4.6. Землеустрій в умовах ринкової економіки

4. 6. Землеустрій в умовах ринкової економіки

Історія землеустрою в Україні свідчить, що з розвитком земель­них відносин формувався і землеустрій.

Аналіз його розвитку землеустрою на Україні у складі Росії та СРСР дозволяє зробити наступні висновки.

1. В усіх суспільно-економічних формаціях землеустрій є зна­ряддям в руках держави, призначеним для зміцнення прав влас­ності на землю й організації її використання в інтересах панівних класів, проведення в життя державної земельної політики.

2. Успіх земельних реформ забезпечувався тільки в тих випад­ках, коли держава створювала нові або зміцнювала існуючі зем­левпорядні органи і систему землеустрою, створювала відповід­ну законодавчу базу, здійснювала фінансування землевпорядку­вання та підготовку кадрів

3. Переслідуючи спочатку суто технічні та юридичні цілі з вимірів, відводів, розмежування земель і закріплення прав земельної влас­ності, землеустрій в подальшому переростає у складне і багато­гранне соціально-економічне явище. Економічні інтереси земле­власників і землекористувачів задовольняються не тільки шля­хом закріплення та охорони їх права. Закономірно виникають пи­тання, пов'язані з родючістю і місцем розташування земель, кон­фігурацією, складом угідь тощо. Тим самим землеустрій набуває організаційно-господарського змісту і починає безпосередньо вппивати на економіку господарств, що земпевпорядковуються.

4. Землеустрій як інструмент економічної та аграрної політики держави підкріппюється, як правило, іншими економічними, органі­заційними і технічними заходами: інвестиційною попітикою, еко­номічним і політичним стимулюванням, організацією пересепення, меліорацією земель тощо.

В умовах ринку зміст і завдання землеустрою істотно зміню­ються. Це викликано головним чином тим, що земпя стає не тільки головним засобом виробництва, просторовим базисом, природ­ним ресурсом, але і перетворюється в товар. Виникають нові функції землеустрою, у тому числі:

1) формування ринкового земельного фонду зі встановленням місця розташування, площ і меж земельних ділянок, визначен­ням їх якісних і вартісних характеристик;

2) оцінка всіх земель, визначення попиту та пропозиції на землю і відстеження динаміки земельного ринку;

3) здійснення операцій із землею (поділ, об'єднання, надання, ви­лучення тощо), видача документів, що засвідчують права на землю;

4) створення інформації для реєстрації земельних угод; за­безпечення реалізації прав власності на землю економічними і правовими заходами, визначення особливого режиму й умов ви­користання землі;

5) підготовка інформації для передачі прав власності, оподаткешування, застосування заходів економічного стимулювання та економічних санкцій.

Включення землі в ринковии обіг вимагає створення законо­давчої (правової) і економічної бази, складної інфраструктури зе­мельного ринку (реєстраційних і кадастрових бюро, земельних банків, земельних судів тощо), реорганізації системи земельного кадастру, моніторингу земель і землеустрою. Розширюється склад землевпорядних дій, ускладнюються землевпорядний процес і документація, змінюється мета землевпорядної служби, її функції та завдання, виникає необхідність у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів.

Для впорядкування ринкових земепьних відносин, запобігання недоліків у землекористуванні, парцеляції земельних ділянок, про­ведення торгових і інших операцій із землею створюється ринко­вий земельний фонд. При цьому всі операції, пов'язані з купівлею- продажем земельних ділянок, перерозподілом земельної власності, утворенням нових і упорядкуванням існуючих землеволодінь та землекористувань, наданням і вилученням земель, облаштуван­ням території, повинні базуватися на проектах землеустрою.

 

 

Контрольні запитання:

1) Назвіть принципові положення земельно-територіального ресурсу як економічної категорії.

2) Розкрийте зміст земельної власності та її видів.

3) Охарактеризуйте землю як товар в ринковій економіці.

4) Який соціально-економічний зміст землеустрою?

5) Охарактеризуйте землеустрій як складову частину господарського механізму країни.

6) Вкажіть роль землеустрою в умовах ринкової економіки.

 

Розділ 5. Властивості землі та природні, еко­логічні і соціальні умови, які враховуються при землеустрої

5. 1. Властивості землі, що враховуються при землеустрої

Україна володіє великою територією, яка відрізняється різно­маніттям природних, екологічних і соціальних умов. Її територія простягається зі сходу на захід більше, ніж на 1, 3 тис. км і з півночі на південь майже на 0, 9 тис. км. Тому просторові властивості, рельєф, фунтовий покрив, рослинність, клімат і інші природні, економічні та соціальні умови в окремих зонах і районах країни мають великі розходження. Дуже часто ці розходження спостері­гаються навіть у межах окремих землеволодінь і землекористу- вань.

У землі багато властивостей, що мають важливе виробниче значення. Основними з них є:

· властивості землі як природного ресурсу і засобу вироб­ництва;

· властивості землі як об'єкта соціально-економічних відно­син.

У сукупності ці властивості визначають необхідність урахуван­ня при землевпорядному проектуванні природних і економічних умов об'єктів землеустрою.

Серед різноманітних властивостей землі як природного ресур­су і засобу виробництва землевпорядна наука виділяє ті, які ма­ють постійний вплив на сільськогосподарське або інше виробниц­тво, не ліквідовуються в глобальному розумінні штучними мето­дами і визначають характер організації території В першу чергу до них відносяться; простір і рельєф, ґрунтовий і рослинний по­крив, гідрогеологічні і гідрографічні умови. У зв'язку з тим, що ці властивості при землеустрою проявляються одночасно, необхід­ний їх комплексний облік. У сукупності з кліматичними умовами вони є головною частиною екологічних факторів, які впливають на прийняття землевпорядних рішень.

Властивості землі як об'єкту соціально-економічних відносин також визначають методику землевпорядного проектування. Ос­новними з них є: форма власності (володіння, користування), пло­ща, місце розташування і цінність земельної ділянки, її цільове призначення (доцільне і фактичне), розміщення засобів вироб­ництва та об'єктів нерухомого майна, яке тісно по'язане із зем­лею.

Врахування властивостей землі та природних умов визначає такий вид землевпорядних робіт, як вивчення її стану, що прово­диться з метою одержання інформації, і включає:

1) топографо-геодезичні і картографічні роботи (для оцінки про­стору, рельєфу, топографічної ситуації й ін. );

2) ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження і вишукування (для оцінки ґрунтового і рослинного покриву, гідрогеологічних умов тощо);

3) інвентаризацію земель (для оцінки земельних ділянок як об'єктів земельно-майнових відносин);

4) якісну оцінку земель (для одержання цілісних характеристик земельних ділянок).

Для вивчення стану і використання земель проводяться й інші види робіт: обстеження земель, що зазнали деградації та забруд­нення, оцінка земель у районах Чорнобильської АЕС і прирівняних до них місцевостях, складання і видання тематичних карт у галузі землекористування тощо. Крім того, підготовчі роботи до складан­ня будь-яких проектів землеустрою обов'язково включають питан­ня, пов'язані з вивченням екологічних, економічних і со-ціальних факторів виробництва, властивостей землі та природних умов.

Інформація про стан земель є основою для розробки проектів землеустрою. Вона використовується при природно-сільськогос­подарському районуванні, еколого-економічному, агроекологічно­му, еколого-господарському і екологоландшафтному зонуванні те­риторії, внутрішньогосподарській оцінці земель, складанні карт агровиробничого групування ґрунтів.

Необхідно мати на увазі, ідо із землею нерозривно пов'язані об'­єкти нерухомого майна, а також господарські об'єкти: осушувальні та зрошувальні канали, дороги, мости, ставки, полезахисні лісос­муги і тощо. Ці об'єкти і засоби виробництва функціонують у тісно­му зв'язку з тими земельними масивами, до яких вони прикріплені. При проведенні землеустрою потрібно знайти найбільш правильні 1 і вигідні форми їх розміщення. Це обумовлює необхідність одно­часного і спільного вирішення задач просторової організації землі та інших засобів виробництва, прикріплених до конкретних земель­них ділянок та функціонуючих нерозривно з ними.

⇐ Предыдущая19202122232425262728Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: