 |
Асіаро. ми - луй мя Гос - по - ди. ми-луй ми Гос-по-ди, по. По- ми - луй. А<іа£Іо. У-тру - дих - ся У-тру - дих - ся
|
|
|
|
21.. 4-І 59
|
|
|
Асіаро |
|
ми - луй мя Гос - по - ди |
|
ми-луй ми Гос-по-ди, по |
По- ми - луй
по - ми
луй
Сумні мелодичні звороти звучать у третій частині:
275 ! Г"
|
|
|
А< іа£ Іо |
У-тру - дих - ся У-тру - дих - ся
У шостій частині характер лірики змінюється, що пов'язано із словами «яко усльїша глас моления моего, молитву мою прият» («Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме»). Цій мажорній частині притаманне просвітлене, м'яко-ліричне звучання з мелодикою кантиленного типу, що передає душевне заспокоєння.
Початок шостої частини: . .
|
Асіаро |
Я - ко у
слм-ша у - сльї
ша Гос
В усіх повільних частинах переважає ансамблевий виклад.
Швидкі частини цього концерту мають енергійно-рішучий характер, зокрема, друга частина. Наступально звучать теми четвертої, п'ятої і сьомої частин, текст яких пов'язаний з образами ворогів.
322
|
А11е£ го |
|
|
З четвертої частини: 277
Смя - те - ся от я
Із сьомої частини:
ро-сти о
ко мо - с
27В
АІІеяго
і і і \і
Да по- ста - дят - ся
У п'ятій частині (Масзіозо) часто повторюються енергійні мелодичні звороти з ямбічним ритмом } }\]}\ на слова «отступите». Ця частина ніби відтворює картину оборони від ворогів і намагання їх відігнати:
|
|
|
МасНозо |
От - сту - пи - те от ме - не
Музика останньої частини на слова «Да постьідятся и смятутся вси врази мои» («Нехай усі мої вороги посоромлені й настрашені будуть»), яка пронизана активним ямбічним малюнком ^^^I^^ (це нагадує «мотив долі» в концерті М. Березовського «Не отвержи»), також має яскраво наступальний характер і відтворює перемогу особистості над «силами зла». На відміну від повільних частин, у швидких частинах композитор використовує поліфонічну фактуру, фуґатні побудови.
|
|
|
У цьому концерті А. Вед ель теж втілив конфлікт особистості з її ворогами. П'ята і сьома частини пройняті «протестуючим» началом,
21* N-154
що виражає духовний супротив митця злим силам. Цим самим композитор продовжив традиції концерту М. Березовського «Не отвержи», який, очевидно, справив великий вплив на концерт А. Веделя № 6 «Помилуй мя, Господи».
Концерти А. Веделя №№ 8, 11, 12, які також написані на тексти
«благальних» псалмів і тематика яких схожа з попередніми, мають
струнку форму чотиричастинного циклу з таким темповим співвід
ношенням частин: повільна — швидка — повільна — швидка. Така
структура циклу була в концерті М. Березовського «Не отвержи»,
а також у лірико-драматичних концертах Д. Бортнянського. У цих
концертах А. Веделя простежуються тематичні зв'язки між частинами.
Тематична єдність циклу особливо помітна в концерті № 8. На основі
спільного мелодичного зерна першої частини (рух мелодики з тоніч
ного звука до терцового, а потім знову з тонічного до квінтового),
яке має українську народнопісенну основу, побудований тематизм
другої і четвертої частин. У цьому концерті простежуються риси
монотематизму. <
З першої частини: ;
Агіаро І частина |
У - сльї ши, Гос - по - ди, глас мой
З другої частини:
281 ' ' - ■ ■ •■ •■ • ■ ' : ■
А11е£ го а(Тс(Шо$о
\ В
Я - ко скрьі- мя в се - ле - ни - и сво - см
З четвертої частини:
Л1ІС£ ГО уіуасе
|
|
|
Г'Гг
Не от- вра - ти ли • иа тво - є - го от не - не 324
У концерті № 8 відбувається трансформація музично-тематичного матеріалу. Якщо в першій частині тематизм має скорботно-благальний характер, то в останній він енергійно-рішучий. У тематизмі цього концерту і трансформації тематичного матеріалу простежуються схожості з концертом М. Березовського «Не отвержи».
В останніх лірико-драматичних концертах (№№ 8, 11, 12) з автографів А. Веделя композитор досягнув розквіту свого таланту, масштабності мислення. У листі до П. Турчанінова А. Ведель сам назвав свої концерти №№ 11 і 12 «досить сильними»49.
Підсумовуючи розгляд музично-образного змісту концертів А. Веделя, зазначимо, що домінуючою в них є психологізована лірика, яка передає стражденний стан особистості. У деяких лірико-драматичних концертах композитор втілив конфлікт між особистістю та її ворогами (виходячи з текстів концертів, можна зробити висновок, що це були «законопре-ступники», «ненавидящии мира»). Іноді у фіналах цих концертів виражений духовний супротив людини, протестуюче начало (концерти №№ 6, 12), а в інших відображено подолання нею страждань і духовне оздоровлення (концерти №№ 3, 11). Тематика «благальних» псалмів була А. Веделю особливо близькою, а в музиці щиро й емоційно розкривалися його почуття. Це дає підставу вважати, що музика лірико-драматичних концертів А. Веделя має особистіснийхарактер. У втіленні елегійної лірики відобразилася українська ментальність з характерною для неї підкресленістю почуттєвого начала. Крім того, при втіленні суб'єктивних переживань особистості для композитора характерна надмірна чуттєвість, що свідчить про зародження в його творах сентименталістських рис, які виникли в українській культурі наприкінці XVIII ст.
Порівняно з М. БерезовськимтаД. Бортнянським, А. Ведель досить вільно будує хорові цикли, які в нього мають від трьох до семи частин. Однак переважають три- і чотиричастинні цикли. Більшість циклів побудована за принципом темпового, музично-образного і тонального контрастів, хоч є й винятки (концерт № 3). У деяких концертах композитор досягає цілісності циклу за рахунок музично-тематичних зв'язків між частинами, а в окремих випадках є ознаки монотематизму.
|
|
|
|
|
|
