" Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика// С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії. - К., 1973. - С. 225.

" Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика// С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії. - К., 1973. - С. 225.

" АсафьнБ. Русская музьїка. -Л„ 1979. - С. ш^'^-пШ

252

Італійські впливи критиками Д. Бортнянського були явно перебіль­шені. Д. Бортнянський, як і М. Березовський, на новому етапі «євро­пеїзації» української духовної музики досягнув виразної національної самобутності, розвиваючи традиції українського стилю духовної музики.

Самобутність духовної музики Д. Бортнянського і її відмінність від західноєвропейської, зокрема італійської, помітив французький композитор Г. Берліоз, який після прослуховування її у Санкт-Петер­бурзі в 40-х роках XIX ст. із захопленням писав про неї: «Уцій гармо­нічній тканині чулися такі переплетіння голосів, які уявлялися чимось неймовірним; чулися зітхання і якісь невизначені ніжні звуки, подібні до звуків, які можуть примаритися; час від часу лунали інтонації, що за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати стиснуте дихання в грудях. А слідом за цим усе завмирало в безмежно-повітряному небесному а'есгезсепа'о; здавалося, це хор ангелів, що підіймається від землі до небес і зникає поступово в повітряних емпіреях*¹.

У всіх цих творах проявляється справжнє релігійне почуття, а нерідко і той своєрідний, ніби містичний настрій, під впливом якого слухач поринає в споглядання, сповнене проникливого екстазу. Ці твори позна­чені рідкісною майстерністю в поводженні з хоровими масами, дивовиж­ніш поєднанням відтінків, повнозвучністю гармонії і, — що абсолютно дивовижно, — незвичайно вільним розташуванням голосів, явною знева­гою до всіх правил, перед якіши схилялися як попередники, так і сучасники Бортнянського, і особливо італійці, чиїм учнем його вважали»³².

Духовна музика Д. Бортнянського є вагомим внеском у скарбницю світової музичної культури. Ще в XIX, а також і в XX ст. вона була відома в різних країнах світу і нині викликає незмінне захоплення слухачів, бо, за влучними словами С. Людкевича, «краса і сила творів Бортнянського (принаймні, духовних), подібно як Моцарта, Баха і всіх найбільших творців, є вічна і незалежна від часу»³³.

" Емпіреї — у старогрецькій міфології — найвища частина неба, наповнена вогнем і світлом, де жили боги.

" БецшозГ. Избранньїе статьи. - М., 1956. - С. 324-325.

" Людкевич С. Д. Бортнянський і сучасна українська музика. — С. 225—226.                           .:

253

: -: №Ф, > ц'> н 4.. ^;.?; ї... --; л*'--- з. Оперна творчість ^ іілїжшіжглї& Г'іїі-

. -{', > ' ■ * ■ ■ ■ ■ - ■

-'■ '■                        3. 1. Опери-серіа на італійські тексти

Визначним явищем у творчості Д. Бортнянського є його опери. Композитор написав шість опер. Перші три опери в жанрі опери-серіа Бортнянський створив в Італії. Найпершою була опера «Креонт», поставлена 1776 р. у венеціанському театрі «5ап ВепесіеПо». Музику цієї опери поки що не знайдено. Швейцарський дослідник Р. Моозер віднайшов друкований екземпляр лібретто опери, виданого у Венеції в час її постановки. Він же встановив, що лібретто до опери Д. Борт­нянського «Креонт» — це де в чому перероблений текст лібретто опери «Антігона» італійського композитора Т. Траєтти. Автором ліб­ретто цієї опери за однойменною трагедією Софокла був італійський поет М. Кольтелліні. Опера Т. Траєтти «Антігона» відображала рефор­маторські тенденції оперної творчості композитора, якого називали «італійським Глюком». М. Кольтелліні іТ. Траєтта були на придворній службі в Санкт-Петербурзі, де в 1772 р. й було поставлено оперу «Антігона», а через рік вона виконувалася в Італії³⁴. Саме в Італії й міг чути цю оперу Д. Бортнянський, і в нього виникло бажання написати свою оперу на цей самий сюжет. Р. Моозер, порівнюючи лібретто «Антігони» Кольтелліні — Траєтти з «Креонтом» Бортнянсь­кого, встановив, що, крім зміни назви, Бортнянський трохи спростив лібретто, зробивши з трьох дій дві³⁵.

Збереглася музика другої опери Д. Бортнянського — «Алкіл», яка 1778 р. також була поставлена у Венеції, але в театрі «5апі Запшеі». Партитура опери зберігається у Британському музеї в Лондоні. З копії цієї партитури у Києві в 1985р. опера Д. Бортнянського «Алкід» вийшла окремим виданням³⁶.

