Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

" Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика// С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії. - К., 1973. - С. 225.




" Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика// С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії. - К., 1973. - С. 225.

" АсафьнБ. Русская музьїка. -Л„ 1979. - С. ш^'^-пШ

252


Італійські впливи критиками Д. Бортнянського були явно перебіль­шені. Д. Бортнянський, як і М. Березовський, на новому етапі «євро­пеїзації» української духовної музики досягнув виразної національної самобутності, розвиваючи традиції українського стилю духовної музики.

Самобутність духовної музики Д. Бортнянського і її відмінність від західноєвропейської, зокрема італійської, помітив французький композитор Г. Берліоз, який після прослуховування її у Санкт-Петер­бурзі в 40-х роках XIX ст. із захопленням писав про неї: «Уцій гармо­нічній тканині чулися такі переплетіння голосів, які уявлялися чимось неймовірним; чулися зітхання і якісь невизначені ніжні звуки, подібні до звуків, які можуть примаритися; час від часу лунали інтонації, що за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати стиснуте дихання в грудях. А слідом за цим усе завмирало в безмежно-повітряному небесному а'есгезсепа'о; здавалося, це хор ангелів, що підіймається від землі до небес і зникає поступово в повітряних емпіреях*1.

У всіх цих творах проявляється справжнє релігійне почуття, а нерідко і той своєрідний, ніби містичний настрій, під впливом якого слухач поринає в споглядання, сповнене проникливого екстазу. Ці твори позна­чені рідкісною майстерністю в поводженні з хоровими масами, дивовиж­ніш поєднанням відтінків, повнозвучністю гармонії і, — що абсолютно дивовижно, незвичайно вільним розташуванням голосів, явною знева­гою до всіх правил, перед якіши схилялися як попередники, так і сучасники Бортнянського, і особливо італійці, чиїм учнем його вважали»32.

Духовна музика Д. Бортнянського є вагомим внеском у скарбницю світової музичної культури. Ще в XIX, а також і в XX ст. вона була відома в різних країнах світу і нині викликає незмінне захоплення слухачів, бо, за влучними словами С. Людкевича, «краса і сила творів Бортнянського (принаймні, духовних), подібно як Моцарта, Баха і всіх найбільших творців, є вічна і незалежна від часу»33.

" Емпіреї — у старогрецькій міфології — найвища частина неба, наповнена вогнем і світлом, де жили боги.

" БецшозГ. Избранньїе статьи. - М., 1956. - С. 324-325.

" Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика. — С. 225—226.                           .:

253


: -: №Ф, > ц'> н 4.. ^;.?; ї... --; л*'--- з. Оперна творчість ^ іілїжшіжглї& Г'іїі-

. -{', > ' ■ * ■ ■ ■ ■ - ■

-'■ '■                        3. 1. Опери-серіа на італійські тексти

Визначним явищем у творчості Д. Бортнянського є його опери. Композитор написав шість опер. Перші три опери в жанрі опери-серіа Бортнянський створив в Італії. Найпершою була опера «Креонт», поставлена 1776 р. у венеціанському театрі «5ап ВепесіеПо». Музику цієї опери поки що не знайдено. Швейцарський дослідник Р. Моозер віднайшов друкований екземпляр лібретто опери, виданого у Венеції в час її постановки. Він же встановив, що лібретто до опери Д. Борт­нянського «Креонт» — це де в чому перероблений текст лібретто опери «Антігона» італійського композитора Т. Траєтти. Автором ліб­ретто цієї опери за однойменною трагедією Софокла був італійський поет М. Кольтелліні. Опера Т. Траєтти «Антігона» відображала рефор­маторські тенденції оперної творчості композитора, якого називали «італійським Глюком». М. Кольтелліні іТ. Траєтта були на придворній службі в Санкт-Петербурзі, де в 1772 р. й було поставлено оперу «Антігона», а через рік вона виконувалася в Італії34. Саме в Італії й міг чути цю оперу Д. Бортнянський, і в нього виникло бажання написати свою оперу на цей самий сюжет. Р. Моозер, порівнюючи лібретто «Антігони» Кольтелліні — Траєтти з «Креонтом» Бортнянсь­кого, встановив, що, крім зміни назви, Бортнянський трохи спростив лібретто, зробивши з трьох дій дві35.

Збереглася музика другої опери Д. Бортнянського — «Алкіл», яка 1778 р. також була поставлена у Венеції, але в театрі «5апі Запшеі». Партитура опери зберігається у Британському музеї в Лондоні. З копії цієї партитури у Києві в 1985р. опера Д. Бортнянського «Алкід» вийшла окремим виданням36.

