо Аннетти з першої дії).   _; . -

З рондо Аннетти:

Сер- це то- бі  я  йру-ку    і все

В окремих номерах опери є буфонні риси. В арії Перлажуа, який співає про захопленість пастуха вином, вони проявляються в бадьорих і танцювальних мелодичних зворотах.

Із середньої частини арії Перлажуа:                                  '

Щас • ли-внй він сьо - гол- ні і сла-вить дні сво - і

В арієтті де ля Жаннотьєра, який турбується, що засмутить Аннетту своїм від'їздом, тупуватість цього героя передається повторністю однакових мелодичних зворотів, зокрема в кінці арієтти, що створює комічний ефект:

ра - дів ї - ї сльо - зам, ра - дів ї • і сльо • зам, ра - дів ї • і сльо - зам.

Буфонні риси наявні також у дуеті (з менуетною жанровою осно­вою) метра Жака і де ля Жаннотьєра. Метр Жак навчає Жаннотьєра танцювати менует, але через незграбність йому це важко дається. Комічні штрихи є в декламаційній мелодиці — у «говірковій» інтонації на одному звуці:

265

МетрЖак

 

Жаннотьср                                      Рит - му не по-ру - ша - ти!

Ах, та- нець цей про - кля - тий!

Пародіювання сцен «пекельних сил» опери-серіа відчутне в музиці «пророцтва» чаклуна Ґріпуйля. «Залякуючу» емоційну атмосферу створює пульсуючий акомпанемент з пунктирним ритмом, на фоні якого розгортається мелодика з «грізними» інтонаціями, зокрема в кадансі з октавним стрибком:

Де Жан-но - тье ■ ра пе - чаль-нмй   жре - бий ждсті

Отже, в опері «Свято синьйора», крім Галантної сентиментально-ліричної сфери, вже намітилася й буфонна сфера. Поєднання сенти­ментальної «серйозної» і буфонної сфер стаю характерною особливістю і двох наступних опер Д. Бортнянського.

Значно розвиненішою у драматургічному відношенні є опера Д. Бортнянського «Сокіл».

Постановка опери «Сокіл» відбулася при «малому» дворі в Гатчині також у 1786 р. і потім декілька разів повторювалася. Це — єдина опера Бортнянського, яка виконувалася не тільки при «малому» дворі, але і в тогочасних маєткових театрах. Завдяки цьому, крім автографа, збереглися й копії партитури⁴⁶. Оперу надруковано в Росії у 1975 р. ⁴⁷.

Опера «Сокіл» написана на основі лібретто Ф. Лаферм'єра, але з цього лібретто збереглася лише частина — слова вокальних номерів та деякі вступні фрази, що їм передували. Відсутню частину лібретто цієї опери російський дослідник А. С. Розанов, який опублікував її, заповнив іншим лібретто М. Ж. Седена, написаним для комічної

⇐ Предыдущая66676869707172737475Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: