1. 4. Психофізіологічні фактори, які сприяють розвитку аудитивного сприймання.
v Розвитку аудитивного сприймання сприяють
Розвиток слухового каналу зв’язку при сприйманні інформації
Збереження принципу усної основи і усного випередження на початкових етапах навчання в різних типах навчальних закладів при збереженні послідовності: слухання – мовлення – читання – письмо
Облік психологічних особливостей тих, кого навчають і прямої залежності процесу аудіювання від властивостей оперативної пам’яті, об’єму довготривалої пам’яті, здібностей індивідуума до прогнозування і осмислення того, що сприймається, від якостей слухової і логічної пам’яті
v Основу аудіювання складають
Стереотипи лінгвістичних знаків різних рівнів, тобто впізнавання на основі попереднього мовленнєвого досвіду учнів
Окремих звуків
Окремих слів
Словосполучень
Речень
v У процесі аудіювання розрізняють
Словесне розуміння, яке спирається на мовленнєвий досвід учнів
Предметне розуміння, яке спирається на життєвий досвід і знання ситуації спілкування; таке розуміння тісно пов’язано з виникненням образного уявлення про почуте і тому безпосередньо залежить від образного мислення учнів
1. 6. Рівні розуміння андитивного тексту.
v Розуміння сприйнятої на слух інформації характеризується різними рівнями:
· розуміння предметного змісту тексту, що полягає у сприйманні фактів, інформації і має значення лише під час прослуховування фабульних текстів;
· предметно-образне розуміння тексту, яке виникає, якщо він містить опис зовнішності людини, пейзажів, способу роботи певних механізмів. В уяві того, хто слухає, виникає зорова картина описуваного. Значну роль при цьому відіграє образне мислення людини;
· логічне розуміння тексту, тобто сприймання його причинно-наслідкових зв'язків, основної ідеї. Його досягають шляхом складних розумових операцій, що передбачає високий рівень розумового розвитку учнів;
· розуміння підтексту, яке полягає в осмисленні прихованого змісту та емоційного забарвлення висловлювання. З'ясування тону висловлювання (жартівливий, іронічний, серйозний, драматичний) допомагає розумінню того, що не виражене безпосередньо у словах.
Мета аудіювання у загальноосвітній школі може бути досягнута при умові розуміння учнями усного мовлення на рівні смислу цілісного тексту.
2. Фактори, які визначають труднощі оволодіння учнями аудіюванням як видом мовленнєвої діяльності.
v Фактори, які пояснюють недостатній рівень оволодіння учнями аудіюванням
Фактори
об’єктивного
характеру
Недостатність теоретичної розробки цілого ряду питань з проблеми аудіювання
Відсутність конкретних вимог до рівня оволодіння учнями аудіюванням
Відсутність чітких критеріїв оцінки аудитивних вмінь учнів
Відсутність практично направлених посібників для учнів з навчання аудіюванню
Фактори суб’єктивного характеру
Недостатній рівень теоретичної підготовки вчителів з даного виду мовленнєвої діяльності
Обмежені методичні вміння вчителів по застосуванню вправ і засобів контролю аудіювання
2. 1. Труднощі, які впливають на процес аудіювання.
Групи труднощів
Труднощі, які пов’язані з сприйняттям мовленнєвої форми повідомлення
Труднощі, пов’язані з сприйняттям змісту і способів викладу аудитивного тексту
Труднощі, пов’язані з умовами сприйняттям тексту
Труднощі, пов’язані з сприйняттям різних видів мовлення і їх характеру
2. 1. 1. Труднощі, пов’язані з сприйманням мовленнєвої форми
Фонетичні, які обумовлені
Сприйманням слів з фонемами, які відсутні в рідній мові
Розбіжністю у звуковому сприйманні слова і його графічним зображенням (при зоровому пред’явленні )
Наявністю довготи звуків, яка є ознакою розрізнення змісту відкритих, закритих звуків, носових звуків (напр. у французькій мові)
Наявністю інтонації різних типів речень в залежності від мети висловлювання
Лексичні труднощі, які пов’язані з
Наявністю в іноземній мові омонімів, омофонів
Використанням слів у переносному значенні
Широким використання службових слів; односкладових повнозначних слів
Граматичні труднощі
Наявність синтаксичних і аналітичних форм для вираження певних граматичних категорій: числа, часових форм і інше
Наявність омонімічних граматичних форм
Відмінності в іноземній мові і рідній у порядку слів
Об’єму і довжини речення, яке містить невластиві рідній мові звороти, конструкції і відповідний порядок слів, зокрема в питальних реченнях і інше
2. 1. 2. Труднощі, які пов’язані з сприйманням змісту і способом його пред’явлення
Розуміння предметного змісту (що сталося, коли, де, з ким і інше)
Розуміння причинно–наслідкових відносин, розуміння загального змісту, загальних ідей, мотивів вчинку
Наявність у тексті виразів-орієнтирів сприймання, таких як: інтонація, ритм, паузи, логічні наголоси, мовленнєві штампи і інше
Особливість композиції тексту, що аудіюється: наявність (відсутність) вступу; одночасність (різночасність) плану оповідання
Наявність декількох сюжетних ліній
Наявність (відсутність) розгорнутого сюжету, його динамічність і характер тексту, що аудіюється: описовий чи розповідний
Відповідність (невідповідність) сюжету текста інтересу того, хто слухає
Наявність фактів, що описують із історії, культури, традицій країни, мова якої вивчається: географічні назви, власні назви, назви організацій, органів видавництва і інше
2. 1. 3. Труднощі, пов’язані
з умовами мовленнєвого сприймання тексту
Темп мовлення
Кількість слів за хвилину (140-150 слів – французька, англійська мова)
Кількість мовленнєвих пауз
Кількість пред’явлень і об’єм мовленнєвого повідомлення
Кінцева мета – одноразове пред’явлення
Повторне пред’явлення повинно мати нову установку
Об’єм мовленнєвого повідомлення визнається програмою
Тривалість звучання – 1 хв. – початковий рівень,
3 хв. – середня школа,
до 6 хвилин – старша школа
Зверненість
/незверненість до того, хто слухає
Мовлення, яке звернене до того, хто слухає
Мовлення “зі сторони”
Наявність
/відсутність екстралінгві-стичних факторів
Міміки
Жести
Рухи
Наявність/
відсутність зорової опори
Графічне зображення слова, речення
Зорова опора того, хто говорить
2. 1. 4. Труднощі, які пов’язані з сприйманням різних видів мовлення і їх характеру
Більшу трудність складає ситуативне діалогічне мовлення у механічному записі
Меншу трудність складає сприймання монологічного контекстуального мовлення