Строки звернення до суду

Працівник може звернутися із заявою про розгляд трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про виплату йому заробітної плати без обмеження яким-небудь терміном.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, завданої підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік із дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У разі пропущення з поважних причин строків районний (міський) суд може відновити ці строки. Відмова в ухваленні позовної заяви з мотивів закінчення строку позовної давності є незаконною. Питання про пропуск строку має вирішувати суд на судовому засіданні при розгляді спору. Закон не визначає, які причини вважаються поважними для відновлення строку давності. Це вирішує сам суд.

Компетенція, правомочність суду в царині трудових спорів визначаються не тільки колом спорів, підвідомчих суду, але й також тим, що при розгляді спорів суд може за власною ініціативою залучити на сторону відповідача третю особу, винну у грубому порушенні трудового законодавства, і стягнути з неї матеріальну шкоду, завдану підприємству (організації, установі) (ст. 237 КЗпП України і ст. 35, 36 Цивільного процесуального кодексу України — ЦПК).

Законодавство України, а також керівні постанови Пленуму Верховного Суду України у трудових справах зобов’язують суди забезпечити повне і всебічне дослідження всіх обставин кожної трудової справи, виявляти причини виникнення трудових спорів і порушення трудового законодавства, розкривати недоліки у діяльності окремих підприємств, установ і сприяти їх усуненню шляхом винесення відповідних індивідуальних рішень.

При прийнятті заяви з трудового спору суддя повинен правильно визначити підвідомчість цього спору судові. Він одноосібно вирішує питання про прийняття або відмову у прийнятті заяви до розгляду відповідно до ст. 122 ЦПК України.

Суддя одноосібно відмовляє у прийнятті заяви до розгляду у випадках, коли:

а) є рішення суду, що вступило у законну силу по тому ж спору;

б) питання про спір не підвідомче взагалі суду або даний спір територіально не підсудний цьому суду.

Позовна заява подається до суду у письмовій формі, відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України. До заяви мають бути долучені необхідні документи.

Позови у трудових справах мають право пред’являти від імені зацікавлених працівників і профспілкові органи. Вони можуть виділити своїх представників для захисту в суді інтересів робітників і службовців, навіть коли позов заявлений самим працівником.

Ці представники мають право знайомитися із матеріалами справи, заявляти відведення, давати пояснення, наводити докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання і вчиняти інші, передбачені законом, процесуальні дії.

Суд вирішує трудовий спір відповідно до обставин справи і законодавства. У своєму рішенні він вказує, які вимоги, на якій підставі, в якому розмірі і відносно якого відповідача підлягають задоволенню або в яких відмовлено.

Про ухвалення відмови позивача від позову у трудовій справі або затвердження мирової угоди сторін трудового правовідношення, які сперечаються, суд приймає рішення, яким одночасно припиняє розгляд справи. Але заздалегідь суд повинен перевірити умови угоди, щоб вони не порушували трудове законодавство, були зрозумілі й визначені, не порушували трудових прав працівників та інтересів підприємств (установ).

Оскаржити рішення суду до вищестоящого суду може будь-яка сторона у 10-денний строк. У такий час строк його може бути опротестований прокурором. Ті особи, які пропустили цей строк, позбавляються права на подачу скарги. Але за поважної причини пропущення строку народний суд може відновити його. Вищестоящий суд у касаційному порядку має право залишити рішення суду в силі, змінити або відмінити його повністю чи частково.

Відміняючи рішення районного суду, вищестоящий суд може передати справу на новий розгляд до того ж народного суду в іншому або тому ж складі або сам винести нову постанову по суті спору, або припинити справу, або залишити позов без розгляду.