Д. Бортнянський створив свою оперу на лібретто П. Метастазіо, написане раніше (на основі цього лібретто були написані опери Й. А. Хассе та інших композиторів). Лібретто Метастазіо має назву «Алкід на роздоріжжі», а жанр опери драматург визначає як «театральне дійство» (агіопе Іеаігаіе). На відміну від традиційних опер-серіа, лібретто «Алкіда» не має заплутаної інтриги, і фабула його проста: відбувається становлення характеру центрального героя Алкіда, який обирає шлях життя.

м История русекой музики. Т. 3. - М., 1985. - С. 166.                       ;., . :,.,, , .. „ { < ■; 35 Рьщарева М. Композитор Д. Бортнянский. — Л., 1979. — С. 65.                                                        .....

м Бортнянський Д. Алкід / Заг. редакція М. Берденникова. — Український переклад лібретто М. Литвинця. — 1С, 1985.

254

Основою лібретго став міфологічний сюжет. Алкіл — це прізвисько Геракла, сина Зевса, — одного з найпопулярніших давньогрецьких міфологічних героїв. Алкід досяг юнацького віку, і його наставник Фронім пропонує йому самостійно обрати свій шлях у житті. Під час подорожування Фронім залишає Алкіда на роздоріжжі, і той сам повинен вирішити, якою дорогою йому йти далі. Одна дорога вела до царства богині Насолоди Едоніди, а інша — до царства богині Доброчесності Аретеї. Алкід вагається й не знає, яку дорогу йому обрати. Едоніді вдається переманити Алкіда на свій шлях життєвих насолод, але з'являється Фронім. Він нагадує Алкідові про його висо­кий обов'язок і пробуджує в ньому мужність і відвагу. Алкід обирає пропонований Аретеєю складний шлях життя, сповнений небезпек та подвигів, і стає відважним звитяжцем. Богиня Насолоди Едоніда, захоплена його героїзмом, приєднується до нього.

В основі фабули опери лежить типовий для опери-серіа конфлікт між почуттям і обов'язком. Зміст цієї опери має моралізуюче спряму­вання, що яскраво виражене в тексті останнього хору з третьої дії: «Душі добрі, цурайтесь зарання насолод, що приносять страждання. Душі добрі, долайте знегоди, щоб пізнати світлу радість життя». Втілена у міфологічному змісті ідея вірності обов'язкові та служіння добру відповідала моральним прагненням передових людей епохи Просвітництва.

На відміну від усталених традицій опери-серіа, в опері Д. Бортнян­ського «Алкід» невелика кількість персонажів (усього чотири основні дійові особи) і співають вони невелику кількість арій. Але відповідно до норм опери-серіа ця опера Д. Бортнянського має три дії. Перша дія починається сценою Алкіда і Фроніма; у другій сцені Алкід зали­шається сам на роздоріжжі, не знаючи, яку дорогу йому обрати; третя — це велика сцена, в якій Едоніда намагається звабити Алкіда в царство Насолоди. Друга дія найбільша й центральна в опері. На по­чатку цієї дії Аретея й Едоніда намагаються перетягнути Алкіда кожна на свій бік. Друга дія в основному присвячена Алкідові й Аретеї, яка намовляє його відійти від царства Насолоди і стати на важкий шлях доброчесності й героїчних подвигів. Після сцени з Фронімом Алкід остаточно обирає шлях, пропонований Аретеєю. Драматичною куль­мінацією другої дії є заключна сцена, де Алкід змагається з темними силами пекла. Третя дія є коротким епілогом, який прославляє голов­ного героя.

Опера Д. Бортнянського «Алкід» перебуває в річищі тих новаторських течій у розвитку жанру опери-серіа, що проявилися в наближенні музики до драми.

255

Новітні риси в опері Д. Бортнянського «Алкід» проявилися в харак­теристиці головної дійової особи — Алкіда (сопраніст). Композитор передав різні стани його душі: нерішучість, сумнів, блаженство, почуття мужності й відваги. Образ Алкіда Д. Бортнянський розкриває в розвитку. У першій дії Алкід виконує дві арії, а в другій дії — арію та аріозо. Аріям Алкіда притаманний ліричний настрій. Вони здебіль­шого мають наспівну мелодику. У лірично-піднесеній арії «О Боги славні, милосердні» з першої дії (II сцена) Алкід звертається до Бога по допомогу:

 

бо - ги  слав-ні, ми

 р р

⇐ Предыдущая62636465666768697071Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: