Задача № 5

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» (далі за текстом – АМКР) про визнання трудових угод трудовим договором, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення компенсацій, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначала, що 20. 03. 2008 року між нею та Відповідачем було укладено трудову угоду № 1586, у відповідності до розділу 1 якої вона як «виконавець» зобов’язана проводити роботи, пов’язані з виконанням усних та письмових перекладів у термін з 21. 03. 2008 по 21. 09. 2008 року, а згідно з розділу 2 «Підприємство» зобов’язане проводити оплату праці у розмірі 2673грн. за повній відпрацьований місяць. Вказувала, що укладала аналогічні угоди з відповідачем декілька років, при цьому строк кожної наступної трудової угоди розпочинався в день, що слідував за днем, коли закінчувався термін дії попередньої трудової угоди. Таким чином, починаючи з 20. 03. 2008 року вона, безперервно працювала на ПАТ «АМКР» у протокольному (на теперішній час організаційному) відділі, виконуючи усні та письмові технічні переклади, мала постійне робоче місце, забезпечене комп’ютером, на якому перебувала щоденно на протязі 8-ми годин. Робота виконувалася нею з понеділка по п’ятницю, згідно з графіком роботи організаційного відділу з 8. 00 до 16. 45, тобто мала систематичний характер. Під час виконання робіт вона підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, що діє в організаційному відділі ПАТ «АМКР», отримувала заробітну плату за фактично відпрацьований час на підставі даних Акту-довідки, яка складалася в кінці кожного місяця з зазначенням фактично відпрацьованого часу. Трудові угоди, між нею та Відповідачем переукладалися десять разів, і починаючи з 20. 03. 2008 року вона надавала Відповідачу послуги перекладача і працювала без відпустки, що є порушенням ст. 45 Конституції України, ст. 75 КЗпП України. Вважає, що оскільки вона працювала ненормований робочий день, то фактично виконувала роботу інженера-перекладача та на підставі п. 3. 2. 7 Додатку № 2 до Колективного договору, має право на 7 днів додаткової відпустки. 30. 05. 2012 року за згодою сторін достроково припинена дія трудової угоди № 243 від 16. 01. 2012 року на стадії фактичного виконання з 01. 06. 2012 року. Тому, згідно наведеному у позовній заяві розрахунку, позивач вважає, що відповідач повинен їй виплатити компенсацію за невикористанні нею відпустки у розмірі 20011, 74 грн., а з урахуванням індексу інфляції - у розмірі 24337, 81 грн. Крім того, вважає, що ухилившись від укладення трудового договору, Відповідач тим самим позбавив її зарахування відпрацьованого терміну до трудового стажу, підмінивши фактичні трудові відносини цивільно-правовими. Також вважає, що своїми діями Відповідач заподіяв їй значної моральної шкоди, оскільки відповідач позбавив її права на відпочинок, що не могло не позначитись на її відносинах у сім’ї, вона не могла забезпечити належного відпочинку своєму синові. Моральна шкода обґрунтована й тим, що трудові угоди, фактично позбавили її права на користування листами непрацездатності. Розмір моральної шкоди вона оцінює у розмірі 15000 гривень.

Відповідач вважає, що посилання позивача та його представника на порушення норм КЗпП України є безпідставними. Акт виконаних робіт є уніфікованим, застосовується на підприємстві до робіт, оплата яких визначається згідно до відпрацьованих годин. У відносинах з позивачем розмір оплати послуг не залежав від кількості відпрацьованих годин і не змінювався на протязі дії трудової угоди. При цьому трудова угода, яка укладена з позивачем, не є трудовим договором оскільки Позивач заяву про прийняття на роботу не писала; наказ про призначення її на ту чи іншу посаду не видався; трудову книжку у відділ кадрів позивач не здавала; запис до трудової книжки не вносився; на позивача не вівся табель обліку робочого часу; позивач не підпорядковувалась посадовій інструкції та правилам внутрішнього трудового розпорядку, діючим на підприємстві; не підпадала під дію вимог законодавства стосовно матеріальної та дисциплінарної відповідальності; режим роботи позивач визначався самостійно, трудовому розпорядку та режиму робочого дня не підпорядковувалась. В трудовій угоді зазначена конкретна робота, тобто предметом трудової угоди був визначений результат праці, а не процес, виконувалися індивідуальні завдання, доручення і оплата робіт здійснювалась не за процес праці, а за результат, який визначався актом-справкою виконаних робіт. Винагорода за роботу була в твердій фіксованій сумі та встановлена за згодою сторін. Підставами для укладання трудових угод були обґрунтування посадових осіб про необхідність виконання робіт, які, зокрема, неможливо було передбачити наперед, стосувалися виконання робіт по окремим проектам або під конкретні зустрічі з іноземцями. При цьому в них зазначався передбачаємий строк виконання цих робіт. У зв’язку з чим просить у позові відмовити в повному обсязі.

Наведіть оснівні ознаки цивільно-правових договорів.

Надайте відмінності трудового договору від трудової угоди (договору підряду чи договору про надання послуг).

 Перелічіть види трудових договорів. Які документи подаються при укладенні трудового договору?

Чи відбулося в даному випадку порушення прав позивача на працю? Знайдіть у даній справі докази на підтвердження постійного працевлаштування позивача.

Практичне завдання до задачі: складіть проект трудового договору про погодинну оплату праці (за фактично виконану роботу). Допоможіть позивачеві влаштуватися на роботу за даним договором без порушення трудових прав, з урахуванням норм та положень трудового законодавства.

Навички, які мають бути вироблені під час заняття:

-     поняття трудового договору та його сторони;

-  зміст трудового договору;

-  порядок укладення трудового договору та гарантії для сторін;

Уміння, які мають бути вироблені під час заняття:

- розрізняти необхідні та факультативні умови трудового договору;

-  відмежовувати трудовий договір від цивільно-правових договорів;

-    розрізняти контракт від трудового договору.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: трудовий договір, контракт, заява про прийняття на роботу, наказ про прийняття на роботу.

Рекомендована література до Теми 2:

1. Жернаков В. В. Трудове право: підручник / В. В. Жернаков, С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко та ін.; за ред. В. В. Жернакова. – Х. : Право, 2012. – 496 с.

2. Кодекс законів про працю України від 10. 12. 1971 № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971 – додаток до № 50. – ст. 375.

3. Конвенція Міжнародної організації праці про приватні агентства зайнятості від 19. 06. 1997 р., № 181 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=993_046.

4. Конституція України вiд 28. 06. 1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. − 1996. – № 30. – Ст. 141.

5. Про затвердження Типової форми контракту з керівником підприємства, що є у державній власності: постанова Кабінету Міністрів України від 02. 08. 1995 № 597 // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. – № 11. – Ст. 264.

6. Про затвердження Типової форми контракту з працівником: наказ міністерства праці України від 15. 04. 1994 № 23 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon5. rada. gov. ua/laws/show/z0084-94

7. Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою: наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 08. 06. 2001 № 260 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – Ст. 1219.