 |
При- зри,. До-ко-Л во>не-сет-сл враг мой. пих - ся на. ми - лость. на ми-лость твою у-по-вах. Ми-лость у - по - вах ,,. .
|
|
|
|
І
У другій частині композитор досяг яскравої виразовості мелодики. Основний тематичний матеріал концентрується в ансамблях з тенорів і басів. Спочатку ця частина звучить як глибокий роздум, що втілюється в лірико-епічному тематизмі з розспівною мелодикою імпровізаційного характеру, позначеною яскравими українськими національними рисами.
Початок другої частини:
|
|
При- зри,
ігри
зри.
при
Поступово партія тенорів драматизується, набуває віртуозності. У ній помітні впливи інструментальної музики класичного стилю:
Фактура в цій частині має ознаки гомофонного викладу. Мелодичну лінію ведуть тенори, а баси виконують функцію супроводу.
З появою в тексті першої і другої частини слів про ворогів характер тематизму змінюється. З'являється тематизм маршово-енергійного й грізного характеру з пунктирним ритмом і рухом мелодики по звуках тризвуку, що неначе втілює образи «злих сил». Такий тематизм з'являється в першій частині на слова «докол* вознесется враг мой» у діалозі між двома групами голосів: басами й тенорами та дискантами й альтами.
318
До-ко-Л во> не-сет-сл враг мой
У другій частині на слова «укрепихся на него» звучить схожий тематизм, у якому більш підкреслене маршове начало:
ї
| у - крі- |
|
пих - ся на |
не - го
рі
Цей тематизм, а також поступеневии рух мелодики в межах квінти, що виконується усім хором в октавному унісоні у другій частині (рідкісне явище в духовному концерті) на слова «возрадуются», передають торжество «злих сил»:
|
|
Ця інтонаційна сфера, що пов'язана з образом «злих сил» і виконується всім хором, контрастує з партією тенорів, яка має сумну мелодику віртуозного типу, насичену «благальними» інтонаціями:
|
|
|
|
|
| сту - жа |
Отже, у цій частині вже помітне прагнення композитора втілити в музиці конфлікт між стражденною людиною і «злими силами».
Третя частіша, хоч також повільна і має ліричний музичний образ, проте відрізняється від двох попередніх частин відходом від стану страждання та смутку. Музика відповідає текстові, в якому йдеться про спасіння людини Господом, і вона прославляє його.
Ліричний тематизм цієї частини рухливіший і розвивається динамічніше порівняно з попередніми частинами.
Початок третьої частини: »«: ■ -<
270
ми - лость. на ми-лость твою у-по-вах
Ми-лость у - по - вах,, . . ..
У мелодиці цієї частини з'являються мелодичні звороти радісного характеру на слова «возрадуетея», «воспою»:
|
|
воз - ра
ду-ет • с«
ВОС- ПО - Ю
Концерт закінчується лірико-гімнічним звучанням, оптимістичним завершенням усього циклу.
У цьому циклі простежуються деякі інтонаційні зв'язки між частинами, що сприяє єдності всього циклу:
320
|
|
Перша частина. Альт: 272
| ду-ст • с« |
|
серд |
|
воз - ра |
До - ко-лЬ, Гос-по-ди, до- ко Третя частина. Дискант: 273
це мо - є
Інші лірико-драматичні концерти А. Веделя з автофафів побудовані за принципом контрасту. Серед них трапляються багаточастинні цикли. Так, концерт № 2 «Спаси мя, Боже» (1794 р. ) складається зі вступу та п'яти частин. У «благальному» псалмі № 68, на основі якого написаний цей концерт, псалмоспівець, переслідуваний ворогами, перебуваючи у пригніченому стані, звертається до Господа. Значне місце в цьому концерті займає лірико-елегійна музична образність. Цей концерт, як свідчив колишній співак хору Веделя Василь Зубов-ський, «исторгал слезу у слушателей»48.
Ще складнішу побудову має концерт № 6 «Помилуй мя, Господи» (1796 р. ), який складається з семи частин, контрастуючих між собою: А< 3а§іо — А1Іс§го — А< 3а§іо — А11е§го уіуасе — Мае$Ю5о — Ас1а§іо — А11е§го УІУасе.
|
|
|
Словесний текст цього концерту схожий на попередні. Написаний він також на основі «благального псалма» № 6 (строфи 3—11), який викладений як поетичне звернення хворої людини, переслідуваної ворогами, до Господа по допомогу. У цьому концерті яскравіше, ніж у попередніх, втілений музично-образний контраст. Схожі риси є між ліричними повільними частинами, а також і між енергійними швидкими. У повільних лірико-елегійних частинах (першій і третій) емоційно передані страждання людини, особливо у третій частині. Вони пройняті інтонаціями «благального звертання», як, наприклад, початок концерту:
" Кук В. Рукописна партитура творів Артема Веделя // Український музичний архів. — Вип. 1. К., 1995. - С. 47.
|
|
|