Д. Бортнянський створив свою оперу на лібретто П. Метастазіо, написане раніше (на основі цього лібретто були написані опери Й. А. Хассе та інших композиторів). Лібретто Метастазіо має назву «Алкід на роздоріжжі», а жанр опери драматург визначає як «театральне дійство» (агіопе Іеаігаіе). На відміну від традиційних опер-серіа, лібретто «Алкіда» не має заплутаної інтриги, і фабула його проста: відбувається становлення характеру центрального героя Алкіда, який обирає шлях життя.

м История русекой музики. Т. 3. - М., 1985. - С. 166.                       ;., . :,.,, , .. „ { < ■; 35 Рьщарева М. Композитор Д. Бортнянский. — Л., 1979. — С. 65.                                                        .....

м Бортнянський Д. Алкід / Заг. редакція М. Берденникова. — Український переклад лібретто М. Литвинця. — 1С, 1985.

254


Основою лібретго став міфологічний сюжет. Алкіл — це прізвисько Геракла, сина Зевса, — одного з найпопулярніших давньогрецьких міфологічних героїв. Алкід досяг юнацького віку, і його наставник Фронім пропонує йому самостійно обрати свій шлях у житті. Під час подорожування Фронім залишає Алкіда на роздоріжжі, і той сам повинен вирішити, якою дорогою йому йти далі. Одна дорога вела до царства богині Насолоди Едоніди, а інша — до царства богині Доброчесності Аретеї. Алкід вагається й не знає, яку дорогу йому обрати. Едоніді вдається переманити Алкіда на свій шлях життєвих насолод, але з'являється Фронім. Він нагадує Алкідові про його висо­кий обов'язок і пробуджує в ньому мужність і відвагу. Алкід обирає пропонований Аретеєю складний шлях життя, сповнений небезпек та подвигів, і стає відважним звитяжцем. Богиня Насолоди Едоніда, захоплена його героїзмом, приєднується до нього.

В основі фабули опери лежить типовий для опери-серіа конфлікт між почуттям і обов'язком. Зміст цієї опери має моралізуюче спряму­вання, що яскраво виражене в тексті останнього хору з третьої дії: «Душі добрі, цурайтесь зарання насолод, що приносять страждання. Душі добрі, долайте знегоди, щоб пізнати світлу радість життя». Втілена у міфологічному змісті ідея вірності обов'язкові та служіння добру відповідала моральним прагненням передових людей епохи Просвітництва.

На відміну від усталених традицій опери-серіа, в опері Д. Бортнян­ського «Алкід» невелика кількість персонажів (усього чотири основні дійові особи) і співають вони невелику кількість арій. Але відповідно до норм опери-серіа ця опера Д. Бортнянського має три дії. Перша дія починається сценою Алкіда і Фроніма; у другій сцені Алкід зали­шається сам на роздоріжжі, не знаючи, яку дорогу йому обрати; третя — це велика сцена, в якій Едоніда намагається звабити Алкіда в царство Насолоди. Друга дія найбільша й центральна в опері. На по­чатку цієї дії Аретея й Едоніда намагаються перетягнути Алкіда кожна на свій бік. Друга дія в основному присвячена Алкідові й Аретеї, яка намовляє його відійти від царства Насолоди і стати на важкий шлях доброчесності й героїчних подвигів. Після сцени з Фронімом Алкід остаточно обирає шлях, пропонований Аретеєю. Драматичною куль­мінацією другої дії є заключна сцена, де Алкід змагається з темними силами пекла. Третя дія є коротким епілогом, який прославляє голов­ного героя.

Опера Д. Бортнянського «Алкід» перебуває в річищі тих новаторських течій у розвитку жанру опери-серіа, що проявилися в наближенні музики до драми.

255


Новітні риси в опері Д. Бортнянського «Алкід» проявилися в харак­теристиці головної дійової особи — Алкіда (сопраніст). Композитор передав різні стани його душі: нерішучість, сумнів, блаженство, почуття мужності й відваги. Образ Алкіда Д. Бортнянський розкриває в розвитку. У першій дії Алкід виконує дві арії, а в другій дії — арію та аріозо. Аріям Алкіда притаманний ліричний настрій. Вони здебіль­шого мають наспівну мелодику. У лірично-піднесеній арії «О Боги славні, милосердні» з першої дії (II сцена) Алкід звертається до Бога по допомогу:


 



бо - ги  слав-ні, ми


 р р

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...