1 КукВ. Рукописна партитура творів Артема Веделя. — С. 51.

1 КукВ. Рукописна партитура творів Артема Веделя. — С. 51.

325

У композиційній будові частин хорового циклу

'                              А. Ведель, як і М. Березовський та Д. Борт-

міГиТо^о-^иГу нянський, дотримувався традицій, що сфор-

мувалися в партесному концерті. Частини

концертів мають декілька розділів (від двох

до чотирьох), які відзначаються відносною самостійністю. Вони зде­більшого складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення. Протягом розділу повторюються слова тексту. У кожному новому розділі оновлюється тематичний матеріал, змінюється хорова фак­тура. Але при такій дискретності форми, її розподілі на розділи немає відчуття відрубності, і кожна частина концерту сприймається як цілість. Цьому сприяє те, що при оноатснні тематичного матеріалу композитор використовує інтонаційні, ритмічні зв'язки між розділами, а також варіантний спосіб розвитку. Завдяки цьому створюється враження безперервного розгортання. Так, наприклад, перша частина концерту № 3 «Докол*, Господи» складається з чотирьох розділів:

I розділ: «Доколь, Господи, забудеши мя до кошт» (Г-с-то11);

II розділ: «ДоколЬ отврашаєши лице Твоє от мене» (с-тоіі);

III розділ: «Докол* положу сов^тьі в души моей,                                  . - ^;

болЬзни в сердаьг моєм день и нощь» (с-Г-іпоіі);                   ;.; ■

IV розділ: «Доколи вознесется враг мой на мя» (Г-то11). . _{:! :} . -

V кожному розділі при оноапенні тематичного матеріалу зберігаються
зв'язки між ними. Ямбічний ритмічний малюнок з пунктирним ритмом
простежується у тематизмі І, II і IV розділів:

початок І розділу */*         / Ц Л

початок II розділу початок IV розділу

Такі ж зв'язки спостерігаються й на звуко-висотному рівні, що є наслідком варіантного розвитку тематизму, як, наприклад, між почат­ком І і II розділів та між І і IV розділами першої частини:

І розділ. Альт:         •., •■ •      -:

283                                                                                           . •-,: , -•■ , ■ - - ■.. ■., -, =. •:. " -: ■ . -■ ■

 ко-лЬ,     Гос-по-ди, до - ко

326

II розділ. Альт: 284

А^:

До - ко - лі от - вра - ша - є - ши не

р    І розділ. Дискант: 285

До - ко-лЬ   за - бу - дс-ши мя

IV розділ. Дискант: 286

До - ко - лк,     до - ко - лі

Композитор використав варіантний спосіб розвитку і в другій частині: І розділ. Тенор:

іри.

 

 

IIрозділ. Тенор: 288

IV розділ. Тенор: 289

Сту-жа

ю-щи-и

2. 3. Особливості музичної стилістики

Нова якість емоційної виразовості, що з'явилася в концертах А. Веделя, особливо позначилася на його мелодиці, яка є багатою, виразною і займає чільне місце у стилістиці композитора.

Особливе мелодичне багатство у творах Веделя простежується в ансамблевих розділах. Саме в них, у межах хорового ансамблю зароджується тенденція домінування мелодії. Ця тенденція виникла в галантному стилі і є найбільш яскравою ознакою романтизму.

Мелодика духовних творів А. Веделя, як і М. Березовського та Д. Бортнянського, тісно пов'язана зі словом — як на акцентно-ритмічному, так і на образно-змістовому рівнях. Його мелодика тонко реагує на словесний зміст тексту.

Мелодика А. Веделя здебільшого має широке дихання й охоплює широкий звуковий простір. Стрибки в мелодиці на кварту, квінту, сексту, септиму, октаву сприяють її виразності та емоційності. Імпульсивності мелодиці Веделя надають ямбічні квартові стрибки, з яких часто починаються його теми.

Виразовість мелодики А. Веделя посилюється її ритмікою, яка від­значається складністю й різноманітністю ритмічних малюнків. Ком­позитор часто роздрібнює чверть, використовує пунктирний ритм, синкопи. Ускладнюють ритміку форшлаги, мелізми, групетто. Така ритміка найчастіше використовується в ансамблевих побудовах, повільних частинах. Ось такі складні ритмічні малюнки трапляються, наприклад, у концерті № 12: */* ^ Ц/> . И. Н Л П. П- ГП. > ІЬ\І>, а також у концерті № 3: ³/л ^ ^^^7^ ^* І або ^. Г/ТТ^І Г^^ТП

пппп-

Складна ритміка такого типу була характерна загальноєвропейському класичному стилеві останньої третини XVIII — початку ХЕХ ст. і часто використовувалася в повільних частинах циклів (Гайдн, Моцарт).

А. Ведель вдається до складної і примхливої ритміки для посилення виразовості його ліричної музичної образності.

328

Підвищена емоційність, що притаманна творам А. Вед є ля, яскраво проявилася в його мелодиці. Використовуючи типові для XVIII ст. секундові інтонації зітхання, композитор часто посилює їх виразовість синкопованим ритмом, що надає їм характеру болісного стогону.

З Херувимської:

⇐ Предыдущая84858687888990919293Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: